Розворот Заходу у війні на виснаження: Путін отримує бажане, Трамп тисне на Україну та Європу

21.10.2026, 08:25 enovosty.com

Розрахунок Володимира Путіна на втому Заходу від війни проти України може почати виправдовуватися. На тлі скорочення американської допомоги Києву, дискусій про послаблення санкцій проти Росії та зростання популярності ультраправих партій у Європі західна єдність опинилася під дедалі більшим тиском.

Як зазначає The New York Times, Путін від початку повномасштабного вторгнення розраховував, що готовність Москви продовжувати війну виявиться сильнішою за рішучість західних країн підтримувати Україну. Попри значні втрати російської армії, Кремль продовжує затягувати бойові дії, очікуючи, що політичні розбіжності між союзниками Києва зрештою послаблять їхню підтримку.

У лютому 2022 року Кремль розраховував на швидке захоплення України. Однак український опір і військова, фінансова та розвідувальна допомога західних партнерів зірвали ці плани. Важливим кроком стало й скорочення залежності європейських країн від російських енергоносіїв, що завдало Москві економічних збитків, але водночас збільшило витрати для самих європейців.

За словами кореспондента The New York Times Антона Трояновського, Путіна здивувала здатність західних країн сформувати спільну позицію щодо допомоги Україні. Водночас російський лідер, імовірно, від самого початку розраховував, що з часом ця єдність ослабне.

«Усе відбувається значно довше, ніж розраховував Путін. Але він завжди був переконаний: це лише питання часу, коли єдність Заходу щодо України дасть тріщину», — сказав Трояновський.

Одним із чинників тиску на західні уряди стали витрати на енергоносії. До повномасштабного вторгнення Німеччина отримувала з Росії понад половину газу, який споживала. Після скорочення постачань Берлін був змушений шукати альтернативних постачальників, що збільшило витрати на енергетичне забезпечення.

Повернення Дональда Трампа до Білого дому посилило невизначеність щодо подальшої підтримки України з боку США. Обсяги американської військової та фінансової допомоги скоротилися, а значна частина відповідальності за забезпечення української армії перейшла до європейських партнерів.

Трамп неодноразово заявляв про намір швидко завершити війну. Після першої телефонної розмови з Путіним у лютому 2025 року він активізував дипломатичні контакти з Москвою. Згодом відбулася зустріч лідерів на Алясці, а в листопаді американський президент представив мирний план із 28 пунктів, який критики вважали вигідним для Росії.

Водночас Москва не погодилася на завершення війни на умовах, які влаштовували б Київ. Серед основних цілей Кремля залишаються утримання окупованих територій, обмеження військових можливостей України та недопущення її вступу до НАТО.

На думку Трояновського, поведінка Путіна демонструє його готовність нести значні економічні та людські втрати заради досягнення цих цілей. Водночас дії адміністрації Трампа свідчать про готовність Вашингтона шукати компроміс, навіть якщо він вимагатиме поступок від України.

Ще одним сигналом можливої зміни західної політики стали рішення адміністрації Трампа щодо російських енергоносіїв. За даними матеріалу, США дозволили закупівлю російського дизельного пального та порушили питання про можливе відновлення імпорту російського природного газу європейськими країнами.

У Європі ця пропозиція викликала неоднозначну реакцію. Лідерка німецької ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» Аліса Вайдель заявила, що санкції проти Росії шкодять німецькій економіці. Французька політикиня Марін Ле Пен також розкритикувала політику Євросоюзу щодо російських енергоресурсів.

Повернення до закупівель російського газу могло б збільшити доходи Москви, які Кремль використовує для фінансування війни. Водночас позиції європейських урядів щодо санкцій залишаються різними, а питання енергетичної безпеки тісно пов’язане з внутрішньополітичними дискусіями в країнах ЄС.

Паралельно зростає підтримка політичних сил, які виступають за перегляд санкцій проти Росії або критикують нинішній рівень допомоги Україні. У Німеччині «Альтернатива для Німеччини» зміцнила свої позиції, а у Франції Марін Ле Пен залишається однією з помітних фігур напередодні президентських виборів.

Ці тенденції мають різні внутрішні причини, зокрема невдоволення економічною ситуацією та недовіру до традиційних політичних сил. Водночас, як зазначає Трояновський, посилення партій, налаштованих критично до підтримки України, відповідає прагненню Кремля розколоти західну коаліцію.

На тлі цих процесів Трамп дедалі частіше критикує українського президента Володимира Зеленського та закликає Київ погодитися на завершення війни. Водночас він применшує значення російських атак, попри жертви серед цивільного населення.

Як зазначає оглядач The New York Times Девід Сенгер, у Вашингтоні посилюється прагнення домогтися від Зеленського згоди на мирну угоду, навіть якщо її умови значною мірою відповідатимуть вимогам Москви.

Для Путіна такий розвиток подій став би підтвердженням розрахунку на тривалу війну й поступове послаблення західної підтримки України. Однак остаточний результат залежатиме від рішень України, позиції європейських союзників і подальшої політики США.

Читайте також: Чому Зеленський цього разу пішов на різке загострення з Трампом