Судді, банківська таємниця та грошові перекази в ЄС: нові рішення Ради, що вплинуть на фінансування України
Верховна Рада розглядає законопроєкти про перекази в ЄС, банківську таємницю, податки й судову реформу. Експерт пов’язує виконання вимог щодо суддів із 113 млн євро для України.
Верховна Рада 13 жовтня проводить пленарне засідання, на порядку денному якого є законопроєкти, пов’язані з європейською інтеграцією, фінансовим моніторингом і судовою реформою. Від виконання частини зобов’язань перед міжнародними партнерами залежить подальше фінансування України. Водночас окремі законодавчі ініціативи викликають суперечки через можливі ризики для незалежності судової системи, а зволікання з реформами може ускладнити отримання коштів.
Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, на пленарному засіданні 13 жовтня мають розглянути 10 законопроєктів. Зокрема, документи про приєднання України до європейської зони платежів у євро SEPA, розкриття банківської таємниці Національним банком України, зміни до правил адміністрування ПДВ і формування органів суддівського врядування.
Які вимоги до України залишаються невиконаними
Україна має виконувати погоджені з міжнародними партнерами зобов’язання, щоб отримувати передбачене програмами фінансування. Серед ключових напрямів називають зміни до податкового законодавства, фінансового моніторингу, правил оцінки майна та процедур добору суддів.
Статус ключових вимог до України станом на 13 жовтня 2026 року:
1. Реєстр осіб із посиленим контролем, №14161 – Створення реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю. Станом на 13 жовтня перебуває на опрацюванні в комітеті. Першого читання не проходив.
2. Антикорупційна стратегія на 2026-2030 роки, №15230-д – Зміни щодо конкурсних процедур і повноважень антикорупційних органів. У липні три альтернативні проєкти об’єднано у фінальний законопроєкт №15230-д. 9 жовтня його внесли до порядку денного, але 13 жовтня стратегію знову зняли з розгляду парламенту.
3. Конкурси до держслужби та судових органів, №13478-1, №16018, №16018-1 – Зміни до конкурсних процедур і формування органів суддівського врядування. Законопроєкти мають різні предмети.
4. Процедури ВАКС, №16043 – Зміни до порядку розгляду справ про цивільну конфіскацію та стягнення активів. Документ планували розглянути в першому читанні 13 жовтня.
5. Сек’юритизація та облігації з покриттям, №15173-15175 – Розвиток ринку капіталу. 6 вересня в першому читанні ухвалено супутній законопроєкт №15175.
6. Банкрутство малого бізнесу, №15024 – Спрощення процедури банкрутства мікро- та малого бізнесу. 16 вересня 2026 року ухвалено у першому читанні.
7. ФГВФО та НКРЕКП – Корпоративне управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і повноваження регулятора енергетики. Обидва законопроєкти ухвалено в першому читанні за основу.
8. Митне законодавство, віртуальні активи та ПДВ – Зміни до митних процедур, регулювання криптоактивів і адміністрування податків.
9. Державний бюджет на 2027 рік, №16000 – Проєкт зареєстровано в Раді 15 вересня, а 16 вересня відбулося його офіційне представлення Міністром фінансів.
Таблиця охоплює основні законодавчі зміни, що є доступними для вивчення, у контексті міжнародних зобов’язань України, але не є вичерпним переліком усіх реформ, необхідних для отримання міжнародного фінансування. Статуси законопроєктів наведено станом на 13 жовтня 2026 року.
SEPA: Україна ризикує відкласти приєднання до європейської зони платежів у євро
Одним із питань, які Верховна Рада має розглянути в межах європейської інтеграції, є законодавчі зміни, необхідні для приєднання України до SEPA. Однак готовність депутатів підтримати ці документи поки не є одностайною.
Для українців і бізнесу приєднання до системи може означати дешевші та простіші розрахунки з європейськими контрагентами.
На порядку денному 13 жовтня, згідно із інформацією Ярослава Железняка, були два законопроєкти, пов’язані з реформою: №14327-д — документ щодо платежів, бенефіціарів і Реєстру рахунків, який планували розглянути в першому читанні, та №15503 — зміни до Цивільного кодексу для реалізації реформи, також перше читання.
Одним із найбільш дискусійних елементів є централізований Реєстр рахунків і сейфів. Критикується він через можливість посилення контролю держави над фінансами громадян.
Затримання реформи пов’язане, зокрема, з політичними суперечками навколо фінансового моніторингу.
Зазначимо, що за наявною інформацією, законодавство щодо SEPA є однією з умов позики Світового банку обсягом 1 млрд доларів. Уряд планує подати заявку на приєднання до SEPA до кінця 2027 року.
Судова реформа: чому критикують законопроєкти №16018 і №16018-1
Окремі застереження стосуються законодавчих змін щодо формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя.
Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін розкритикував законопроєкт №16018.
Шабунін також наголошує, що під час першого читання депутати голосують за концепцію законопроєкту.
Що передбачає законопроєкт про ВАКС
Законопроєкт №16043, який стосується порядку розгляду справ про цивільну конфіскацію та стягнення необґрунтованих активів.
Оцінка майна: що відомо про законопроєкт №13435
Законопроєкт №13435 “Про оцінку майна” передбачає оновлення правил визначення вартості нерухомості, землі, бізнесу та інших активів.
За повідомленням народного депутата Ярослава Железняка, парламентарі планували розглянути 10 законопроєктів на засіданні 13 жовтня.
Що це означає для міжнародної допомоги
Виконання погоджених реформ є важливою умовою отримання Україною міжнародного фінансування.Джерело: https://focus.ua/uk/economics/771003-mizhnarodna-dopomoga-pid-rizikom-yaki-zakoni-maye-uhvaliti-rada-i-shcho-stojit-na-konu
- Останні
- Популярні
Новини по днях
13 жовтня 2026