Блекаути, закриті мости та дефіцит пального: які загрози турбують жителів Києва восени-зимку 2023 року

08.10.2026, 18:54 1news.com.ua

Чи встоїть Київ під ударами? Що буде з пальним? Чи можуть звільнити за запізнення через тривогу? І чи чекатиме на лівий берег боротьба за ресурси, а правий — нові битви за паркування, з’ясовуємо з експертами.

Згідно із ексклюзивним опитуванням Фокусу, більшість українців бояться взимку всього: блекаутів, атак на мости, зростання цін, втрати роботи. Так, 43% респондентів на запитання, що їх найбільше турбує напередодні зими 2026-2027 років, обрали саме відповідь: “Усе з переліченого”.

Люди одночасно хвилюються щодо відключень електроенергії (16%), масованих атак РФ (16%), проблем з опаленням (9%), перебоїв з водою (3%), зростання цін (4%) та сильних морозів (2%).

На тлі цих настроїв столиця входить у новий етап випробувань. Після серії російських атак на Південний, Північний, Дарницький мости Київ зіткнувся з транспортними колапсами, обмеженнями руху під час тривог та обговорюванням можливий дефіцит пального.

Зараз, 8 жовтня, ситуація неоднозначна. За словами водіїв, машин на дорогах поменшало. І пов’язано це з виїздом людей із міста. А пасажири громадського транспорту скаржаться на його нестабільну роботу та відсутність звичних маршрутів.

Так, киянка Ольга, яка живе на Левобережному масиві, а працює в офісі на Печерську, зараз доїжджає до місця роботи на авто за 15-20 хвилин. “Думаю, половина міста виїхала, тож я на машині дістаюся швидше. Раніше їхала понад годину через затори, зараз — за 15-20 хвилин від Лівобережної до Бессарабки. Але це лише за відсутності тривог”, — розповіла Ольга Фокусу.

Інша жителька столиці, яка користується громадським транспортом, теж зауважила, що через повітряні тривоги була змушена змінити свій ранковий режим. Тепер на збори та дорогу їй доводиться закладати значно більше часу. “Я живу на лівому березі, працюю на правому — у Солом’янському районі. На дорогу мені потрібно 45-60 хвилин. Раніше я могла прокинутися о 6-й, о 7-й вийти і о 8-й бути на роботі. Через тривоги доводиться підніматися о 5-й ранку, поспіхом збиратися… Розшукала альтернативний транспорт — міську електричку, кільцеву. Вона ходить за часом. Проте якщо не встигаєш на рейс, потім дуже велика проблема добратися, адже наступний поїзд — лише через годину”, — каже Наталія.

Мости: “втома” металу, тимчасові переправи та нереалістичні обіцянки Інженерка шляхів сполучення Анна Мінюкова наголошує, що мости Києва не були розраховані на удари “Шахедів” чи ракет, але певний запас міцності, закладений у проєкті, досі працює на користь міста.

Запас, закладений у проєкті, дійсно існує, але його не можна оцінити у форматі “ще стільки-то влучань витримає міст”. Для кожного конкретного випадку потрібно оцінювати, які саме елементи конструкції були пошкоджені, наскільки змінилися їхні характеристики та як це вплинуло на роботу всієї системи.

Від ракетних та дронових ударів передусім страждають дорожнє покриття та монолітна плита проїзної частини. Такі пошкодження можна відносно швидко усунути. Вивести з ладу несні елементи набагато складніше, і не всі пошкодження автоматично означають необхідність перекриття мосту. Можуть бути різні сценарії: від обмеження руху по смугах до обмеження швидкості чи ваги транспортних засобів.

Саме про такі сценарії розповідають кияни, які щодня долають переправи. “Пам’ятаю ту п’ятницю, коли після удару по мосту перекрили рух. Я додому добиралася півтори години замість 15 хвилин. Це був кошмар, — ділиться киянка Ольга. — Якщо мости почнуть закривати під час кожної тривоги, буде колапс, адже тривоги тепер можуть тривати з півночі до обіду”.

Удари по пілонах і вантах, які відбулися нещодавно, потребували обстеження спеціалістами для визначення ступеня ураження та аналізу необхідності зміни організації руху через, що рух мостами певний час був перекритий.

Щодо ініціативи міністра відновлення, інфраструктури та транспорту Миколи Калашніка про будівництво насипних дамб з понтонними переправами через Дніпро за три місяці, експертка Анна Мінюкова називає цей термін сумнівним. “Термін у 3 місяці нереалістичний. В першу чергу, для реалізації подібних проєктів необхідне прийняття відповідної постанови уряду… Для цього кожне міністерство має надати свої рекомендації та бачення і погодити запропоновані пропозиції. Це вже займе певний час”, — пояснює Анна Мінюкова у коментарі Фокусу і додає, що наразі відсутнє конкретне бачення міністерством заявленого плану.

Це будуть повністю насипні дамби (глибина Дніпра у Києві 10-12 м, місцями 15-18 м), влаштування понтонних переправ (які за своєю суттю призначаються для військової логістики), чи все разом одночасно?.. Також не визначена кількість таких мостів і джерела фінансування.

Водночас міністр Калашнік запевняє, що самі конструкції мають забезпечити як мінімум половину пропускної здатності наявних мостів. “Невідкладні рішення — це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються… Ця робота вже розпочата”, — заявив він.

Щодо ідеї тунелю під Дніпром як резервного маршруту, то це довгостроковий інфраструктурний проєкт, який може мати сенс як частина стратегії розвитку транспортної системи Києва, але не як швидке рішення на випадок надзвичайної ситуації до кінця року.

Дана ідея не нова, активно вона розглядалася ще 2022 року. Взагалі, побудувати можна все що завгодно. Тут лише питання часу і грошей. На реалізацію подібного проєкту необхідний не один рік і не один мільярд грн. Можливо, враховуючи обстріли по мостах, які демонструють нагальну потребу для України, зокрема для Києва, у такій споруді, наші міжнародні партнери виявлять бажання профінансувати це будівництво. Але окрім того, що процес є складним, складним є і обслуговування, тобто експлуатаційне утримання, тунелю. На це також необхідне чимале фінансування і наявність достатньої кількості кваліфікованих інженерів. Як резервний маршрут на випадок пошкодження мостів до кінця цього року такий проєкт розглядати нереалістично. Це довгостроковий інфраструктурний проєкт, який може мати сенс як частина стратегії розвитку транспортної системи Києва, але не як швидке рішення на випадок надзвичайної ситуації, — зазначає Анна Мінюкова.

Подібні споруди, з огляду на досвід будівництва інших об’єктів, мають значно більші терміни реалізації. Тож заява про 3 місяці була радше емоційною, а ніж виваженою на основі розрахунків, проєктних рішень і реального розуміння стану справ.

Звичайно, що льодохід, збільшення течії і інші погодні умови впливають на експлуатації тимчасових споруд та потребують додаткових заходів для функціонування, як мінімум, встановлення льодорізів. Також влучання ворожих БпЛА та ракет матимуть значно інші наслідки, аніж подібні атаки на звичайні мости. Над забезпеченням захисту мостів роботи ведуться п’ятий рік і реалізуються з урахуванням їхньої ефективності. З удосконаленням ворогом зброї, змінюються і виклики з якими стикається Україна. Ще пів року тому росіяни не мали тієї зброї яку вони зараз застосовують з метою ураження мостів. Водночас, навіть зараз можливість одночасно вивести з робочого стану усі мости, надзвичайно низька. За таких умов будівництво понтонних мостів, дамб, тощо, не є необхідним. Зараз, коли почалися удари по мостам, скоріше за все, президент хотів показати суспільству, що все під контролем і країна здатна в короткі терміни реалізувати будівництво тимчасових мостів, таким чином заспокоївши людей. Проте основним фокусом має залишатися забезпечення протиповітряної оборони, як єдиного способу захисту об’єктів критичної інфрастктури, що працює, з урахуванням мостів і енергетики, — зазначає Анна Мінюкова.

Більша частина трафіку по місту — приватні автівки. Збільшення кількості комунального транспорту (автобусів, тролейбусів) і обмеження руху особистим транспортом дозволить значно покращити ситуацію. Тобто основним фокусом має бути робота логістів і транспортних аналітиків, які можуть оперативно реагувати на різні ситуації, перерозподіляти транспортні потоки та змінювати маршрути залежно від ситуації.

Тим часом страх перед закриттям мостів уже змушує людей змінювати звичний режим життя. “Моя подруга нещодавно їхала метро з “Мінської” до центру о пів на десяту ранку. Каже: “Такого в житті не було! Зазвичай у цей час вагони набиті, як оселедці в діжці, а тут я навіть сиділа”, — розповідає Фокусу Ольга. — Це свідчить про те, що або люди масово виїжджають, або переходять на віддалену роботу через постійні повітряні тривоги”.

Пальне: дефіциту немає, але ціни ростуть Експерт з енергетичного ринку Геннадій Рябцев, наголошує, що інформація про масовий дефіцит пального і погіршення логістики не відповідає дійсності. “Якісь проблеми є, але вони настільки дрібні, що, за великим рахунком, на них не варто звертати уваги. Водночас їх роздувають до космічних масштабів. А транспортний колапс у Києві відбувається також під час зливи, морозу або снігу. Він може бути спричинений аварією, пошкодженням зокрема на Південному мосту, коли працює лише одна смуга. Є багато різних чинників: наприклад, зупинка метро через відсутність електроенер