Ель-Ніньйо 2026/27: які погодні ризики варто врахувати українським аграріям

06.10.2026, 12:47 growhow.in.ua

Дефіцит ґрунтової вологи, нестійка зимівля озимих і весняні заморозки після раннього відновлення вегетації — серед можливих ризиків для українського агросектору в сезоні 2026/27. Водночас інтенсивність Ель-Ніньйо сама по собі не визначає, якою буде погода в Україні.

Про це розповіла завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України Віра Балабух у матеріалі AgroPortal.ua.

За наведеними у публікації оцінками Всесвітньої метеорологічної організації станом на початок вересня, Ель-Ніньйо може досягти максимуму в листопаді–грудні та зберегтися до лютого 2027 року.

Україна не належить до регіонів, де Ель-Ніньйо безпосередньо визначає погодні умови. Його вплив можливий через зміни глобальної циркуляції атмосфери, які позначаються на русі циклонів, формуванні блокувальних антициклонів і надходженні холодного чи теплого повітря до Європи.

Для України це може означати температурні аномалії, нерівномірні опади та різкі зміни погоди. Серед можливих сценаріїв — тривала тепла осінь, зима з частими відлигами та нестійким сніговим покривом, а також короткочасні вторгнення арктичного повітря.

Однак науковиця наголошує: Ель-Ніньйо змінює ймовірність певних процесів, але не є прогнозом конкретної погоди для України. Визначальними залишатимуться атмосферні процеси в Євроатлантичному й Арктичному регіонах.

Підвищена температура посилює випаровування, а тривалі бездощові періоди прискорюють висушування верхніх шарів ґрунту. Інтенсивні зливи не завжди компенсують цей дефіцит: частина води стікає поверхнею, не поповнюючи достатньою мірою ґрунтові запаси.

За словами Віри Балабух, сильна ґрунтова посуха вже спостерігається, зокрема, на заході України. Літо там було на 1–1,5 °C теплішим за кліматичну норму, а на значній території випало менше половини звичайної кількості опадів.

Водночас нинішню посуху не слід пояснювати лише Ель-Ніньйо: вона сформувалася під впливом регіональних погодних процесів.

Найбільш уразливими до подальшого дефіциту опадів можуть бути південні, південно-східні та західні області. У Карпатському регіоні поряд із посушливими явищами зберігається ризик інтенсивних опадів і паводків.

Для озимих пшениці, ячменю та ріпаку осіння посуха створює ризики затримки сівби, нерівномірних сходів і недостатнього розвитку перед зимівлею. Тепла осінь може подовжувати вегетацію, а малосніжна зима — обмежувати весняне поповнення запасів вологи.

Навесні 2027 року небезпечним для ріпаку, плодових культур та овочів може стати раннє відновлення вегетації з подальшими заморозками.

Кукурудза та соя особливо чутливі до літньої спеки й посухи у фази цвітіння та наливу зерна або бобів. Соняшник краще витримує короткочасну нестачу вологи, проте також потерпає від тривалого поєднання посухи з високими температурами.

За оцінкою науковиці, період потенційного впливу Ель-Ніньйо на Україну може охоплювати осінь 2026 року, зиму 2026/27 та весну 2027 року. Проте виробничі рішення слід ухвалювати з урахуванням фактичного стану полів і регіональних прогнозів.

Для аграріїв важливо відстежувати:

Самого індексу Ель-Ніньйо недостатньо для вибору строків сівби чи оцінки умов зимівлі. Його варто розглядати разом із прогнозами Українського гідрометеорологічного центру та обласних центрів з гідрометеорології.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram