Новий Мадяр проти нас: чому Угорщина знову почала викручувати руки Україні

24.09.2026, 07:13 24tv.ua

Кілька місяців тому Петер Мадяр виглядав для України майже ідеальним наступником Віктора Орбана. Новий прем'єр обіцяв повернути Угорщину до європейського мейнстриму, припинити нескінченну конфронтацію з Брюсселем і досить швидко вирішити з Києвом питання, які роками блокували українську євроінтеграцію та налагодження відносин між двома країнами.Та цей "медовий місяць", схоже, закінчився раніше очікуваного. Точніше, практично і не починався. Спершу Будапешт почав гальмувати відкриття нових переговорних кластерів у євроінтеграції України, потім висунув додаткові вимоги щодо угорської меншини, а тепер Мадяр демонстративно дистанціюється від створеної Україною "Карпатської вісімки" та блокує спільні бізнес-процеси навколо нафти. 24 Канал проаналізував свіжі вимоги Угорщини до України та пояснює, чому Будапешт продовжує активно блокувати єропейський рух України, чому нові вимоги до Києва з кожним разом викликають неприємну ностальгію по часах прем'єрства Віктора Орбана. Розширити погляд на ситуацію навколо нової фази старого конфлікту між Будапештом та Києвом допоміг засновник аналітичної спільноти Resurgam Дмитро Корнієнко.Вічний генератор вимог: як Угорщина продовжує блокувати рух України в ЄС попри відсутність ОрбанаНа початку червня 2026-го року новому прем'єру Угорщини Петеру Мадяру було доволі легко похвалитися відчутним прогресом у комунікації з Україною. Новий уряд лише за кілька тижнів зміг домовитися з Києвом щодо прав угорської меншини на Закарпатті – питанні, яке роками залишалося одним із головних подразників у відносинах між двома країнами. Сам Мадяр тоді не приховував задоволення, і сам же ж казав про те, як новому уряду вдалося за три тижні зробити те, чого команда Віктора Орбана не могла досягти протягом десяти років. Україна мала закріпити досягнуті домовленості у своєму плані дій щодо захисту прав національних меншин, після чого Угорщина погоджувалася розблокувати початок переговорів по суті про вступ України до ЄС.Прем'єр Угорщини Петер Мадяр / Фото – Getty ImagesДля розуміння цього доволі непростого процесу варто знати, що переговори про вступ до Євросоюзу складаються з 33 глав, об'єднаних у шість тематичних кластерів. Першим завжди відкривають так званий кластер "Основи", який стосується демократії, верховенства права, роботи державних інституцій та інших фундаментальних реформ. При цьому саме цей кластер врешті закривають останнім.Після перших домовленостей між Україною та Угорщиною саме його і вдалося розблокувати. 12 червня всі 27 держав ЄС погодили спільну позицію, а вже 15 червня Україна офіційно відкрила перший переговорний блок. Здавалося, що багаторічна угорська перепона нарешті зникла, що дасть новий імпульс всьому процесу української євроінтеграції.При цьому у Києві очікували значно більшого, ніж відкриття одного кластера. Про це віцепрем'єр з питань європейської інтеграції Тарас Качка 12 червня заявляв з трибуни Верховної Ради, що Україна отримала одностану підтримку подальшого руху в ЄС від усіх держав-членів, окремо згадавши Угорщину. За його словами, відкриття першого кластера мало дозволити вже наступного дня розпочати підготовку рішень щодо інших п'яти, а завершити процес Київ розраховував протягом наступних літніх місяців.Тарас Качка за трибуною Верховної Ради / Фото – ВРУВже згодом, знайомі з перебігом переговорів джерела, описували домовленість навіть конкретніше. За їхньою інформацію Україна мала внести погоджені з Будапештом зміни до плану щодо прав нацменшин, а Угорщина натомість знімає перепони для відкриття всіх переговорних кластерів. Саме виконання цього плану мало залишатися одним із важелів впливу на Київ уже в межах подальших переговорів. Україна свою частину першого етапу виконала, але вже за кілька днів з'ясувалося, що в Будапешта з'явилися нові вимоги.18 червня Петер Мадяр заявив, що не бачить необхідності поспішати з відкриттям решти переговорних кластерів. Тоді ж він зробив заяву, на яку в Україні не звернули увагу – Мадяр фактично поставив ультиматум Україні, заявивши, що хоче бачити президента Зеленського у Береговому на Закарпатті, де компактно проживають його земляки.Я ще раз підкреслив, що був би радий, якби ця зустріч відбулася у чудовому місті Береговому, на Закарпатті. Я хотів би зустрітися в Береговому, а він хотів би зустрітися в іншому місці. Я знову назвав йому назву цього міста трьома мовами — угорською, українською та російською. Я залюбки приїду туди, – Петер Мадяр під час виступу в Брюселі намагаєтсья тиснути на Україну.Тоді цей каприз нового угорського лідера який суперечить дипломатичному етикету, вічливо проігнорували і запропонували не діяти в межах правил. Схоже, Мадяр сприйняв це як особисту образу. Бо вже за кілька днів похвалився, що саме на вимогу Угорщини з висновків саміту ЄС прибрали формулювання про необхідність відкрити їх "якомога швидше". Та на цей раз пояснення було взагалі сумнівним.Зустріч Зеленського та Мадяра під час засідання Європейської Ради 18 червня 2026 року / Фото – European CouncilНа думку Мадяра, надто швидке просування України було б несправедливим щодо держав Західних Балкан. Мовляв, Чорногорія, Албанія, Північна Македонія та Сербія роками чекали на рух до Євросоюзу, проводили реформи, а деяким заради цього доводилося навіть змінювати конституції та назву країни. Саме тому, давати Україні можливість промчати переговорний процес на підвищеній швидкості було б неправильним.Та питання якоїсь "справедливості" тут насправді вторинне, і виглядає як наспіх вигадана проблема. Адже ще кілька тижнів тому саме права угорської меншини подавалися як головна перепона для розблокування українських переговорів. Коли ж Київ погодив зміни, а сторони оголосили про "історичний компроміс", – майже одразу після цього Будапешт знайшов наступну причину загальмувати процес.Проблема для України в тому, що з точки зору вимог самого Європейського союзу, Петер Мадяр діє в правовому полі. Україна дійсно мусить прийняти відповідне законодавство щодо нацменшин. От тількит Мадяр вочевидь перегинає, коли починає за прикладом свого попередника на цьому піаритись.Аналітик Дмитро Корнієнко пропонує не надто драматизувати ситуацію, адже у відносинах з Угорщиною вже досягнуто суттєвого руху вперед. Дмитро Корнієнко засновник аналітичної спільноти Resurgram Треба дивитися, що ми як українці хочемо отримати і що нам вигідно. Нам вигідно, щоб Угорщина не блокувала санкції – цього не відбувається. Нам вигідно, щоб вона диверсифікувала свої енергопостачання і до 2027 року зменшувала споживання російських енергоресурсів. Нам вигідна висилка дипломатів і російської агентури. Але нам невигідна позиція Мадяра щодо євроінтеграції. Тут доведеться пройти етап політичного узгодження і пошуку рішення. У підсумку Євросоюзу та Україні довелося скоротити плани. Замість відкриття п'яти наступних кластерів у Брюсселі почали говорити лише про два. У липні вдалося відкрити взагалі один – шостий кластер про "Зовнішні відносини". Решта чотири залишилися заблокованими через позицію Угорщини.І як раз тут і виникають неприємні спогади про попередника Петера Мадяра. Донедавна новообраний угорський уряд демонстрував свій головний контраст із Віктором Орбаном здатністю домовлятися там, де роками експрем'єр обирав конфлікти, істерики та скандали. Але щойно першу домовленість із Києвом було досягнуто, Петер Мадяр несподівано виявив, що сам інструмент угорського вето може бути доволі зручним. Залишалося тільки знайти нове пояснення для його застосування.Маніпулятивні вимоги: чому неможливо задовільнити претензії МадяраПісля літньої перерви пояснення угорського вето знову змінилося. Аргумент про несправедливість щодо Західних Балкан нікуди не зник, але відійшов на другий план, бо тепер Будапешт повернувся до вже знайомої теми "прав угорської меншини". Щоправда, прийшов вже з новими вимогами.На початку вересня Угорщина знову заблокувала просування України в ЄС й заявила, що погодиться зняти вето лише після того, як Київ покаже прогрес у виконанні червневих домовленостей щодо закарпатських угорців. Тобто самого погодженого плану, якого Будапешт вимагав ще кілька місяців тому, тепер виявилося недостатньо. Петер Мадяр почав наполягати вже на конкретних законодавчих змінах та їхній імплементації до відкриття наступних кластерів.Проблема лише в тому, що саме виконання цих домовленостей і мало відбуватися вже в межах подальшого переговорного процесу. Частина узгоджених заходів розрахована до кінця 2026-го року і навіть на 2027-й, а Угорщина і без додаткових блокувань зберігає важіль впливу, адже без виконання цих умов Україна просто не зможе закрити перший кластер, який є фінальним етапом для всієї євроінтеграціїМарта Кос / Фото – WikimediaОсобливо показово це виглядає на тлі позиції самого Євросоюзу. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос на початку вересня прямо заявила, що Україна виконала необхідну роботу для відкриття кластерів, а отже ЄС відповідно – "повинен виконати свою".Причому реальний рух вперед у питанні захисту угорської меншини ще у червні підтверджувала і очільниця МЗС Угорщини Аніта Орбан. У підсумку схема для новообраного угорського прем'єра виходить доволі зручною. Спершу Україні потрібно було домовитися щодо прав угорської меншини – домовилися. Потім змінити відповідний план – змінили. Після цього з'ясувалося, що поспішати не можна через Західні Балкани, а тепер Будапешт уже вимагає достроково виконати частину домовленостей, які за узгодженим графіком мали б релізуватися пізніше.Водночас у поведінки Мадяра є цілком прагматична внутрішньополітична логіка. Аналітик Дмитро Корнієнко звертає увагу, що новий прем'єр отримав конституційну більшість не лише завдяки опозиційному електорату – за нього масово голосували й колишні прихильники Орбана, яких роками годували антиукраїнською риторикою, але на яких він мусить також орієнтуватися. Власне, він і сам – колишній прихильник Орбана Дмитро Корнієнко засновник аналітичної спільноти Resurgram Він (Мадяр) як політик хоче отримати політичну перемогу, оскільки він на неї поставив свій рейт