Про дрони та дронопорти

23.09.2026, 07:14 lb.ua

Все це повітряне сміття прибуває до нас з відносно стабільних напрямків – Орел (найбільше популярний), Курськ, аеродром «Міллерово» (Ростовська область), аеродром «Приморсько-Ахтарськ»(Краснодарський край), Донецький аеропорт, аеродром «Гвардійське» та мис Чауда (АР Крим).

Основний спосіб запуску більшості цих дронів – наземний з рейкових або катапультних пускових установок. Часто такі установки – мобільні, на вантажівках або пікапах. Це дозволяє діяти з неплановихта непідготовлених районів, швидко зосереджуватися для пуску та розосереджуватися після нього. А ось якщо пуск – першого типу, то виникає потреба в наземній інфраструктурі, в так званих«дронопортах».

Shahed-136 та «Герань-2» противник запускає з наземної рейкової установки. Типово – до пʼяти БпЛА на одній установці. Запуск відбувається за допомогою твердопаливного ракетного прискорювача(RATO). Прискорювач розганяє дрон до швидкості, достатньої для польоту, після чого відстрілюється, і вмикається поршневий двигун зі штовхаючим гвинтом.

«Герань-3» (виробництво зупинене, ворог дострілює залишки) та «Герань-4» (реактивний) також запускають з рейкових установок. Реактивні БпЛА потребують довших рейок (наприклад, дронопорт у районіЦимбулова Орловської області має рейки близько 80 метрів). Початкове прискорення – той самий RATO або аналогічним, запуск турбореактивного двигуна, відстріл прискорювача. Пускові установки дляреактивних моделей зазвичай окремі від поршневих і більш масивні.

«Герань-5» стартує як «Герань-4» з довгих рейок.

Росіяни опрацьовують можливість повітряного запуску – зі штурмовиків Су-25, ударних гелікоптерів Мі-28н (ескадрилья 39-го вертолітного полку противника з аеродрому «Джанкой» саме цим і займається,запускаючи «Бандеролі» та нову крилату ракету «Дань-Т» з повітряного простору над Азовським морем). Повітряний запуск збільшує дальність польоту і ускладнює виявлення місця старту.

Дрони-приманки та дрони-розвідники, які ми лишили за дужками на початку тексту, також стартують з дронопортів і рухаються у складі ударних груп єдиною хвилею. Тобто наземна інфраструктура має бутирозрахована і на їх запуск також.

Як виглядає типовий дронопорт?

Найбільшим на сьогодні є дронопорт в селі Цимбулово Орловської області РФ. Донедавно його не існувало взагалі і на місці бази було чисте поле.

Типова інфраструктура російського дронопорту складається з кількох основних елементів: пускові позиції (найважливіша складова), які включають в себе стаціонарні рейкові пускові установки(катапульти). Їх може бути від кількох до 16 і більше. Інший елемент – довгі злітні смуги або дороги для запуску з мобільних установок на вантажівках.

Росіяни обладнують гаражі та ангари для зберігання БпЛА та реактивних прискорювачів. Вони можуть бути малі, на один-два дрони, середні (на пʼять і більше) та великі ангари або склади. Все частішемісця зберігання обладнуються у підземних бетонних спорудах. Необхідні відкриті стоянки, куди БпЛА викатують перед запуском. Потрібна зона підготовки та обслуговування – технічні майданчики абоангари для передполітної підготовки, місця монтажу бойових частин, перевірки електроніки, заправки, ремонтні зони (ангари або сховища).

Функціонування дронопорту забезпечує допоміжна інфраструктура – склади пального, бойових частин, запчастин, об’єкти енергопостачання (дизель-генератори, трансформатори, в Цимбулово – сонячніпанелі для автономності). Все це поєднується внутрішніми дорогами та під’їзними шляхами. Як на пристойному аеродромі (хоч безпілотна, але ж авіація!) мають бути метеостанція, вузол зв’язку, позиціяпідрозділу радіотехнічного та навігаційного забезпечення, вишка управління польотами, стоянки автомобільної техніки (включаючи мобільні пускові). Війна передбачає розгортання навколо дронопортупозицій ППО, охорони, спостереження, укриття для персоналу.

На великих об’єктах на кшталт Цимбулова чи ДАП, можуть одночасно зберігатися десятки і, навіть, сотні дронів.

Дронопорти або місця для запуску БпЛА розвідані на авіабазі «Шаталово» Смоленської обл., на аеродромі в Єйську Краснодарського краю, в інших місцях.

Зрозумівши, як відбувається підготовка до застосування ударних БпЛА, бачимо, що можна не лише перехоплювати дрони у повітрі вже над територією України або знищувати підприємства-виробники, але йактивно впливати на місця їх зберігання, підготовки та запуску. Так, це складна задача, адже зруйнувати підземне бетонне сховище – складно і затратно (в кожне окреме місце зберігання слід влучитибалістичною чи крилатою ракетою, а краще – кількома), до того ж запаси розосереджуються на великих площах, зокрема й поза межами дронопортів.

Найбільш уразливими виглядають стаціонарні пускові установки та злітні смуги/дороги. Але це – не панацея, вони відновлюються досить швидко, хоча час для нашої ППО та аварійно-рятувальних бригад,що відновлюють інфраструктуру життєзабезпечення України, буде виграний. З огляду на це такі удари доцільні.

Протиповітряні бої на півдні України показують, що дрони противника активно застосовують таку технологію зв’язку, як mesh. Mesh в російських БпЛА («Герань»/Shahed, «Гербера» та інші) – цедецентралізована радіомережа, яка дозволяє дронам спілкуватися один з одним і з оператором у реальному часі. Кожен дрон оснащений mesh-модемом (переважно китайського виробництва, наприклад XK-F358від Xingkai або аналоги). Модеми створюють динамічну мережу, коли кожен дрон виступає не лише приймачем, а й ретранслятором сигналу для інших. Тобто, головного немає, кожен для кожного –ретранслятор. Якщо один дрон збивають або сигнал глушать, то дані автоматично перенаправляються через інші вузли мережі (властивість self-healing, тобто самовідновлення). Це дозволяє значнозбільшувати дальність керування дронами (до 150-175 км і більше від наземної станції), отримувати відео в реальному часі, змінювати маршрут і ціль уже під час польоту (у тому числі наводити на рухоміоб’єкти – поїзди, техніку тощо), продовжувати виконувати бойову задачу навіть коли значна частина дронів знищена.

Якщо раніше більшість Shahed літали за заздалегідь запрограмованими координатами, то з mesh вони стали керованими майже як FPV-дрони, але на великій відстані. Тому під час ударів, наприклад, поОдесі дуже часто інформаційні системи, що відображають повітряну обстановку, показують поодинокий дрон над морем, котрий і виконує до останнього функцію ретранслятора мережі mesh. Так і вибудовуєтьсямережа ретрансляції сигналів управління та телеметрії між КП БпЛА противника десь в Криму та ударними групами над українським узбережжям.

Не можна не згадати Білорусь та її гру в увімкнуті/вимкнуті вишки мобільного зв’язку. Наземні ретранслятори (радіовежі та антени мобільного зв’язку) на території філії недоімперії виконували івиконують роль наземних вузлів mesh-мережі. Вони приймають сигнал від операторів БпЛА або від дронів ближче до кордону, посилюють їх і передають далі вглиб України. Це надає противнику можливістькерувати дронами над Києвом, північчю та заходом України, куди прямий радіозв’язок з території РФ не дістає. Додатковий бонус – забезпечується якісний канал для відео та корекції маршруту.

Розвідка Держприкордонслужби та деякі інші обізнані джерела зафіксували кілька таких точок (зокрема в Гомельській області, поблизу кордону). Вони працюють на телевежах або подібних високихспорудах. У лютому та червні 2026 року їхню роботу вдавалося тимчасово зупиняти (у тому числі після ультиматуму Зеленського Лукашенку). Періодично ретранслятори активуються.

За оцінкою Сергія Бескрестнова, що протягом приблизно року Сили оборони системно майже не займалися протидією саме mesh-технологіям. Та й загалом лише засобами РЕБ вирішити проблему ретрансляторівна території Білорусі не вирішити. Проблема може бути вирішена, як то кажуть в НАТО» «спеціальними або кінетичними діями». Але політичні ризики таких дій сьогодні переважають потенційні здобутки.

Тому Сили оборони мають і продовжують розвивати засоби РЕБ, здатні подавляти mesh-зв’язок. Вже працюють спеціалізовані комплекси (наприклад, «Шатро анти меш» від Unwave та інші розробки), якіможуть подавляти канали між mesh-модемами на дальності від кількох сотень метрів до кількох кілометрів. Деякі розробки заточені саме проти mesh-мереж реактивних «Шахедів». Придушений модем позбавляєдрон онлайн-керування, БпЛА переходить в автономний режим (політ за координатами) або починає виконувати стандартні маневри (коло, вісімка, те, що закладено в автопілот робити при втратікерування).

Бачимо, що вся ця пошесть не є нездоланною, але протидія ній – складна комплексна задача, не лише технічна, але й тактична.