Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Як отримати 7 т/га ріпаку та стабільні врожаї зернових — досвід великого господарства

growhow.in.ua

Як отримати 7 т/га ріпаку та стабільні врожаї зернових — досвід великого господарства

Господарювання в одній з найпотужніших вітчизняних компаній-виробників свинини — «Ґудвеллі Україна» — вибудуване так, щоб кожна ланка виробництва продовжувала попередню й водночас працювала на наступну. Основою бізнесу є свинарство — потужність тваринницького напряму становить 14 тис. голів свиноматок, а рослинництво, що розкинулося на 13,5 тис. га українських ланів на Івано-Франківщині, тісно вплетене в цю систему: пшеницю, ячмінь, кукурудзу та сою тут вирощують передусім для власної кормової бази. А гній та органічні відходи тваринництва знову повертають у поле — їх використовують як натуральне добриво.

Саме в цьому й полягає логіка «Ґудвеллі Україна»: якомога більше процесів контролювати самостійно, менше залежати від зовнішніх ресурсів і водночас зменшувати вплив на довкілля. Тому за кожним гектаром тут стоїть не лише завдання отримати високий урожай, а цілий ланцюг рішень — від добору культур і роботи з ґрунтом до живлення та надійного захисту посівів.

У сівозміні господарства п’ять основних культур — озимий ріпак, озима пшениця, озимий ячмінь, кукурудза та соя. Пшеницю, ячмінь, кукурудзу й сою використовують для годівлі свиней. Ріпак потрібен для підтримання сівозміни. Крім того, саме ця культура експортується і дає рослинницькому напряму одні з перших коштів після початку збиральної кампанії, з яких уже можна планувати наступний сезон. Частиною цього замкнутого циклу є органічні добрива. Гноївку, яку отримують у свинарстві, не вивозять на поля одразу. Спочатку її впродовж чотирьох місяців витримують у відстійниках, де вона ферментує, а вже після цього використовують для живлення культур.

Свій підхід у господарстві мають і до обробітку ґрунту. Ще з 2000 року тут відмовилися від оранки й перейшли на безполицеву систему — глибоке розпушування та глибоку культивацію.

— Глибоке розпушування допомагає уникати ущільнення ґрунту та сприяє накопиченню вологи в родючому шарі. За таких умов коренева система рослин може добре розвиватися, що позитивно позначається на врожайності культур — незалежно від того, чи йдеться про кукурудзу, сою, пшеницю чи озимий ріпак, — пояснює провідний агроном компанії «Ґудвеллі Україна» Андрій Патрило.

NB: А цифри в господарстві справді промовисті. У поточному сезоні озимий ячмінь зібрали з урожайністю 8,1 т/га, пшеницю — 7,5 т/га. Урожайність озимого ріпаку побила всі рекорди попередніх років та у середньому становила 5,2 т/га, а на одному з полів аграрії отримали рекордні для компанії 7 т/га.

Озимий ріпак у «Ґудвеллі Україна» займає 2,8 тис. гектарів. Його намагаються висіяти у надзвичайно стислі строки — приблизно за десять днів, починаючи з другої декади серпня. Саме цей період у регіоні господарство вважає оптимальним: зазвичай тоді проходять дощі, які забезпечують ґрунтову вологу й дають змогу отримати дружні сходи. Норму висіву впродовж посівної поступово змінюють — від 250 до 300 тис. насінин на гектар.

Одним із важливих технологічних рішень став і вибір способу сівби. Упродовж двох років у господарстві випробовували різні сівалки й зрештою зупинилися на HORSCH Maestro SV SplitRow із шириною міжряддя 35 см.

— Ми отримуємо краще розміщення рослин у рядку, а отже, кращу площу живлення, — каже агроном.

Зазвичай ще восени під час сівби в рядок вносять фосфоровмісні добрива, зокрема NP 18 : 46. Фосфор у господарстві розглядають передусім як основу для розвитку кореневої системи, а отже — кращої зимівлі й сильнішого старту рослин навесні.

Не менш важливий компонент технології — захист. З осені особливу увагу приділяють регуляції посівів, яку проводять у два етапи.

— Одним із ключових елементів системи є внесення фунгіциду Bayer Тілмор®: його вносимо ближче до завершення осінньої вегетації, коли до настання холодів залишається лише кілька теплих днів. Працюємо з нормою 0,9 л/га.

Після озимої пшениці, яка є одним із попередників ріпаку, додатковим завданням стає контроль падалиці. Через глибоке розпушування її може з’являтися багато, тому в господарстві двічі застосовують грамініцид. Проти дводольних бур’янів використовують ґрунтову схему, а за потреби у вересні проводять ще одну гербіцидну обробку.

NB: Продумана агротехнологія та птенціал гібридів лінійки DEKALB від Bayer дають надзвичайно високий результат. В один із попередніх сезонів ДК Експоз, з яким аграрії працювали впродовж трьох років і який характеризують як стабільний та пластичний, вже показував урожайність близько 5 т/га. Однак найвиразніше потенціал гібрида проявився у сезоні 2026 року на полі площею 18 га, де господарство отримало рекордні 7 т/га.

Сам Андрій Патрило наголошує: цей результат не можна пояснити одним чинником. Сприятливою була зима — сніг ліг на незамерзлий ґрунт, тому рослини добре перезимували й навіть частково відновлювали вегетацію. Навесні вони вийшли зі збереженою листковою масою і в доброму стані. Далі спрацювала технологія: дробне внесення азотних добрив дало змогу забезпечувати рослини живленням саме тоді, коли воно було потрібне, уникаючи як нестачі, так і надлишку азоту.

— Один з основних технологічних аспектів — весняна регуляція поєднанням тебуконазолу з метконазолом, завдяки цьому рослини ріпаку максимально розкрили потенціал гілкування. Ми отримали багато додаткових пагонів, які, своєю чергою, дали більшу кількість стручків. А завдяки тому, що ми правильно спрогнозували й провели азотне живлення, отримали хорошу масу насінин, і відповідно — рекордний урожай.

Такого результату неможливо було б досягти, не приховує агроном, без інсектицидно-фунгіцидного захисту озимого ріпаку навесні, який проводять відповідно до розвитку культури. Фунгіцидну систему будують у три етапи: перша обробка — після відновлення вегетації, друга — на початку цвітіння, третя — у період повного утворення стручків. Саме останній етап Андрій Патрило називає одним із найважливіших. Тут у «Ґудвеллі Україна» використовують фунгіцид Bayer Пропульс®.

— На нашу думку, це один із найкращих препаратів, який дає змогу контролювати кілька важливих захворювань, що забирають урожай: альтернаріоз, борошнисту росу, сіру гниль. Завдяки цьому ми маємо здорову рослину, яка добре формує масу тисячі насінин, — зазначає агроном.

Рекордна урожайність ДК Експоз — результат інтенсивної технології, у якій генетика, живлення, регуляція й захист працюють разом. У підсумку завдяки показникам урожайності та вигідному контрактуванню озимого ріпаку лінійки DEKALB станом на кінець серпня культура стала найрентабельнішою у господарстві.

— ДК Експоз, ДК Експат, ДК Ексцентрик, ДК Ексіма та ДК Ексаура я вважаю перспективними гібридами Bayer для Західної України. Вони пластичні, гнучкі, показують хороші результати за різних погодних умов і систем вирощування. А якщо працювати з ними інтенсивно, вони здатні дати максимальний результат — ми це побачили на власному полі з ДК Експоз, — підсумовує Андрій Патрило.

Під пшеницю в компанії «Ґудвеллі Україна» щороку відводять близько 4 тис. гектарів. На полі, де ми спілкувалися з Андрієм Патрилом, вирощували сорт Меморі німецької селекції. Його врожайність тут становила 8,4 т/га.

— Усю озиму пшеницю, яку ми вирощуємо, використовуємо для годівлі свиней. Тому для нас важливо отримати зерно з високим умістом білка — цей показник має велике значення для тваринництва — та без небажаних мікотоксинів, — пояснює провідний агроном компанії «Ґудвеллі Україна».

NB: Орієнтир за вмістом білка — щонайменше 12,4%. Відповідно добирають і сорти. У господарстві працюють переважно з інтенсивною пшеницею європейської селекції, яка здатна поєднати добру врожайність із потрібними показниками якості зерна. Перевагу віддають сортам німецької та французької селекції: за словами агронома, саме вони добре показують себе в місцевих умовах.

У сівозміні пшениця переважно йде після озимого ріпаку та сої, а сама стає попередником для кукурудзи.

Строки й норми висіву відповідно розділені на два етапи.

Пшеницю сіють із міжряддям 15 см, яке в господарстві вважають оптимальним для місцевих умов.

Водночас технологію тут вибудовують так, щоб уже з осені максимально зняти конкуренцію за живлення. Саме тому гербіцидний захист намагаються провести ще до зими.

— Для отримання хороших результатів ми намагаємося захист від бур’янів зробити восени, застосовуємо Гроділ® Максі + Зенкор® Ліквід від Bayer. Тоді на початку відновлення вегетації пшениця не має конкурента, який забиратиме живлення, і внесений азот повністю використовуватиметься культурою, — ділиться Андрій Патрило.

Навесні пшеницю підживлюють азотом тричі, поєднуючи мінеральне живлення з органічним. Власну органіку, отриману у тваринницькому напрямі, використовують як азотне добриво для пшениці, ячменю та ріпаку. Водночас у господарстві враховують, що разом з азотом у ґрунт надходять й інші елементи. Перше весняне підживлення проводять добривами з нітратною формою азоту, яка швидко стає доступною рослинам. Наступне внесення також спрямоване на підвищення якості зерна, зокрема вмісту білка.

— Окремий акцент у технології — фунгіцидний захист. Навесні його вибудовуємо у три послідовні етапи, і на кожному використовуємо препарати Bayer. Перша обробка припадає на завершення кущіння — початок виходу в трубку. Тут уже багато років працюємо з фунгіцидом Фалькон® у нормі 0,6 л/га, який добре відповідає умовам зони та дає змогу контролювати борошнисту росу. Для другої фунгіцидної обробки застосовуємо Солігор® у нормі 0,9 л/га. Його завдання — контроль листових хвороб. А третю обробку проводимо препаратом Тілмор® у нормі 1,5 л/га разом з інсектицидом, що дає змогу надійно захистити колос від фузаріозу й отримати якісне зерно.

Не залишають поза увагою й шкідників. Найпроблемнішими для озимої пшениці в цій зоні Андрій Патрило називає жужелицю та попелицю. Інсектицидний захист проводять тричі: у перших двох обробках використовують препарати на основі лямбда-цигалотрину, а під час третьої — імідаклопридвмісні.

Після збирання пшениці робота з полем не закінчується. Ґрунт вапнують, дискують і висівають сидерати, а після їх цвітіння зелену масу скошують та проводять глибоке розпушування на зиму. Такий підхід у «Ґудв

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
28 серпня 2026

Новини на тему

Більше новин