Мобілізаційний вік до 50–55: чи готова Рада до змін і що думають військові

26.08.2026, 17:47 lb.ua

Влада готує «радикальні» зміни у процесі мобілізації, які, зокрема, стосуватимуться призовного віку. Про це 23 серпня в ефірі програми «Говорить Великий Львів» на телеканалі НТА сказав секретар Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

Депутат пояснив, що держава змушена шукати нові способи залучення людей до армії, оскільки фінансові стимули не дають очікуваного результату: кількість контрактників не зростає.

«Щодо мотивації: ми бачимо, що дали грошові надбавки на контракти, але від цього [кількість контрактників] не збільшується. Вона або зменшується, або залишається такою, як була. Тому я знаю, що зараз будуть впроваджуватися деякі радикальні речі. Вже йдуть розмови і, наскільки я знаю, деякі речі змінюються в призовному віці. Не буду уточнювати, думаю, про це згодом скажуть: і щодо призовного віку, і щодо самої мобілізації. Але я знаю, що рухи є», — сказав Костенко.

Тоді нардеп відмовився уточнити, про які саме зміни йдеться, зазначивши лише, що офіційно про це мають повідомити Міністерство оборони або Генеральний штаб Збройних сил.

Уже наступного дня, 24 серпня, у День Незалежності, Костенко уточнив деталі. За його словами, у Генеральному штабі ЗСУ розглядають варіант зниження верхньої межі мобілізаційного віку до 50–55 років. Винятком можуть стати військовозобов'язані з дефіцитними або критично важливими для армії спеціальностями. При цьому остаточного рішення поки що немає — у Генштабі опрацьовують можливі варіанти.

Нардеп додав, що для зміни підходів до мобілізації не обов'язково вносити правки до законодавства: відповідне рішення може бути ухвалене на рівні управління. Натомість зниження нижньої вікової межі поки що не обговорюється.

«Питання зниження мобілізаційного віку нижче 25 років не розглядається. Зробити це без внесення змін до законодавства неможливо», — сказав Костенко.

У спілкуванні з LB.ua члени оборонного комітету наголосили: жодної концепції зниження верхньої межі мобілізаційного віку до 50–55 років на рівні комітету не розглядали.

Олександр Федієнко («Слуга народу») підтвердив, що наради про це з Генштабом чи Міністерством оборони на комітеті не було, хоча самі розмови на цю тему точаться давно, ще з часів попереднього керівництва Генштабу. За його словами, потреба обговорювати цю тему йде «знизу» — від самих військових на фронті.

Він пояснив логіку так: фізично воювати за рахунок категорії «55 плюс» важко, тож ідея полягає в тому, щоб ТЦК не виконував план мобілізації за рахунок старших чоловіків, які виявляються неефективними в армії. Водночас Федієнко наголосив, що охочі служити далі повинні мати таку можливість — але добровільно.

За оцінкою депутата, для такого рішення не обов'язково змінювати закон: «Буде достатньо розпорядження Головнокомандувача або командувача Сухопутних військ, щоб територіальні центри комплектування обмежились мобілізаційними розпорядженнями для людей віком до 50 років. Але навіть якщо потрібні будуть законодавчі зміни, я впевнений, що це підтримають швидко», — сказав Федієнко.

Його колега по комітету Федір Веніславський («Слуга народу») сказав, що жодних розмов про необхідність перегляду мобілізаційного віку ні Генштаб, ні Міністерство оборони на рівні комітету не вели.

«На засіданні комітету народні депутати обговорюють між собою, наскільки ефективним є військовослужбовець, якому 58 років, у виконанні бойових завдань. Але тут треба розуміти, що це визначено законом: військовозобов'язаними є громадяни до 60 років, а генерали — до 65 років», — сказав Веніславський.

Водночас, за його словами, частково це питання може вирішити Генштаб: «Щоб знизити цей вік, треба внести зміни до закону. В оперативному порядку це питання може бути вирішене, якщо, наприклад, Генеральний штаб розпорядиться: військовослужбовці віком 50 плюс потрібні виключно за певними військово-обліковими спеціальностями. Але говорити, що є якась концепція зниження мобілізаційного віку до 50 років, не можна. Таких ініціатив у парламенті немає, у комітеті вони не розглядалися», — сказав нардеп.

За його словами, це питання доцільності, яке має вирішувати сам Генштаб, виходячи з військово-облікових спеціальностей і стану здоров'я мобілізованих: «Наприклад, професійний водій може виконувати службові завдання далеко від лінії фронту за кермом автомобіля. Які проблеми, якщо йому навіть 55, а стан здоров'я дозволяє? Або ремонтник у тилових частинах. Тому це питання до Генштабу. Я думаю, що найближчим часом зміни до закону щодо зниження віку призову з 60 до 55 чи 50 малоймовірні», — прогнозує Веніславський.

Членкиня комітету, народна депутатка Ірина Фріз («Європейська солідарність») також наголосила, що за останні щонайменше два роки — від часу внесення змін до закону про мобілізацію у 2024 році — на жодному засіданні комітету не було пропозицій від Генштабу чи Міноборони щодо коригування призовного віку.

За її словами, коли подібні думки час від часу виринали в інформаційному просторі, вона кілька разів прямо запитувала про це представників Генштабу й Міноборони — щоправда, ще попереднього складу, — і ті відповідали, що не бачать потреби вносити будь-які зміни. Депутатка наголосила, що й від нової команди ГШ та МОУ на останніх засіданнях комітету не було жодної пропозиції розглянути зміну віку — ні в бік зниження, ні в бік підвищення.

«Навіть якщо змінилася команда , яка розглядає подібні речі, то перш ніж виносити їх у публічний простір, вони мають прийти на комітет нацбезпеки, оборони і розвідки, навести відповідні аргументи і цифри, якщо вони це питання аналізували», — сказала Фріз у коментарі LB.ua.

Всі співрозмовники LB.ua наполягають, що про зниження нижньої межі призовного віку не йдеться. Олександр Федієнко сказав, що жодних таких законодавчих ініціатив немає і це питання не виносилося на жодну нараду.

Веніславський пояснив правову рамку детальніше. «Від 18 до 25 років громадяни України є призовниками. Під час дії правового режиму воєнного стану призовники не підлягають призову на військову службу. Підлягають призову лише військовозобов'язані. Військовозобов'язаними громадяни стають у 25 років — це чітко прописано в законі. І крапка», — сказав він. За його словами, законодавчих змін щодо зниження призовного віку нижче 25 років ніхто не реєстрував, а гіпотетично внесений законопроєкт не мав би шансів на проходження.

«Жодних перспектив у короткостроковій чи середньостроковій перспективі зниження мобілізаційного віку нижче 25 років не має», — сказав Веніславський.

Ірина Фріз заперечила, що іноземні партнери України постійно вимагають знизити мобілізаційний вік (про це зокрема два роки тому говорив Сергій Лещенко). «На мене як на представницю комітету і представницю “Європейської солідарності” жодного разу ніхто з колег-парламентарів із жодної країни не тиснув щодо необхідності зниження мобілізаційного віку. Ба більше, коли ми говорили про це, аргументи, які я наводила, були сприйняті й не потребували додаткових роз'яснень», — сказала Фріз.

Дискусію на ще одну резонансну тему — мобілізацію жінок — підігріла заява колишнього міністра оборони Олексія Резнікова в інтерв’ю«Радіо Свобода», що жінки рано чи пізно мають почати служити нарівні з чоловіками. На це офіційно відреагували в комітеті, спростувавши підготовку таких змін до законодавства.

Нардеп Федієнко назвав цю ідею «повною дурнею». Він розповів, що, відвідуючи військові частини, зустрічав багатьох жінок і дівчат різного віку на різних посадах, але, як правило, не на бойових. «Якщо жінка або дівчина хоче долучитися до лав Збройних сил України, вона це повинна робити добровільно. І вона це робить», — сказав Федієнко.

Веніславський назвав позицію Резнікова суб'єктивною. «Ми з цього питання вже кілька разів дискутували в парламенті. У законі й так були передбачені вимоги, що жінки можуть бути призвані на військову службу виключно за бажанням, — ми двічі це посилювали і конкретизували», — сказав нардеп.

Жінок із військово-обліковими спеціальностями — медичних, фармацевтичних працівниць та інших, — мобілізують тільки за згодою. «Жодної примусової мобілізації жінок точно не буде, і це питання не розглядається і не обговорюється — на відміну від того, що хтось у кулуарах говорить про мобілізаційний вік чоловіків. Питання мобілізації жінок взагалі не обговорюється апріорі», — наголосив Веніславський.

24 серпня народний депутат Олександр Юрченко («Слуга народу») зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про внесення змін до статті 10 закону «Про освіту».

Формально йдеться про уточнення поняття «послідовності здобуття рівнів освіти», але на практиці зміни стосуються десятків тисяч студентів, яких відрахували з бакалаврату без диплома і які поновилися на тому ж курсі в іншому виші.

Проблема в тому, що стаття 10 перелічує рівні вищої освіти, але не визначає, що вважати «послідовним» здобуттям цих рівнів. Під час війни ця прогалина стала критичною: Міністерство освіти і науки та Єдина державна електронна база з питань освіти трактують повторне зарахування на бакалаврат після відрахування без диплома як «порушення послідовності здобуття освіти» і на цій підставі відмовляють студентам у відстрочці від мобілізації.

Проєкт пропонує дозволити таким студентам зберігати відстрочку після відрахування і продовження навчання за тією ж самою спеціальністю.

Нардеп Федієнко висловив сумнів, що проєкт пройде, наголосивши, що чинне законодавство однозначне: якщо студент втратив місце навчання і є військовозобов’язаним, він підлягає мобілізації. Про аспірантів, за його словами, не говорять: ті, хто здобуває ступінь, мають відстрочку.

Водночас його колега Веніславський додав, що проблема самого явища «освіти заради відстрочки» регулярно порушується в Раді. «Питання про мобілізацію студентів віком від 25 років і вище періодично розглядається, тому що, на превеликий жаль, здобуття освіти у віці 30–50 років є одним із засобів уникнення мобілізації», — сказав нардеп.

Міністерство оборони й Комітет ВРУ з питань освіти, науки та інновацій хочуть припинити такі зловживання, але політичні сили в парламенті на це не готові. «Як свідчить практика, д