Нацбанк продовжив строки розрахунків за експортом агропродукції до 150 днів

26.08.2026, 16:04 mind.ua

Зміни поширюються на зернові, олійні культури, рослинні олії та продукти їх переробкиНаціональний банк України тимчасово збільшив зі 120 до 150 днів граничний строк розрахунків за операціями з експорту окремих видів аграрної продукції. Рішення ухвалене на пропозицію Кабінету Міністрів і набере чинності 26 серпня 2026 року.Про це йдеться на сайті регулятора.Новий строк застосовуватиметься до експортних операцій, здійснених з 1 липня 2026 року до 31 серпня 2027 року, і поширюватиметься на зернові культури, насіння олійних культур, рослинні олії та продукти їх переробки.У НБУ пояснили, що потреба у збільшенні строків виникла через ускладнення морської логістики після посилення російських атак на портову інфраструктуру та цивільні судна в липні 2026 року. Через це транспортування альтернативними маршрутами займає більше часу, а чинний 120-денний строк став недостатнім для завершення експортних операцій.Регулятор очікує, що збільшення строку валютних розрахунків:знизить ризики порушення експортерами вимог валютного законодавства;підтримає експортний потенціал аграрного сектору;допоможе адаптуватися до складніших логістичних умов;не створить ризиків для макрофінансової стабільності.Зміни затверджені постановою Правління Національного банку України від 25 серпня 2026 року №97, яка вносить зміни до постанови НБУ №67 від 14 травня 2019 року.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що НБУ дозволив банкам не визнавати дефолт бізнесу, що постраждав від атак рф. Зокрема, Нацбанк спростив умови кредитування для агросектору і стратегічних підприємств.Wed, 26 Aug 2026 15:25:00 +030020309065Новиниhttps://mind.ua/news/20309065-nacbank-prodovzhiv-stroki-rozrahunkiv-za-eksportom-agroprodukciyi-do-150-dnivhttps://mind.ua/news/20309065-nacbank-prodovzhiv-stroki-rozrahunkiv-za-eksportom-agroprodukciyi-do-150-dniv#comment_header_layerНовини на mind.uaНБУ,Агро,ЕкспортЗеленський досі не підписав «податок на OLX»: у Мінфіні назвали причинуПравки стали проблемою у відносинах з європейськими партнерамиПрезидент Володимир Зеленський досі не підписав закон про оподаткування доходів через цифрові платформи, відомий як «податок на OLX». Причина – депутатські правки щодо фінансового моніторингу політично значущих осіб, які викликали негативну реакцію європейських партнерів.Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час засідання фінансового комітету Верховної Ради, повідомляє РБК-Україна.За його словами, до законопроєкту про цифрові платформи внесли норми, які розширюють коло учасників фінансового моніторингу щодо політично значущих осіб (PEP) – людей, які обіймають або обіймали важливі державні посади, а також пов'язаних із ними осіб.«У нас є правки, які були внесені в законопроєкт про цифрові платформи, які передбачають розширення кола учасників моніторингу й фінансового контролю політично значимих осіб», – сказав Марченко.Ці зміни, за словами міністра, стали проблемою у відносинах з європейськими партнерами.«Ті зміни, які були внесені, на жаль, фактично в разі підписання законопроєкту про цифрові платформи заблокували б будь-яку допомогу з боку Європейського Союзу», – заявив Марченко.Він зазначив, що українська сторона разом із європейськими партнерами вже напрацювала варіант, як уточнити спірні положення.Тому Зеленський може підписати закон після того, як стане зрозумілим шлях до ухвалення окремого уточнювального законопроєкту щодо правил для політично значущих осіб.Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування цифрових платформ на початку червня. Він має запровадити нові правила оподаткування доходів українців, які продають товари або надають послуги через онлайн-платформи.Закон має допомогти вивести частину цифрової економіки з «тіні» та встановити однакові правила для традиційного й онлайн-бізнесу. За оцінкою Мінфіну, нововведення можуть приносити бюджету близько 14 млрд грн на рік.Усі ці кошти в умовах війни планують спрямовувати на фінансування сектору безпеки і оборони.Ухвалення закону також пов'язане із зобов'язаннями України перед МВФ.Тому затримка стосується не самої ідеї оподаткування продажів через цифрові платформи, а доданих до законопроєкту норм щодо фінансового контролю PEP. Українській владі тепер потрібно виправити їх так, щоб закон не створював проблем для отримання європейської допомоги.Бекграунд. Нагадаємо: купити алкоголь онлайн стане складніше: Рада запровадила нові правила для інтернет-магазинів.Wed, 26 Aug 2026 15:25:00 +030020309070Новиниhttps://mind.ua/news/20309070-zelenskij-dosi-ne-pidpisav-podatok-na-olx-u-minfini-nazvali-prichinuhttps://mind.ua/news/20309070-zelenskij-dosi-ne-pidpisav-podatok-na-olx-u-minfini-nazvali-prichinu#comment_header_layerНовини на mind.uaМінфін,ПодатокУкраїна через блокаду портів може скоротити посіви на 20% наступного року – BloombergЧерез нестачу складів для зберігання зерна господарства можуть скоротити виробництвоУкраїна може не засіяти близько 20% сільськогосподарських земель наступного року, якщо не зможе відновити експорт через Чорне море. Це означатиме недовиробництво близько 12 млн тонн продовольчого зерна, заявив у коментарі Bloomberg генеральний директор Kernel Євген Осипов.«Головне питання: що ми будемо робити наступного посівного сезону навесні? Якщо не буде рішення щодо експорту, я вважаю, що Україна скоротить виробництво й не засіє близько 20% земель. Це означає, що 12 млн тонн продовольчого зерна не буде вироблено», – сказав Осипов.За його словами, ситуація з експортом через українські чорноморські порти за останні два місяці різко погіршилася. Обсяги відвантажень впали менш ніж до 10% від рівня на початку року. Через це аграрії змушені накопичувати цьогорічний урожай.Зараз в Україні зберігається близько 1 млн тонн зерна, а за нинішніх темпів експорту потужності для його зберігання можуть бути вичерпані вже на початку листопада, попереджало Міністерство аграрної політики.Проблема полягає не лише в нестачі місця для зберігання. Обмеження експорту позбавляє аграріїв можливості швидко продавати урожай і отримувати кошти для підготовки наступного сезону. Якщо зерно залишиться на складах, господарства можуть скоротити виробництво через брак фінансування й економічної мотивації.Україна є одним із ключових постачальників зерна на світовий ринок. Тому тривалі перебої з експортом можуть вплинути не лише на український агросектор, а й на світові продовольчі ринки.Так, перебої з постачаннями вже сприяли зростанню цін на пшеницю до дворічного максимуму. Подальше скорочення українського виробництва створює ризики для постачання продовольства до країн, що залежать від імпорту, і може посилити інфляційний тиск.Проблеми українського агросектору посилюються ударами рф по енергетичній і портовій інфраструктурі. За оцінкою Осипова, Kernel втратила близько половини власних генерувальних потужностей.Компанія у відповідь на енергетичні ризики намагається диверсифікувати бізнес. Kernel підписала угоду з данським виробником вітрових турбін Vestas і данським експортно-інвестиційним фондом EIFO про будівництво вітроелектростанції потужністю 94,5 МВт у центральній Україні. Загалом компанія планує створити в Україні до 2030 року 1 ГВт потужностей відновлюваної енергетики.Бекграунд. Нагадаємо: ціни на соняшник обвалилися більш ніж на 40%: фермери опинилися на межі збитковості.Wed, 26 Aug 2026 14:52:00 +030020309066Новиниhttps://mind.ua/news/20309066-ukrayina-cherez-blokadu-portiv-mozhe-skorotiti-posivi-na-20-nastupnogo-roku-bloomberghttps://mind.ua/news/20309066-ukrayina-cherez-blokadu-portiv-mozhe-skorotiti-posivi-na-20-nastupnogo-roku-bloomberg#comment_header_layerНовини на mind.uaАгро,ЕкспортПроросійські хакери оголосили кібервійну Норвегії через підтримку УкраїниЗа повідомленнями ЗМІ, через атаку виникли збої в роботі десятків державних сервісівПроросійська хакерська група Server Killers заявила, що розпочала кібератаки проти Норвегії через посилення підтримки України. Заява з'явилася на тлі третьої доби масштабної DDoS-атаки, яка порушила роботу десятків норвезьких державних цифрових сервісів.Про кібервійну Норвегії угруповання оголосило у своєму телеграм-каналі. Причиною хакери назвали нову угоду про оборонну й безпекову співпрацю між Норвегією та Україною, підписану 23 серпня.Крім того, того ж дня прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере під час візиту до Києва повідомив, що уряд планує зберегти підтримку України на рекордному рівні й у 2027 році. Наступного року Осло має намір виділити Україні 85 млрд норвезьких крон, або близько $9,2 млрд, на військову та гуманітарну допомогу.«Підтримка України – це не лише допомога Україні, це також інвестиція в європейську безпеку», – заявляв Стере.За даними норвезьких медіа, Server Killers могли пов'язувати свої дії із цими рішеннями Осло. Водночас наразі немає офіційного підтвердження, що саме це угруповання стоїть за масштабною атакою на державні цифрові сервіси.Атака на Агентство з цифровізації Норвегії (Digdir) триває з ночі 24 серпня. Йдеться про DDoS-атаку, під час якої сервери та онлайн-сервіси перевантажуються штучно створеним потоком інтернет-трафіку.За повідомленнями норвезьких ЗМІ, через атаку виникли збої в роботі десятків державних сервісів.Digdir уже не вперше стає ціллю подібних атак. На початку серпня DDoS-атака порушила роботу норвезької системи цифрової ідентифікації ID-porten, через що користувачі мали проблеми з доступом до державних сервісів, зокрема Helsenorge, NAV і податкової служби.Тоді Національний орган безпеки Норвегії наголосив, що DDoS-атаки зазвичай спрямовані насамперед на створення хаосу та привернення уваги, а не на викрадення даних або руйнування інфраструктури. Під час атаки на початку серпня ознак витоку персональних даних не виявили.Server Killers діє щонайменше з 2023 року та позиціонує себе як проросійське угруповання. Раніше в серпні воно заявляло про атаки на румунські та канадські сайти.Групу також пов'язують із відомим проросійським хакерським угрупованням NoName057(16). За даними компанії з кібербезпеки ZeroFox, ці групи брали участь у скоординованих DDoS-атаках на сайти іспанських державних органів.Нор