Зима та гроші. Чи зможе Корецький замінити Зеленського
Гальма в українській владіПоки народ розважається новими серіями політичного детективу від НАБУ і САП, країна входить в осінь з порожньою казною. А коли грошей катма, підготовка до зими перетворюється на сеанс самонавіювання: якось виживемо.Про реальну ситуацію з фінансами розповів прем’єр Сергій Корецький на нараді з керівництвом Верховної Ради та лідерами всіх парламентських фракцій і груп. Ініціатором наради був сам очільник уряду. Наявні фінансові проблеми вже поставили під загрозу, як він визнав у своєму ТГ-каналі, "обороноздатність держави, фінансову стійкість та безперебійне забезпечення критично важливих соціальних видатків".Під час наради з’ясувалися шокуючі цифри. Від обсягу всіх мільярдів доларів і євро, які було обіцяно західними партнерами на цей рік, надійшла лише чверть. І це не тому, що партнери загальмували, а через наші, українські внутрішні гальма. Зовнішні запозичення привʼязані до конкретних обіцянок реформ, зокрема, у вигляді законів.Щоб отримати решту три чверті від потрібного фінансування, необхідно прийняти 24 законопроєкти, які вже зареєстровано у Верховній Раді, а також затвердити на засіданні Кабінету міністрів та подати в парламент ще 17 законопроєктів.Припустимо, що новий прем’єр разом із урядом поквапиться виконати свою частину роботи. Але що чекає на ці законопроєкти далі?Консорціум RRR4U у черговому моніторингу виконання Україною своїх зобов’язань перед партнерами констатує, що "головним викликом стає не лише запуск нових реформ, а й своєчасне виконання вже накопичених зобов'язань". Зокрема, за найбільшою програмою фінансування — Ukraine Facility від Європейського Союзу — "борги з виконання індикаторів все більше накопичуються, що може "коштувати" близько 7,35 млрд євро", стверджує RRR4U.Наявний борг з реформ за 2025 рік коштує 1.93 млрд євро, за перший квартал 2026 року — 2,30 млрд євро, за другий квартал — 3,12 млрд євро.Дві смуги перешкодЦей моніторинг датовано 31 липня, відтоді минуло три тижні — і жодних позитивних змін. Володимир Зеленський і "слуги народу" вирішили, що поспішати немає куди, тому парламент не засідав більше місяця — з 17 липня по 17 серпня. Минулого тижня він нарешті зібрався — але не ухвалив жодного закону, необхідного для розморозки траншів.Тут ситуація балансує між неспроможністю та зумисною шкодою. Першою смугою перешкод є парламент. Законопроєкти місяцями не ставлять на голосування в сесійній залі під тим приводом, що "немає голосів". Хоча Зеленський публічно запевняє, що парламентська більшість у вигляді фракції "слуг народу" цілком працездатна, а отже, голоси є. І постає дилема: чи то Банкова замилює всім очі, а насправді нездатна знайти голоси під необхідні закони, або ж вона і не думає їх шукати, бо спеціально хоче зірвати ці реформи.Але це ще не все. Коли щастить подолати парламентську смугу перешкод, може постати друга — президентська. Яскравим прикладом є історія з 280 млн євро, які, як наголошує моніторинг RRR4U, "під ризиком безповоротної втрати за невиконання". Це зобов’язання за програмою Ukraine Facility збільшити кадровий склад ВАКС.Верховна Рада свою частину роботи зробила: 14 травня минулого року прийняла закон. 3 червня 2025 року ВККС оголосила конкурс, а за рік, 22 червня 2026 року, визначила 20 переможців. Впродовж 2–14 липня Вища рада правосуддя внесла президентові подання про призначення 16 суддів ВАКС, 13 серпня — ще одного, але Зеленський не квапився з указами про призначення цих суддів. І якщо врахувати особисте ставлення Зеленського до антикорупційних органів, то версія про цілеспрямоване перешкоджання збільшенню пропускної здатності ВАКС, навіть якщо через це Україна втратить 280 млн євро, виглядала цілком робочою. Лише увечері 21 серпня, з більш як місячною затримкою, після того як медіа здійняли скандал, він підписав укази про призначення 16 суддів.Переорієнтація КорецькогоМожна уявити, як це виглядає з погляду Корецького. Його витягли з теплого місця в "Нафтогазі", доручили керувати урядом, а грошей — не дали. Сказали, що західні партнери дадуть, а про необхідність виконання зобов’язань — промовчали.Корецький був призначений на посаду прем’єр-міністра 16 липня. П’яти тижнів йому вистачило, щоб побачити, в якій халепі він опинився, та усвідомити, що ніхто йому не допомагатиме з неї вибратися.Банковій глибоко начхати на всі ці законопроєкти. Зеленський не збирається їх проводити через парламент, бо "не царська ця справа — умовляти депутатів". Або, що ще ймовірніше, він і не хоче, щоб вони пройшли, бо йому не потрібні ці реформи, але потрібно списати провину за їх зрив на парламент і уряд.І зараз ми бачимо певну тенденцію, яка може свідчити про бажання Корецького стати самостійним політиком. Утім, тут не варто роздавати зайвих авансів. Від бажати до стати — чималий шлях.Йдеться про логіку політичної еволюції людини, яка опинилася в нових умовах і намагається вижити. Фактом є те, що зараз Корецький через голову Зеленського намагається взяти на себе взаємодію з Верховною Радою. Він показав себе двічі не наївним, а це вже щось.По-перше, він не пішов до президента з проханням натиснути на "слуг народу" і домогтися прийняття необхідних законів. Він достатньо не наївний, щоб розуміти, що Зеленському це не потрібно. Натомість він сам ініціював нараду з тими, хто здатен без вказівок з Банкової організувати 226 голосів.По-друге, він не пішов до спікера парламенту Руслана Стефанчука та голови фракції "слуг народу" Давида Арахамії з пропозицією "перетерти питання утрьох". Він достатньо не наївний, щоб розуміти, що монобільшість "слуг народу" — це фікція. Натомість попросив Стефанчука (і сам розповів про це у своєму ТГ-каналі) організувати "нараду з керівництвом Верховної Ради та лідерами всіх парламентських фракцій і груп щодо бюджетних викликів на 2026–2027 роки та виконання фінансових зобов’язань на цей період".Додатковий бонус — рік свободиІ тут ціна питання трохи більша, ніж гроші від західних партнерів. Звісно, західні гроші важать дуже багато, але рік свободи теж чогось вартий.17 серпня уряд вніс до парламенту проєкт постанови про програму діяльності Кабінету міністрів. В Конституції записано, що якщо парламент схвалить програму діяльності Кабінету міністрів, то протягом року не зможе розглядати питання про відповідальність Кабінету міністрів — а отже, не матиме права відправити його у відставку.Останній уряд, якому пощастило отримати схвалення його програми Верховною Радою, це уряд Олексія Гончарука. Його програма була схвалена 236 народними депутатами 4 жовтня 2019 року. Звісно, це не врятувало уряд від президентської сваволі. Зеленському захотілось позбутися Гончарука — і великий реформатор Гончарук сумно і безславно завершив кар’єру.Програма уряду Дениса Шмигаля провалилася: отримала лише 207 голосів. Програма уряду Юлії Свириденко взагалі не дійшла до голосування (її навіть не затвердив профільний комітет з питань економічної політики).Програма уряду Корецького має шанс пройти через парламент. І в такому разі Корецький отримає рік свободи.Йому не обов’язково бути слухняним перед Банковою, як Гончарук, Шмигаль і Свириденко. Навпаки, він може шукати порозуміння з Верховною Радою. Що більше це йому вдаватиметься, то менше він сам залежатиме від Зеленського.На практиці це означає домовлятися з ключовими гравцями як всередині фракції "слуг народу", так і поза її межами. Головне — мати в результаті 226 голосів, бажано із запасом.Вже відомо, які вимоги висунула "Європейська солідарність". "Наша команда усвідомлює катастрофу, в яку загнали країну кешбеки і вовині тисячі. Передали премʼєру низку конкретних пропозицій, влада має відмовитись від популізму, програму уряду варто на старті обговорювати з усіма фракціями, а не ставити перед фактом. І вона має бути реалістична. Ворог знищує українську економіку, головне — допомогти їй вистояти, а не знищувати зсередини", — розповіла співголова фракції Ірина Геращенко.Корецький зі свого боку пообіцяв, що для нього "пріоритет — забезпечити фінансування необхідних потреб Сил оборони та своєчасне виконання всіх критично важливих видатків". З його слів випливає, що він має намір зробити діалог з парламентом регулярним і системним."Домовилися спільно працювати над виконанням зобов’язань, необхідних для залучення міжнародного фінансування, та пошуком прийнятних рішень. Зі свого боку гарантую повну особисту залученість та усіх відповідальних міністрів", — пообіцяв він.Удари по Банковій з боку НАБУ теж сприяють більшій самостійності уряду. Першим проявом можна вважати заяву Корецького про те, що Міністерство фінансів отримало чітке завдання активізувати процес продажу Sense Bank, а кошти від продажу банку підуть на фінансування потреб Сил оборони. Цей банк, як стало цілком ясно з останніх плівок НАБУ, був кишеньковим банком Банкової.Якщо Корецький піде цим, самостійним шляхом, він — і з ним Україна — має шанси вирулити цю зиму. Але ще зовсім не факт, що він знайде в собі сміливість для цього.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
25 серпня 2026