Розстібнути пояс. З чим Сили оборони увійдуть до сезону осінньо-зимових боїв

25.08.2026, 07:37 lb.ua

Росія все більше намагається слідувати стратегії війни на виснаження, але її втрати цього року перевищують темпи вербування, фінансові та матеріальні витрати невпинно зростають. Кремль перебільшуєсвої тактичні здобутки, роблячи акцент на безперервності просування, тобто російські військові систематично дезінформують президента РФ про реальний стан справ на лінії фронту.

«Повзучо просуватися» ворог намагається в Донецькій та Запорізькій областях, адже внутрішнє інформаційне споживання в Росії вимагає хоча б якоїсь переможки, адже захоплення чергового сараю всескладніше впарювати за видатне військове досягнення.

З огляду на такий розклад російська армія зосередилася на захопленні нашого «поясу фортець» та вчергове намагається покращити свої позиції в Приазов’ї.

Проблему «поясу фортець» вирішують два угруповання військ противника – «Юг» і «Центр». Дещо північніше, біля Лиману, їм сприяє УВ «Запад».

На півночі «поясу фортець» оперативну обстановку слід розглядати у взаємозв’язку одразу трьох оперативних напрямків – Лиманського, Слов’янського, Краматорського. Тут наступає 3-я арміясилами 6-ї, 85-ї, 88-ї, 123-ї, 127-ї бригад противника зі складу його УВ «Юг». Ворог завдає два удари у загальних напрямках Сіверськ – Слов'янськ вздовж південного берега річки Сіверський Донець таБахмут – Слов'янськ по обидва боки дороги E40, намагаючись прорватися своїми передовими з’єднаннями зі сходу та південного сходу до Слов'янська і зі сходу – до ближніх підступів до Краматорська. 4-абригада 3-ї армії веде бойові дії в районі Костянтинівки. Тут же наступає так званий «русский добровольческий штурмовой корпус».

Ворог веде бої на рубежі Юрківка – Рай-Олександрівка в 12 км від Слов'янська та в районі Васютинського за 8 км від Краматорська. Смуга наступу 3-ї армії у міру просування доСлов’янсько-Краматорської агломерації звужується, через що щільність її військ зростає, а це дає командуванню противника можливість не лише проводити штурмові дії з достатньо високою інтенсивністю,але підтримувати такий темп достатньо довго.

Ворог намагається вийти на рубежі Стародубівка – Миколаївка, Оріхуватка – Ніканорівка та Василівська пустош – Васютинське. Ось з останнього рубежу слід очікувати повороту лівофлангових з’єднань3-ї армії у бік Краматорська.

На ділянці Закітне – Крива Лука передові частини 3-ї армії повністю взяли під контроль південний берег річки Сіверський Донець, передові штурмові групи ворога вже помічені на південно-східнихоколицях Піскунівки. Активні штурмові дії противника тривають у напрямках Рай-Олександрівка – Миколаївка та Рай-Олександрівка – Оріхуватка. Окремі групи піхоти противника прорвалися до лісовогомасиву на південь від Миколаївки, де закріплюються приблизно за 1 км від південних околиць села. Спроби ворога прорватися з Рай-Олександрівки до Оріхуватки та до насосної станції номер 2 каналу«Сіверський Донець – Донбас» були марні.

Наступ передових частин 3-ї армії по обидва боки дороги Слов'янськ – Бахмут розвивається в тактичній зоні, штурмові групи ворога просунулися від Федорівки Другої вздовж каналу до Юрківки і вийшлина північні околиці Заповідного.

Фактично командування 3-ї армії з одночасним наступом уздовж дороги Е40 і каналу Сіверський Донець – Донбас на північний захід і північ (тобто в напрямку Слов'янська) вже розпочало повертативійська свого лівого флангу у бік Краматорська. Тут штурмові групи ворога перетнули канал та закріплюються у Тихонівці та Малинівці, готуючись продовжити наступ у напрямку Васютинського таПершомар'ївки. Також ворог намагається прорватися у напрямку Маркове – Білокузьминівка.

Темпи просування противника залишаються низькими, 4-8 км за два місяці. Боєздатність передових частин агресора помітно знизилася, що є наслідком управлінського стилю генерал-лейтенанта ІгоряКузьменкова, командарма 3-ї армії, котрий військовий оглядач Костянтин Машовець описав формулою «наступати за будь-яких умов завжди, одразу і скрізь». Насамперед падіння боєздатності відзначається впередових підрозділах 6-ї та 123-ї бригад.

Підрозділи нашого 11-го корпусу не змогли зупинити просування противника та стабілізувати обстановку, але продовжують утримувати низку позицій як у районі Кривої Луки, так і в районіРай-Олександрівки.

Слід очікувати надходження поповнень до 3-ї армії. Війська 3-ї армії прориватимуться на рубіж Миколаївка – Стародубівка (район Слов'янської ТЕС), чим у разі успіху погіршать можливості оборонятисяТретього корпусу Сил оборони на Лиманському напрямку, спробують захопити Оріхуватку та район насосної станції номер 2 каналу «Сіверський Донець – Донбас», що означатиме вихід на ближні підступи доСлов'янська. Прорив на рубіж Василівська Пустош – Васютинське означатиме вихід до Краматорська.

Без створення належних оперативних щільностей військ, співвідношення бойових потенціалів втримати оборону лише покращенням управління не вдасться. 3-я армія – єдина, хто з усіх ворожих угрупованьмаксимально наблизився до Слов’янсько-Краматорської агломерації та має реальний шанс прорватися до Слов'янська або Краматорська «з ходу». Противник знає про низку щільність бойових порядків 11-гокорпусу та продовжить застосовувати тактику інфільтрації на максимальній кількості ділянок. Ці дії супроводжуватимуться широким застосуванням ударних БПЛА, вогнем артилерії та ударами авіації.

Проблема широких міжпозиційних ділянок, бойових порядків низької щільності може бути вирішена шляхом жорсткого контролю територій, де відсутня українська піхота – повітряне спостереження, сенсорита детектори руху, автоматизовані розвідувально-сигналізаційні поля, одним словом – все, що дозволяє виявляти ворожу піхоту. Наступний крок – ефективна протидія: ворожий солдат, що потрапив у полезору Сил оборони має гарантовано втратити можливість появитися тут вдруге. Тому – вибухові та невибухові загородження зі щільностями вище нормативних, fpv-дрони, що постійно висять у повітрі роями,РСЗВ, чергова артилерія з касетними боєприпасими, наземні роботизовані комплекси, здатні уражати.

Перед новим командиром 11-го корпусу стоїть явно нетривіальне завдання, котре він і його штаб мають вирішити дуже творчо.

На південному фланзі «поясу фортець», на Добропільському напрямку, противник продовжує наступ військами 51-ї армії (1-а, 5-а, 9-а, 110-а, 114-а, 132-а бригади) УВ «Юг» та 2-ї армії (27-адивізія, 15-а, 30-а бригади) УВ «Центр», які з півдня та південного сходу прориваються на ближні підступи до Добропілля, атакуючи своїми головними силами в загальних напрямках Покровськ – Добропіллята Новоторецьке – Новий Донбас. Наступу 2-ї армії своїм правим флангом сприяє 41-а армія (35-а, 55-а, 74-а бригади) УВ «Центр», атакуючи частиною своїх військ у напрямку Удачне – Сергіївка.

Як і на півночі «поясу» ворог застосовує тактику просочування штурмових груп на максимальній кількості ділянок. На напрямку Софіївка – Новомиколаївка дрібні розрізнені групи піхоти (по два-трисолдати) просочилися до посадок на південь від Новомиколаївки та до самого села. На напрямках Дорожнє – Новий Донбас та Нове Шахове – Вільне такі самі групи просочилися до району Нового Донбасу таВільного. Ті, хто вижив та не потрапив до полону, закріплюються в Дорожньому та на південних околицях Вільного. Численні спроби інфільтрації зазначаються на захід від Родинського, в напрямкуРодинське – Шевченко, біля Водянського та в районі шахти «Водянська». Ворог закріплюється на рубежі Шевченко – Новоолександрівка. На напрямках Новоолександрівка – Матяшево та Василівка – Мирнепротивник енергійно атакував, але зміг зачепитися лише за Василівку.

Загалом темпи просування ворога в напрямках Добропілля та Дружківки зросли за останні тижні. Інфільтраційні групи 177-го полку морської піхоти досягли південно-східної околиці Добропілля, іншігрупи перемістилися з Нового Донбасу до району на північ і північний схід від Ганнівки по шосе Т0514 Добропілля – Краматорськ. Підрозділи 9-ї бригади 51-ї армії та 61-ї бригади морської піхотинамагаються оточити Добропілля зі сходу та північного сходу, спираючись на панівні висоти на південь від Степу. У районі на схід від Чернігівки розгортаються підрозділи БПЛА, ворог зосереджується уБілицькому та Матяшевому. Ворог просунувся до Кучерового Яру і Торського після того, як сюди прибули підрозділи 228-го і 239-го мотострілецьких полків 90-ї танкової дивізії.

Очевидно, що командування УВ «Центр» на Добропільському напрямку активно готується найближчим часом різко наростити тут свої зусилля. Це пояснюється необхідністю прискорення наступу, насампередстворення сприятливих вихідних умов для захоплення Дружківки і у подальшому – Краматорська у взаємодії з військами лівого флангу УВ «Юг». Інша причина – нагальна потреба вивільнити 51-у армію дляподальших дій у складі того ж «Юга».

Швидке оволодіння Добропіллям суттєво покращує шанси ворога на прорив до Краматорська з півдня (саме для цього і потрібна 51-а армія). З оперативної точки зору, успіх під Добропіллям забезпечитьприкриття з лівого флангу УВ «Юг», яке почало Слов'янсько-Краматорську наступальну операцію, від контрудару Сил оборони з південного напрямку.

Не випускаємо з поля зору, що 90-а танкова дивізія противника вже втягнулася у виснажливі бої як у власній смузі наступу, так і у смузі сусідньої 29-ї армії УВ «Восток» на Олександрівськомунапрямку, де наполегливо контратакують Сили оборони. Інший фактор – Костянтинівку противник під контроль взяти не спромігся, його 8-а армія та 3-й корпус УВ «Юг» вибилися з графіку операції. Цеозначає, що війська противника вийдуть (колись) на підступи до Краматорська у обмежено боєздатному стані, а по дорозі їм доведеться штурмувати Дружківку.

Шанси того, що лівий фланг 7-го корпусу ДШВ та 1-й корпус НГУ «Азов» утримують рубіж Добропілля – Дружківка достатньо високі і в такому випадку спробам обійти/охопити Слов'янсько-Краматорськуагломерацію настає гаплик і наступ ворога автоматично переформатовується на лобовий штурм добре укріпленого рубежу Сил оборони, довгий, кривавий та високовартісний у сенсі ресурсів.

Добропілля щодня набуває все більшого оперативного значення. Командування противни