Хмельниччина за тиждень попрощалась із 35-ма нашими захисниками.

17.07.2026, 15:34 33kanal.com

Вони віддали найдорожче – своє життя, щоб жили ми. Віддаймо шану кожному. З початку війни редакція «33-го» вшановує кожного Героя, що повернувся на щиті.Юрій Молчанюк«На щиті» повернувся воїн з Летичівської громади Юрій Молчанюк.Він народився у селищі Розівка Пологівського району Запорізької області. Згодом сім’я переїхала на Летичівщину. Професійну освіту здобував у Грушковецькому СПТУ-45 за спеціальностями пасічник і тракторист. Проживав у селі Рудня. Працював у ТОВ «Летичів Агро», на заводі «АДВІС» у Хмельницькому, Летичівській меблевій фабриці, майстром приватного цеху з виробництва меблів.У березні 2022-го став на захист країни. Воював у найгарячіших ділянках фронту на Краматорському, Сумському та Харківському напрямках.За мужність та героїзм Юрія Молчанюка була нагороджено відзнакою Президента України «За оборону України», відзнаками Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест» та «За поранення», численними грамотами командування частини.Захисник загинув 6 липня 2026 року під час бойового завдання у Куп’янському районі Харківської області. Йому назавжди 51 рік. Дмитро АнтонюкУ Шепетівці попрощалися з головним сержантом Дмитром Антонюком. Захисник народився 17 жовтня 1993 року у Шепетівці. Здобув професію автослюсаря у Нетішинському професійному ліцеї.У 2016 році Дмитро підписав контракт із Збройними силами України, брав участь в АТО, а після початку повномасштабної війни продовжив службу. Служив командиром першого автомобільного відділення підвезення пально-мастильних матеріалів. Останнім часом виконував завдання на Дніпропетровському напрямку у складі батальйону матеріального забезпечення.Наприкінці червня Дмитро приїхав додому у відпустку, однак через підірване багаторічною службою здоров’я був госпіталізований. 8 липня 2026 року його серце зупинилося у Хмельницькій обласній лікарні. Валентин ВараницяУ Деражнянській громаді провели в останню путь жителя села Коржівці Валентина Вараницю.Захисник із 2022 року боронив Україну на фронті. Під час служби отримав тяжкі поранення, після яких був звільнений із війська за станом здоров’я.Наслідки пережитого на фронті виявилися надто важкими, і серце військового не витримало. Сергій МальгінУ Деражнянській громаді провели в останню путь солдата Сергія Мальгіна.Воїн загинув 6 липня 2026 року поблизу населеного пункту Іволжанське Сумського району Сумської області, під час виконання бойового завдання. Валентин ДорибоговКам’янець-Подільська громада попрощалася із солдатом Валентином Дорибоговим.Воїн проходив службу номером обслуги кулеметного взводу стрілецької роти стрілецького батальйону.Загинув 27 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ольгівка Курської області. Сергій КурганУ Нетішині віддали останню шану Сергію Кургану.Він народився у Прип’яті, але після аварії на Чорнобильській АЕС разом із родиною переїхав до Нетішина. Здобув професію зварювальника, працював в Україні та за кордоном.Після початку повномасштабної війни повернувся додому, вступив до добровольчого формування територіальної громади, а згодом добровільно мобілізувався до лав Збройних сил України. Пройшов навчання у Великій Британії та служив у Президентській бригаді, а потім у підрозділі спеціального призначення.Майже два роки і сім місяців рідні чекали на диво, однак його загибель підтвердили офіційно. У грудні 2023 року Сергій загинув під час виконання бойового завдання поблизу Іванівського на Донеччині. Олександр ПроцикНетішинська громада провела в останню земну дорогу Олександра Процика.Олександр народився 31 січня 1982 року у місті Летичів. Все його життя було пов’язане з Нетішином. Закінчив Хмельницький інститут управління і права, працював у виконавчому комітеті міської ради, де пройшов шлях до начальника юридичного відділу.У вересні 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ. Служив бойовим медиком, виконував бойові завдання на Донеччині та Херсонщині. Після проходження офіцерських курсів отримав звання молодшого лейтенанта.Під час проходження військової служби захисник важко захворів. 9 липня 2026 року серце 44-річного воїна зупинилося. Максим КурятникУ Ярмолинецькій громаді попрощалися із Максимом Курятником.Він народився 13 лютого 1982 року, здобув будівельну освіту, понад двадцять років працював у будівельній галузі.24 лютого 2022 року Максим добровільно прийшов до військкомату. Спочатку служив у роті охорони та мобільній вогневій групі. Виконував бойові завдання на Курахівському напрямку.Із березня 2025 року вважався безвісти зниклим. Лише результати ДНК підтвердили його загибель. Воїн загинув 26 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Андріївки Волноваського району Донецької області. Роман БабушкінМаківська громада отримала звістку про загибель солдата, водія-сапера Романа Бабушкіна, 1976 року народження.Захисник загинув 3 липня 2026 року під час виконання бойового завдання на території Дніпропетровської області внаслідок ворожого авіаційного удару. Володимир БондарчукУ Старокостянтинівській громаді попрощалися зі старшим лейтенантом Володимиром Бондарчуком, який народився 28.10.1970 року. Воїн загинув 3 липня 2026 року поблизу населеного пункту Гуліве Покровського району Донецької області. Руслан ВласюкТрагічне підтвердження загибелі захисника отримала Понінківська громада. Встановлено, що загинув солдат Руслан Власюк, 1986 року народження.Із 9 лютого 2024 року вважався зниклим безвісти. Він загинув поблизу Богданівки Бахмутського району. Віталій ВишневськийСудилківська громада повідомила про загибель сержанта Віталія Вишневського, 1988 року народження.Захисник поліг 26 березня 2025 року поблизу населеного пункту Запоріжжя Покровського району Донецької області. Василь МазурУлашанівська громада підтвердила загибель військовослужбовця Василя Мазура із села Бачманівка.Боєць із лютого 2024 року вважався зниклим безвісти. Ігор НечипорукВажку втрату переживає Теофіпольська громада. Підтверджено загибель молодшого сержанта Ігоря Нечипорука, 1976 року народження, жителя села Кунча.Захисник із грудня 2024 року вважався зниклим безвісти поблизу населеного пункту Дар’їно Курської області. За результатами слідчих дій встановлено, що він загинув 19 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання. Олександр ПроцковУ Хмельницькому в останню земну дорогу провели захисника Олександра Процкова.Він народився 30 серпня 1981 року. Добровільно став на захист України після початку повномасштабної війни. Служив у лавах 10-ї окремої гірськоштурмової бригади «Едельвейс». Близько півтора року воював на Донеччині. Згодом зник безвісти, а пізніше стало відомо, що перебуває у російському полоні. Захисника вдалося повернути під час обміну полоненими, однак наслідки пережитого залишили глибокий слід. Воїн відійшов у вічність 29 червня 2026 року.Йому назавжди залишиться 44. Дмитро ЛажевськийСтаросинявська громада повідомила про смерть Дмитра Лажевського,уродженця села Мшанець.У червні 2024 року захисник підписав контракт із ЗСУ. Був старшим солдатом, водієм військової частини. Служив на Сумщині, згодом — на Куп’янському напрямку. Неодноразово військовослужбовець був нагороджений подяками військового командування, медаллю «Ветеран війни».3 липня 2026 року Дмитро Лажевський загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Колодязне на Харківщині.Захиснику навіки 29 років. Артур ХоменкоПідтвердилася загибель жителя Старосинявської громади Артура Хоменка. Чоловік народився 7 лютого 1990 року в селі Заставці.У серпні 2023 року Артур Хоменко добровільно долучився до ЗСУ. На фронті був матросом, на посаді навідника, служив у морській піхоті, захищав Україну на Херсонському напрямку (Кринки), Донецькому, Харківському (Вовчанськ) та Сумщині, потім — на Курському напрямку. Неодноразово нагороджений подяками військового командування та медаллю «Ветеран війни».Захисник вважався безвісти зниклим з листопада 2024 року.Він загинув 21 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання, внаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Дар’їно Курської області. Ігор ГноянкоПонад 4 роки вважався зниклим безвісти житель Старої Синяви Ігор Гноянко. Він народився 21 листопада 1967 року. Добровільно став на захист України після початку повномасштабного вторгнення.29 травня 2022 року під час виконання бойового завдання його підрозділ потрапив під масований, мінометний та артилерійський обстріл поблизу міста Золоте Сіверськодонецького району Луганської області.Загинув 29 травня 2022 року під час бойових дій біля міста Золоте на Луганщині.Йому було 54 роки. Сергій СулимаШепетівська міська рада сповістила про загибель жителя громади Сергія Сулими. Захисник народився 23 листопада 1987 року.Був командиром відділення снайперів військової частини. Понад два роки вважався зниклим безвісти. Нещодавно стало відомо: військовослужбовець загинув 19 лютого 2024 року на Запорізькому напрямку. Анатолій КуликГромада Славути попрощалася з військовослужбовцем Збройних сил України, головним сержантом Анатолієм Куликом.Анатолій народився 7 вересня 1967 року в селі Пилипківці Новоушицького району. У 15-річному віці став вихованцем Хмельницького військового оркестру. Із 1987 по 1990 рік навчався у Хмельницькому музичному училищі. Із серпня 1990 року працював викладачем духових інструментів у Славутській школі мистецтв. У лютому 1993 року був прийнятий на військову службу за контрактом до військового оркестру Славутського гарнізону. Потім працював артистом Нетішинського муніципального духового оркестру. У вересні 2024 року був звільнений із займаної посади за станом здоров’я.27 жовтня 2025 року його було призвано на військову службу за мобілізацією. Головний сержант Анатолій Кулик проходив службу у військовій частині А4977 на посаді старшого стрільця 3-го відділення охорони взводу охорони батальйону управління.Здоров’я, підірване військовою службою, не витримало випробувань. 5 липня 2026 року життя військовослужбовця передчасно обірвалося. Юрій ГрабарПідтвердилася загибель жителя Ізяславської громади Юрія Грабара.Він був сержантом, командиром десантно-штурмового відд