Назавжди 20: Романівка провела в останню путь свого юного захисника Петра Білецького

29.06.2026, 11:15 rio-berdychiv.info

20 років — це саме той вік, коли попереду ще все життя, багато нереалізованих бажань, планів та мрій і готовність їх здійснювати, готовність йти вперед, не зупинятися на розпочатому та будувати власний шлях. Проте для юних українців після повномасштабного вторгнення все це перетворилося на щось другорядне, не надто значиме. Ще зовсім молоді хлопці та дівчата, яким ледве виповнилося 20 років, стають на захист України, жертвуючи власним життям заради миру і спокою в рідній державі. Саме таким був і військовослужбовець з Бердичівщини Петро Білецький.Народився захисник 30 липня 2004 року в селі, яке тоді мало назву Радянське. Нині ж це Романівка Райгородоцької громади.Петро був не єдиною дитиною. Навпаки, мав велику родину: двох братиків — старшого та молодшого, а також сестру, матір, бабусю й дідуся. Навчався у місцевій школі та мав багато друзів. Був щирим, добрим, тим, до кого завжди тягнулися люди, тим, на кого завжди можна було покластися, вірним товаришем, веселим і завжди усміхненим. Друзі й однокласники згадують, що юний ще тоді хлопець був надзвичайно жартівливим, позитивним, немов теплий промінь сонця. Закінчивши дев’ять класів, Петро все ж вирішив, що варто здобувати професійні знання та вміння, і вступив на електрозварювальника в Бердичеві. Згодом поїхав до сусідньої країни — Польщі, щоб заробити гроші, проте все змінилося 24 лютого 2022 року. Після початку повномасштабного вторгнення Петро, не гаючи часу, вирішив, що потрібно повертатися на Батьківщину.Коли ж приїхав до рідного Бердичева, взявся за справу, яка приносила йому щире задоволення: купував телефони дешевше, ремонтував їх та продавав. Але згодом Петро добровольцем підписав контракт та став на посаду санітарного інструктора у 32-й окремій механізованій бригаді. Йому подобалося бути військовим — про це розповідають друзі захисника. Побратими називали його «Тосолом» — саме такий позивний мав Петро. А вже на початку жовтня 2023 року він опинився у легендарній Третій штурмовій бригаді «Азов». Брав участь у боях за Авдіївку того ж року. Хоча він і не звик жалітися на проблеми та постійно віджартовувався, проте іноді все ж обмовлявся, що йому важко.І ось настає той лютий 2025 року, наприкінці якого зв’язок із Петром обривається. Саме тоді він перебував на Луганщині поблизу населеного пункту Надія разом із побратимами. Час минав, але жодної звістки від захисника не було. Рідні, друзі — кожен із них хвилювався за того Петрика, жарти якого щоразу викликали посмішку на обличчі. Понад півтора року всі жили вірою і надією, що найстрашніші здогадки залишаться лише в думках і він нарешті повернеться додому, у рідну Романівку. Але, на жаль, не судилося цьому статися. Коли ДНК-експертиза підтвердила збіг із рештками тіла загиблого Героя, немовби перевернувся весь світ, адже це свідчило про те, що, на жаль, Петро все ж таки загинув. За офіційними даними, життя нашого земляка обірвалося 13 березня 2025 року.28 червня 2026 року провести в останню путь Воїна зібралася велика кількість мешканців села Романівка, друзів Героя, знайомих та близьких. Похоронне богослужіння проводили в монастирі Босих Кармелітів, а згодом траурна процесія вирушила до будинку захисника. Сльози не зникали з облич людей, які за життя знали Петра. Адже й досі не вірилося, що його більше немає. Потому рідною вулицею Луганською процесія прямувала до кладовища. Саме там, на місцевому цвинтарі, де вже майорять жовто-блакитні прапори, з’явився ще один, який нагадуватиме про героїзм зовсім юного, проте надзвичайно сильного та відважного воїна, який тримався до останнього і навколо підбадьорював усіх, хоч би як важко не було, — мужнього оборонця України Петра Білецького.Пам’ять і слава Герою України! Не забудемо та не пробачимо смерті захисника, а після перемоги обов’язково помстимося. Вічна пам’ять і шана Петру Білецькому — юному Оборонцю, який назавжди залишиться двадцятирічним Героєм.Більше про життя, службу та подвиг загиблих військових з Бердичева та району читайте ТУТ. ТЕМИ:Похорон військовогоПохорон загиблого герояРайгородоцька ОТГРоманівкаТретя окрема штурмова бригадаПідпишіться на нашу розсилкуОтримуйте останні новини прямо у свою поштову скриньку.Підписавшись, ви погоджуєтеся з нашими Умовами використання та визнаєте практику обробки даних у нашій Політиці конфіденційності. Ви можете скасувати підписку в будь-який час.