Трамп залишає Європу голою без ракет, у Німеччині паніка

11.05.2026, 09:47 enovosty.com

На тлі галасу навколо виведення з Німеччини п’ятитисячного контингенту американських військ нібито через сварку Трампа з канцлером Мерцом, не такий сильний резонанс викликала новина про те, що Вашингтон скасував прийняте ще за Байдена рішення про розміщення в Німеччині ракет середньої дальності типу Tomahawk та низки інших видів ракетних озброєнь, а також особового складу для обслуговування та управління цими ракетами.

Розміщення цих ракет у Німеччині мало стати відповіддю на розміщення Москвою оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер» у Калінінградській області та в Білорусі, внаслідок чого в зону їхнього ураження потрапляють певні території Скандинавії, Балтії, Польщі, Німеччини та інших країн, причому ці ракети здатні нести ядерні заряди, а їхня дальність може значно перевищувати заявлені 500 км.

Це створює ризики для Європи та відкриває Москві нові можливості для тиску на Європу. Європа не має власних ракетних систем, аналогічних Tomahawk-у, тобто дальністю від 1500 км. І це якщо говорити про звичайні боєголовки.

Якщо говорити про ядерну зброю, то тут усе набагато гірше, оскільки тактичну та/або оперативно-тактичну ядерну зброю має лише Франція у вигляді крилатих ракет ASMP-A, що запускаються з винищувачів Dassault Rafale (стандартів F3R і вище), у кількості до 54 одиниць, здатних нести ядерну боєголовку потужністю 300 кілотонн на дальність 500 км. Решта ядерних сил Європи представлені міжконтинентальними ракетами Великобританії та Франції, що базуються на підводних човнах, тобто це вже рівень стратегічної зброї. Водночас Москва має повну номенклатуру ядерної зброї від ядерних снарядів для артилерії і далі до стратегічної зброї.

Закупівля Німеччиною у США крилатих ракет із конвенційними боєголовками типу Tomahawk та наземних пускових установок Typhon до них у нинішній ситуації видається вкрай проблематичною, хоча міністр оборони Пісторіус зараз цим активно займається, про що далі. Не менш проблематичною є розробка аналогічних систем самою Європою з нуля і навіть доопрацювання існуючих систем до потрібної дальності та потужності. Це вимагатиме не просто коштів, а й багато часу, якого вже немає, а називаються терміни мало не до 10 років, оскільки швидко працювати в Європі розучилися.

Відверто кажучи, Європа «проспала» проблему, чотири роки спостерігаючи в новинах «шоу» у вигляді кривавої бійні, що йде в Україні, а також майже півтора року обхажуючи Трампа в надії на збереження американської «парасольки безпеки». У результаті Європа залишається голою. У західних медіа з цього приводу вже почався «плач Ярославни» та велика кількість міркувань різного роду експертів, які висловлюють переважно банальності. Але проблема поки що не тільки не вирішується, але навіть не видно притомного способу її вирішення. А ситуація справді серйозна…

Крім того, Штати попереджають Європу про затримки в постачанні зброї, оскільки війна з Іраном виснажує запаси, і це може безпосередньо торкнутися України, оскільки відкладені поставки можуть включати й обладнання, яке Європа замовляла для подальшої передачі Україні, пише Financial Times.

Повідомляється, що Вашингтон попередив європейських союзників, включаючи Польщу, Великобританію, Литву та Естонію, про можливі тривалі затримки поставок американської зброї, оскільки країна намагається поповнити запаси, виснажені внаслідок війни з Іраном. За словами дев’яти осіб, знайомих із ситуацією, Пентагон попередив країни про серйозні затримки в поставках низки ракетних систем. Два джерела повідомили, що також обговорювалася можливість відстрочки поставок до Азії.

Затримки частково викликані гострою стурбованістю щодо рівня запасів зброї в США, враховуючи великий обсяг озброєнь, використаних в Ірані за останні два місяри. Американським військовим вже довелося перекидати зброю з інших регіонів, включаючи Індо-Тихоокеанський регіон, щоб заповнити дефіцит. Однак війна з Іраном також посилила побоювання щодо того, чи володіють США достатніми запасами зброї, щоб стримати Пекін або здобути перемогу над Китаєм у будь-якому майбутньому конфлікті через Тайвань.

Крім того, що затримки викликають тривогу по всій Європі, вони є поганою новиною для України на тлі побоювань щодо підтримки країни з боку США після чотирьох років війни, що почалася після повномасштабного вторгнення Росії. Затримки торкнуться боєприпасів для ракетних комплексів HIMARS, NASAMS та інших. Системи HIMARS, що застосовувалися в Україні, — це високомобільні ракетні системи виробництва компанії Lockheed Martin. NASAMS — це зенітні ракетні комплекси середньої дальності, що виробляються спільно компаніями Raytheon та норвезькою Kongsberg.

Пентагон заявив, що «ретельно оцінює нові запити на обладнання від партнерів, а також існуючі справи про передачу озброєнь, щоб забезпечити їх відповідність оперативним потребам». Він відмовився надати подробиці, посилаючись на «оперативно-чутливий характер цих питань».

Затримки відбуваються в напружений момент трансатлантичних відносин. Президент Дональд Трамп обрушився з критикою на союзників за те, що вони не роблять більше для допомоги США в боротьбі з Іраном. Кілька людей заявили, що затримки не спрямовані на покарання Європи, а відображають побоювання США щодо своїх запасів.

«Пентагону, можливо, тепер доведеться вести затяжну війну на Близькому Сході, і він також відчайдушно намагається зміцнити стримування в Індо-Тихоокеанському регіоні», — сказав Том Райт, колишній чиновник адміністрації президента Джо Байдена, який нині працює в Інституті Брукінгса. — Він більш ніж готовий залишити Європу напризволяще заради цього. Європі необхідно в найкоротші терміни відновити свою оборонно-промислову базу».

Експерти з безпеки заявили, що союзникам США в Азії також слід бути готовими до затримок. Японія та Південна Корея, наприклад, покладаються на різну американську зброю, включаючи протиракетні комплекси Patriot. Системи ППО Nasams не отримали широкого розповсюдження в іранському конфлікті, але Financial Times повідомила, що США готують рекордний пакет поставок зброї для Тайваню, який включатиме ракети Nasams і перехоплювачі Patriot. Вартість пакета, що включає Nasams, оцінюється приблизно в 6 мільярдів доларів.

«Союзники в Азії, ймовірно, недооцінюють вплив дефіциту боєприпасів у США на свою економіку і те, як довго цей вплив триватиме», — заявив Крістофер Джонстон, колишній високопоставлений чиновник Пентагону, який працював у The Asia Group. «Японія і без того була вкрай незадоволена затримками поставок систем, за які вона заплатила, включаючи крилаті ракети Tomahawk», — сказав Джонстон. — Ця реальність змусить Японію, Південну Корею та інших союзників приділяти більше уваги вітчизняним та неамериканським варіантам, навіть у тих сферах, де американське обладнання явно перевершує неамериканські аналоги».

Американські оборонні компанії поспішають наростити виробництво критично важливих видів озброєння, включаючи ракети для Patriot. Минулого місяця Трамп заявив, що компанії домовилися про збільшення виробництва цих систем у чотири рази. Але терміни поставок становлять кілька років. Адмірал Самуель Папаро, командувач військами в Індо-Тихоокеанському регіоні, минулого місяця заявив, що великим оборонним підрядникам знадобиться до двох років, щоб наростити виробництво до масштабів, необхідних для вирішення проблеми нестачі запасів.

Вашингтон і раніше затримував поставки зброї союзникам. Байден призупинив поставки перехоплювачів для систем Patriot і Nasams в інші країни у 2024 році, щоб прискорити їх доставку в Україну. Але останнє попередження європейським союзникам набагато серйозніше через ширший масштаб проблеми.

До числа союзників і партнерів США, що використовують систему Nasams, входять Тайвань, Норвегія, Фінляндія, Іспанія, Нідерланди, Литва, Індонезія, Австралія, Угорщина, Україна, Данія, Катар та Оман. За даними Lockheed Martin, 14 партнерів США використовують систему Himars. До них належать Тайвань, Україна, Польща, Естонія, Австралія та Об’єднані Арабські Емірати.

Напруженість у складських запасах уже завдає шкоди Україні. Високопоставлений український чиновник заявив, що поставки американської зброї в Київ затримуються з початку війни з Іраном. За словами президента Зеленського, затримки поставок іноді призводять до того, що пускові установки Patriot виявляються порожніми під час російських ракетних обстрілів. Це робить Штати ненадійним постачальником, що особливо небезпечно в ситуації, що склалася, і зайвий раз підкреслює, що Європа вже давно мала розгортати свої розробки та виробництво, зокрема у співпраці з Україною, яка має величезний досвід реального бойового застосування озброєнь.

Але повернемося до скасування Трампом розміщення в Німеччині ракет Tomahawk та іншої ракетної зброї, обіцяної ще за Байдена. Як зазначає Financial Times, це залишає Європу беззахисною та загрожує можливості НАТО стримувати Москву. Як зазначається, Європа і так розуміла необхідність розробки власних ракет великої дальності. Заява Пентагону про те, що він не розміщуватиме ракети та не направлятиме відповідний військовий контингент, як обіцяв Байден як тимчасовий захід, раптово загострила проблему. Вважається, що причиною скасування став конфлікт між Трампом і канцлером Шольцом, хоча ця відмова є продовженням політики Трампа щодо скорочення військ у Європі.

Результатом став волаючий пробіл у системі безпеки Європи, що явно відповідає інтересам Москви. «Це посилає Кремлю сигнал про те, що США відмовляються від своєї центральної ролі гаранта безпеки Європи», — сказав Карло Масала, професор міжнародної політики в університеті Бундесверу в Мюнхені. — Ми це і так знали. Але тепер це проявилося в плані можливостей».

Згідно з планом розгортання, розробленим за Байдена, підрозділ мав прибути до Німеччини цього року для посилення стримування НАТО проти Росії, тоді як шість європейських країн працювали над розробкою власних систем. Раптове рішення Трампа скасувати цей план посилило серйозні побоювання в європейських столицях: що США виведуть зброю швидше, ніж Європа зможе розробити альтернативи. Ракети великої дальнос