Україні потрібно не лише ремонтувати енергетику, а й будувати нову стійку систему
Зображення: Укрінформ: Суспільство
Нові російські атаки на енергетичні об’єкти перетворюють підготовку до зими 2026-2027 років на значне випробування, що вимагає не лише відновлення пошкоджених потужностей, а й здатності держави, бізнесу та громад підтримувати базові послуги в умовах постійних руйнувань.
Підготовка до опалювального сезону під час повномасштабної війни виходить за рамки стандартних ремонтів, накопичення палива та перевірки обладнання. Російські удари вражають генерацію, високовольтні мережі, підстанції, а також газову і теплову інфраструктуру. Головним показником стає не тільки обсяг відновленого обладнання, а й швидкість, з якою люди отримують світло, воду, тепло та зв’язок після чергових атак.
Кожен новий обстріл вимагає одночасно усувати наслідки попередніх ударів і перелаштовувати архітектуру стійкості. Відновлена станція не розв’яже проблеми, якщо електроенергію неможливо передати споживачам. Також генератор не допоможе лікарні чи котельні без пального, технічного обслуговування чи належної схеми підключення.
Енергосистема України функціонує як єдиний комплекс генерації, систем передачі, розподільних мереж та споживачів. Втрати генерації та пошкодження мереж мають взаємопов’язані наслідки. Відключення можуть тривати навіть за наявності доступних потужностей, якщо уражені ключові вузли передачі або обмежено можливості перерозподілу потоків між регіонами.
11 жовтня Міністерство енергетики повідомило після засідання Енергоштабу, що російські удари по енергообладнанню та високовольтних мережах значно ускладнили передачу електроенергії між регіонами. У зв’язку з цим, міністр енергетики Денис Шмигаль доручив прискорити встановлення та підключення установок розподіленої генерації в Києві.
Згідно з повідомленням першого віцепрем’єр-міністра, міністра енергетики Дениса Шмигаля, починаючи з 19 жовтня 2026 року російські війська завдали близько 60 цілеспрямованих ударів. Це пошкодило енергетичну та нафтогазову інфраструктуру, зокрема у Рівненській, Волинській, Хмельницькій та Вінницькій областях. Посадовець також повідомив про значні пошкодження київського енерговузла та необхідність додаткових заходів для підвищення його стійкості.
Урядовий штаб дійшов висновку, що наявного обсягу введеної в експлуатацію розподіленої генерації недостатньо для забезпечення стійкості київського енерговузла. Денис Шмигаль доручив прискорити відповідні роботи в Києві та області.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в інтерв’ю Суспільному 13 жовтня наголошував на додатковій небезпеці повторних атак. За його поясненням, вони затримують аварійно-відновлювальні роботи, оскільки відправляти ремонтників на об’єкт під загрозою нового удару небезпечно. Експерт зазначив, що розраховувати на абсолютний захист енергосистеми від концентрованих масованих атак не можна.
Відтак, енергетична стійкість має вимірюватися не відсутністю аварій, а тривалістю перерв у постачанні, наявністю альтернативних схем живлення, запасного обладнання та швидкістю безпечного відновлення.
За даними Держенергонагляду, у період квітень-вересень 2026 року проведено 52 моніторингові заходи щодо ремонтів і аварійно-відновлювальних робіт на електростанціях та 101 захід на підстанціях оператора системи передачі. Однак кількість перевірок не є показником частки готових об’єктів чи оцінкою готовності всієї системи. 20 жовтня інспекція окремо повідомила про надання рекомендацій щодо підготовки до зими 26 об’єктам генерації.
Найскладнішим вибором для енергетичних компаній є розподіл ресурсів між негайним відновленням і довгостроковим посиленням захисту. Ремонт відновлює постачання найближчими днями, тоді як нова автоматика, резервне обладнання, інженерний захист та розосередження генерації зменшують масштаби майбутніх втрат. Один напрям не може замінити іншого.
Олександр Харченко також зауважив, що повністю захистити енергосистему від масованих балістичних атак по окремих її районах або центрах неможливо.
Нормативну основу підготовки посилено постановою Кабінету Міністрів від 6 травня 2026 року № 581, якою утворено штаб із підготовки об’єктів житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 2026/27 року. Його створення формалізувало міжвідомчу координацію.
Ще в березні 2026 року РНБО схвалила комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст. У серпні РНБО підтвердила, що разом з урядом і місцевою владою координує їх виконання. Серед пріоритетів визначено захист критичної інфраструктури та нарощування антибалістичних спроможностей.
20 серпня уряд повідомив про додаткові стимули для розподіленої генерації та імпорту електроенергії. Зокрема, рішення передбачало особливості застосування обмежень до промислових і комерційних споживачів, які забезпечують щонайменше 80% потреб власними чи іншими визначеними джерелами. Це створює економічний стимул для інвестицій у локальне енергозабезпечення.
У жовтні уряд розширив географію програми підтримки автономного живлення багатоквартирних будинків на Дніпропетровську, Запорізьку, Полтавську і Сумську області. Вона доповнила підтримку, що діяла в Києві, Київській та Харківській областях. Уповноваженими заявниками можуть бути, зокрема, ОСББ та управителі будинків.
Серед чинних інструментів підтримки є кредити під 0% на енергообладнання для малого та мікробізнесу до 10 млн грн строком до трьох років, а також фінансування інвестиційних енергетичних проєктів у межах програми «5-7-9%» до 250 млн грн за визначеними умовами. За повідомленням уряду від 20 жовтня, від початку 2026 року бізнес оформив 1 149 енергокредитів під 0% загалом на 1,63 млрд грн.
Кредит сам по собі не гарантує появи нових діючих потужностей. Потрібні закупівля обладнання, проєктування, підключення, дозвільні процедури, сервісне обслуговування та паливо. Тому показник виданих кредитів слід доповнювати даними про кількість реально введених в експлуатацію установок та їхній внесок у покриття критичного навантаження.
Підтримка багатоквартирних будинків має особливу соціальну вагу. Генератор або акумуляторна система не обов’язково забезпечать кожну квартиру електроенергією, але за правильної конфігурації можуть підтримати насоси водопостачання, теплові пункти, освітлення місць загального користування та засоби зв’язку.
На Херсонщині відновили 11 з 34 об’єктів теплопостачання, пошкоджених армією РФ, готуючись до опалювального сезону 2026-2027 років.
Науковець Олексій Василюк розповість про наслідки війни для заповідних територій України, зокрема «Асканії-Нова» та Каховського водосховища.
Російські війська випустили 21 ракету по Києву трьома хвилями балістичних ударів, завдавши значних руйнувань та спричинивши загибель двох людей, 34 поранено.
За матеріалами: Укрінформ: Суспільство
- Останні
- Популярні
Новини по днях
24 жовтня 2026
