Українців попередили про тривалий період життя з генераторами
Україні доведеться ще кілька років покладатися на генератори, а дефіцит електроенергії може супроводжувати весь опалювальний сезон. Такий прогноз в ефірі Радіо Хартія озвучив професор Полтавської політехніки Станіслав Ігнатьєв, коментуючи стан підготовки міст до зими та наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру.
За словами експерта, відновленню електро- й теплопостачання заважають повторні удари по енергетичних об’єктах. Через тривалі повітряні тривоги працівники підприємств не завжди можуть дістатися місць пошкоджень для проведення ремонтів. Ігнатьєв вважає, що дефіцит електроенергії зберігатиметься протягом опалювального сезону.
Він також радить не вмикати всі потужні електроприлади одночасно після повернення світла. За рекомендацією експерта, бажано зачекати приблизно 15 хвилин після відновлення електропостачання, перш ніж запускати енергоємну техніку.
Серед міст, де підготовку до опалювального сезону оцінюють позитивно, Ігнатьєв назвав Харків і Хмельницький. Зокрема, у Харкові розвинена система централізованого теплопостачання, а роботи проводили також у населених пунктах області, зокрема в Ізюмі та Лозовій.
Найбільше критики від експерта дісталася столиці. Він заявив, що підготовка Києва до опалювального сезону викликає серйозні питання. За його словами, Київська ТЕЦ-4, до якої під’єднано 1100 будинків із приблизно 318 тисячами мешканців, перебуває під постійними ударами. Також він стверджує, що будинки, які отримують електроенергію від Київської ТЕЦ-5, уже в жовтні залишаються без стабільного електропостачання до 22 годин на добу.
Станом на середину жовтня, за словами Ігнатьєва, електроенергією забезпечували лише 27% загального споживання столиці. У місті діяли жорсткі графіки відключень, а в окремих районах виникали проблеми з водопостачанням.
Експерт пояснив, що в сучасних житлових комплексах без електрики можуть зупинятися насосні системи, необхідні для подачі води та водовідведення. Він також висловив сумнів у стабільній роботі міських котелень за умов постійних атак.
Навіть якщо роботу котелень вдасться налагодити, подача тепла до верхніх поверхів багатоповерхівок може бути ускладнена через нестачу додаткового енергетичного обладнання. Йдеться, зокрема, про генератори та накопичувачі енергії, які мешканці й ОСББ встановлюють власними силами.
За даними, наведеними Ігнатьєвим, в Україні є 12 мобільних котелень. Їх можна доставити на причепах і під’єднати до систем теплопостачання, однак для запуску необхідно забезпечити підключення і до електромережі, і до мереж подачі теплоносія. На це, за оцінкою експерта, може знадобитися близько доби.
Тому він вважає, що така кількість мобільних котелень не здатна повністю розв’язати проблему в масштабах усієї країни.
У містах, де немає розподіленої системи генерації, у разі припинення теплопостачання додаткове навантаження може лягти на пункти незламності. Там, зокрема у школах і лікарнях, можна організувати живлення від генераторів і використовувати побутові обігрівачі.
Окремим рішенням є газопоршневі установки, які виробляють електричну та теплову енергію. За словами Ігнатьєва, такі системи використовують у Харкові та Хмельницькому. У Києві, за його оцінкою, ними покрито менш ніж 1% загальної потреби в електричній і тепловій енергії.
Експерт підсумував, що Україні доведеться пристосовуватися до використання генераторів упродовж наступних 3–5 років. Водночас ситуація з опаленням і електропостачанням у кожному місті залежатиме від стану інфраструктури, можливостей відновлення та наявності резервних джерел енергії.
Нагадаємо, Економічні новини писали, що за словами експерта для повного відновлення енергосистеми України знадобиться приблизно 7 років.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
19 жовтня 2026
