Цей фільм заборонили на 22 роки: чим сценарій Драча так розлютив радянську владу
Сценарій написав український поет Іван Драч, а режисером став Юрій Іллєнко. До дня народження Драча, який припадає на 17 жовтня, 24 Канал згадує історію фільму, що потрапив під радянську цензуру.
Фільм зняли у 1965 році. У центрі сюжету – старий Левко, який живе сам у селі. Його діти віддалилися від нього, а криниця, що колись давала людям воду, поступово занепадає. Чоловік намагається її очистити, але ця історія значно глибша, ніж може здатися на перший погляд.
Криниця у стрічці символізує життя, пам'ять і зв'язок між поколіннями. Через історію однієї людини автори говорять про самотність, забуття та руйнування звичного світу.
Фільм "Криниця для спраглих": дивитись відео
Радянська пропаганда прагнула показувати село як успішне місце, де люди живуть заможно та впевнено дивляться в майбутнє. Натомість у фільмі Іллєнка – занедбаний простір, самотні люди й відчуття занепаду. Такий образ не вписувався в офіційну картину радянського життя.
Стрічку звинуватили в "ідейних збоченнях" і визнали антиколгоспною. Її не випустили на екрани, а копії наказали знищити. Однак фільм вдалося зберегти, тож він не зник безслідно.
"Криниця для спраглих" повернулася до глядачів у 1988 році – через 22 роки після створення. На той час радянська цензура вже поступово слабшала, і раніше заборонені твори почали виходити на екрани.
Сьогодні стрічку вважають важливою роботою українського поетичного кіно – напряму, у якому символи, образи й атмосфера нерідко важать не менше за сам сюжет.
Історія фільму стала прикладом того, як радянська система могла відкласти мистецький твір на десятиліття лише через те, що він не відповідав її уявленням про правильне життя.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 жовтня 2026
