Телефонні шахраї полюють на банківські рахунки: як розпізнати обман і захистити гроші
Телефонні шахраї дедалі частіше використовують психологічний тиск, щоб отримати доступ до банківських рахунків українців. Зловмисники представляються працівниками фінансових установ, правоохоронцями або мобільними операторами, повідомляють про нібито небезпеку для коштів і вимагають негайно виконати їхні інструкції.
«З вашої картки намагаються зняти гроші», «Ми зафіксували підозрілу операцію», «Назвіть код із SMS, щоб урятувати заощадження» — подібні повідомлення можуть бути частиною шахрайської схеми. Розрахунок зловмисників простий: налякати людину, позбавити її можливості спокійно оцінити ситуацію та змусити діяти швидко.
Зазвичай розмова починається з дзвінка невідомої особи, яка називається співробітником банківської служби безпеки. Співрозмовник переконує, що хтось намагається викрасти гроші, оформити кредит або провести несанкціонований переказ. Щоб нібито зупинити операцію, він пропонує пройти термінову перевірку.
Під час розмови шахрай може попросити назвати номер банківської картки, термін її дії, CVV/CVC-код, PIN-код, пароль від інтернет-банкінгу або одноразовий код підтвердження. Іноді людину переконують самостійно переказати гроші на так званий безпечний рахунок, оформити нову картку чи виконати певні дії в банкоматі.
Ще один небезпечний сценарій — пропозиція встановити програму для віддаленого керування телефоном або комп’ютером. Після надання відповідного доступу стороння особа може отримати можливість бачити інформацію на екрані пристрою, стежити за діями користувача та втручатися в роботу застосунків.
Зловмисники також можуть підміняти номер телефону, використовувати інформацію з відкритих джерел і знати деякі персональні дані співрозмовника. Проте навіть якщо людина на іншому кінці дроту називає ваше ім’я, знає назву банку або телефонує з номера, схожого на офіційний, це не доводить її причетності до відповідної установи.
Перша ознака — психологічний тиск. Співрозмовник наполягає, що діяти потрібно негайно, погрожує блокуванням рахунку або втратою коштів і не дає часу самостійно перевірити інформацію.
Друга — вимога конфіденційних даних. Нікому не можна повідомляти PIN-код, CVV/CVC-код, пароль від банківського застосунку або одноразові коди підтвердження. Такі відомості можуть дати зловмисникам змогу отримати доступ до грошей.
Третя — пропозиція переказати кошти на «безпечний» або резервний рахунок. Якщо незнайомець переконує перевести гроші для їхнього захисту чи перевірки, розмову слід припинити та звернутися до банку самостійно.
Четверта — прохання встановити невідому програму. Особливо небезпечними є застосунки, які дають стороннім особам віддалений доступ до пристрою.
П’ята — незвичні інструкції. Це можуть бути вимоги перейти за посиланням, виконати певну послідовність операцій у банкоматі, вимкнути захист телефона або продиктувати повідомлення, отримане від банку чи мобільного оператора.
Поліцейські радять не ухвалювати фінансових рішень під час розмови з невідомими людьми. Якщо вам повідомили про підозрілу операцію, завершіть дзвінок і самостійно зв’яжіться з банком. Використовуйте номер, зазначений на звороті картки, на офіційному сайті установи або в її офіційному мобільному застосунку.
Не повідомляйте стороннім особам секретні реквізити картки, паролі та одноразові коди. Не переходьте за підозрілими посиланнями й не вводьте банківські дані на сайтах, походження яких викликає сумніви.
Не переказуйте гроші за телефонними вказівками незнайомців, навіть якщо вони називаються працівниками банку чи правоохоронних органів. Не встановлюйте програм для віддаленого доступу на їхнє прохання.
Окрему увагу варто приділити захисту фінансового номера телефону, пов’язаного з банківськими рахунками. Уточніть у мобільного оператора, які способи захисту від несанкціонованого перевипуску SIM-картки доступні. За можливості скористайтеся додатковою ідентифікацією абонента та не публікуйте фінансовий номер без потреби.
Для інтернет-покупок доцільно використовувати окрему віртуальну картку, поповнюючи її на необхідну суму. Також варто встановити ліміти на операції та ввімкнути сповіщення про рух коштів, щоб швидше помітити підозрілі транзакції.
Якщо ви повідомили стороннім особам банківські реквізити, одноразовий код або надали доступ до пристрою, важливо діяти швидко.
Насамперед зв’яжіться з банком через офіційний канал і попросіть заблокувати картку чи обмежити доступ до рахунку, якщо є ризик компрометації. Якщо гроші вже списали або переказали, повідомте банку про операцію та уточніть, які заходи можна вжити для захисту рахунку.
За підозри на сторонній доступ змініть паролі до інтернет-банкінгу та електронної пошти, скориставшись безпечним пристроєм. Якщо ви встановили програму віддаленого доступу, припиніть її роботу та зверніться по технічну допомогу, щоб перевірити пристрій.
Якщо мобільний телефон раптово втратив зв’язок без очевидної причини, зв’яжіться з оператором з іншого номера. Це допоможе перевірити, чи не відбувалися несанкціоновані дії із SIM-карткою.
Збережіть повідомлення, листування, номери телефонів, банківські сповіщення, квитанції та інші матеріали, які можуть допомогти встановити обставини інциденту. Про шахрайство повідомте поліцію. Не варто соромитися звертатися по допомогу: такі схеми спеціально побудовані на маніпуляціях і психологічному тиску.
Начальник дев’ятого відділу управління протидії кіберзлочинам у місті Києві майор поліції Ігор Чепур наголошує, що телефонне шахрайство залишається серйозною загрозою через використання довіри громадян до банківських установ і вміння зловмисників маніпулювати емоціями.
За його словами, шахраї можуть представлятися банківськими працівниками, правоохоронцями або співробітниками мобільних операторів, повідомляти про нібито підозрілі транзакції та вимагати негайних дій.
Правоохоронець закликає не ухвалювати фінансових рішень під час розмови з незнайомцями, не розголошувати паролі й коди підтвердження, не переказувати гроші на рахунки за чужими вказівками та не встановлювати програми віддаленого доступу. У разі сумнівів необхідно припинити розмову й самостійно зателефонувати до банку. Якщо людина стала жертвою шахрайства, їй слід якомога швидше звернутися до фінансової установи та поліції.
Окрім фінансових махінацій, українці стикаються з іншими загрозами в цифровому середовищі. Йдеться про дезінформацію, пропаганду, маніпулятивні повідомлення та поширення небезпечного контенту. Для протидії таким явищам діє ініціатива БРАМА, яка заохочує громадян відповідально користуватися інтернетом і долучатися до захисту інформаційного простору України.
Смартфони та соціальні мережі стали важливою частиною повсякденного життя, але водночас через них поширюються фейки, шахрайські посилання й матеріали, спрямовані на маніпулювання громадською думкою. Одне необережне натискання або поширення неперевіреної інформації може допомогти зловмисникам досягти своєї мети.
У межах ініціативи громадян закликають повідомляти про підозрілі ресурси через доступні канали проєкту, перевіряти сумнівну інформацію перед поширенням і попереджати близьких про нові шахрайські схеми. Такі дії допомагають привертати увагу до потенційних загроз і формувати відповідальні звички в цифровому середовищі.
БРАМА спрямована на протидію російській пропаганді, дезінформації, шахрайству та незаконному контенту, а також на розвиток медіаграмотності й навичок кібергігієни.
За наведеними в матеріалах проєкту показниками, учасники спільноти надіслали понад 140 тисяч повідомлень про потенційно небезпечні ресурси, а за їхньою участю було заблоковано понад 26 тисяч джерел неприйнятного контенту. Водночас рішення про блокування ухвалюють відповідні платформи та уповноважені органи, тому повідомлення про ресурс не гарантує його автоматичного видалення.
Оперуповноважена дев’ятого відділу управління протидії кіберзлочинам у місті Києві старший лейтенант поліції Лілія Шихалєєва наголошує, що інформаційна безпека стосується кожного користувача інтернету.
За її словами, Росія використовує цифрові платформи для поширення дезінформації, маніпуляцій і матеріалів, спрямованих на дестабілізацію суспільства. Тому важливо критично оцінювати повідомлення, перевіряти джерела, не поширювати сумнівний контент і повідомляти про виявлені загрози через відповідні канали.
Мета БРАМИ полягає не лише в реагуванні на небезпечні матеріали, а й у підвищенні цифрової грамотності громадян. Ініціатива заохочує людей навчатися розпізнавати інформаційні маніпуляції, захищати свої облікові записи та безпечніше користуватися цифровими сервісами.
Поліція закликає громадян дотримуватися простих правил: перевіряти інформацію, не поширювати фейки, повідомляти про загрози та ділитися знаннями з близькими. Уважність під час телефонних розмов, захист персональних даних і відповідальна поведінка в інтернеті допомагають зменшити ризик фінансових втрат і протидіяти інформаційним загрозам.
Якщо вам телефонують із повідомленням про небезпеку для банківського рахунку, не поспішайте виконувати інструкції. Завершіть розмову, перевірте інформацію через офіційні канали та лише після цього ухвалюйте рішення. Ваші паролі, PIN-коди й одноразові коди підтвердження мають залишатися конфіденційними.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 жовтня 2026
