"Це кінець НАТО": Рашкін про угоду Трампа з Росією та небезпечний тиск на Україну
Дональд Трамп дозволив торгівлю російським дизельним пальним, розраховуючи знизити ціни на заправках у США. Однак пальне не подешевшало, а повідомлення про обмеження Starlink і проблеми з передаванням розвідданих Україні викликали нову хвилю критики американського президента.
Громадський і політичний діяч зі США Юрій Рашкін в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу пояснив, чому політика Трампа викликає дедалі більше невдоволення навіть серед його колишніх прихильників. Він також оцінив можливості Конгресу вплинути на Білий дім та попередив про серйозну загрозу для відносин США з європейськими союзниками.
Обмеження роботи Starlink та проблеми з попередженнями про російські ракетні удари не допомогли знизити ціни на американських заправках. Натомість рішення Вашингтона викликали нові запитання щодо підтримки України, адже адміністрація Трампа намагається домовлятися з Росією, яка продовжує війну.
Рашкін переконаний, що американський президент своєю політикою шкодить не лише Україні, а й самим Сполученим Штатам. Країна, яка десятиліттями виступала гарантом безпеки для союзників, дедалі частіше ухвалює рішення, після яких партнери змушені сумніватися в її надійності.
Це жахливо для нашої репутації як країни. Тому що як нам будуть довіряти? Як із такою країною можна укладати оборонний союз? Що взагалі можна говорити про Будапештський меморандум? Це один суцільний Будапештський меморандум. І нам доведеться заново заробляти свою репутацію. А перший крок для нас – піти на вибори,– наголосив Рашкін.
Особливе обурення викликають спроби Трампа перекласти відповідальність за високі ціни на пальне на Україну. Раніше американський президент робив гучні заяви про мігрантів, які нібито їдять котів і собак, а тепер намагається переконати виборців, що їхні проблеми на заправках пов'язані з українськими ударами по російських нафтопереробних заводах.
Американська адміністрація продовжує пропонувати різні варіанти завершення війни, зокрема раніше обговорювався мирний план із 28 пунктів. Проте Рашкін вважає, що Трамп надто охоче підтримує пропозиції, які відповідають інтересам Москви, навіть коли вони суперечать позиції України.
Кожен із цих планів, які ми обговорюємо, будь-яка угода, будь-який план на 28 пунктів – це завжди ідеї з Росії. А він просто підбирає їх і каже: "О, яка прекрасна ідея!" Він ворог демократичного світу, він зрадник. Мені кажуть: "Не треба емоційно". Це не емоції, це оцінка того, що робить Трамп і куди він веде Сполучені Штати Америки,– заявив громадський діяч.
Різка критика Трампа дедалі частіше лунає і від людей, які раніше допускали можливість конструктивного діалогу з ним. Рашкін пригадав, що частина журналістів та політичних коментаторів втратила довіру до американського президента після його зустрічі з Путіним у Гельсінкі, інші – після переговорів в Анкориджі, а для декого остаточним розчаруванням стала дизельна угода.
Підтримка президента слабшає і серед латиноамериканських виборців, значна частина яких голосувала за нього у 2024 році. Тепер, як зауважив Рашкін, навіть у деяких виборчих округах, межі яких змінювали на користь республіканців, перемагають демократи.
Однією з причин він назвав жорстку імміграційну політику, зокрема дії співробітників ICE, які проводять затримання та перевірки документів. Побачивши, як реалізуються передвиборні обіцянки Трампа, частина латиноамериканської громади, на його переконання, почала відвертатися не лише від президента, а й від Республіканської партії.
Водночас Україні необхідно зберігати відносини зі Сполученими Штатами, навіть якщо довіра до нинішньої адміністрації суттєво погіршилася. Особливо небезпечним Рашкін вважає механізм, за допомогою якого Вашингтон може використати закупівлі російського дизеля проти Києва.
Угода щодо дизеля – це сир у мишоловці. Тут план такий: це нічого не рятує, цін не змінює, нічого. Але тепер це наш дизель, а Україна б'є по нашому дизелю. І ось Трамп із ще більшою нахабністю заявляє, що тепер Росія страждає від цієї жахливої України, через яку в наших фермерів підвищилися ціни на пальне,– пояснив Рашкін.
Насправді різке подорожчання пального у США він пов'язує насамперед із війною проти Ірану. Ціни залишалися високими вже на початку вересня, коли американці почали активніше стежити за майбутніми виборами до Конгресу, і відтоді ситуація суттєво не покращилася.
Рашкін не виключає, що економічні проблеми вже позбавили Трампа значної частини підтримки. Республіканські виборці можуть і далі сподіватися на швидке завершення кризи, однак президент поки не зміг запропонувати рішення, яке помітно полегшило б їхнє становище.
Проти дозволу на торгівлю російським дизелем виступили представники обох американських партій. Дванадцять сенаторів підписали звернення із закликом скасувати рішення, яке також передали міністру фінансів Скотту Бессенту та держсекретарю Марко Рубіо.
Серед тих, хто висловився проти угоди, були республіканці Мітч Макконнелл, Том Тілліс, Сьюзан Коллінз, Ліза Мурковскі та Джон Корнін, а також демократи Річард Блюменталь, Джин Шахін, Дік Дурбін, Шелдон Вайтгаус, Джек Рід і Кріс Кунс. Водночас Politico повідомляло про можливе відтермінування нових жорстких санкцій проти Росії.
Попри це, публічний спротив законодавців залишається важливим. Навіть якщо звернення не призведе до негайного скасування ліцензії, Трамп не зможе стверджувати, що його рішення підтримують усі американські політики.
Це все кумулятивно абсолютно важливо. Тому що інакше він скаже: "Дивіться, ніхто навіть не виступає. Як прекрасно". Потрібно принаймні давати знати, що ми тут є і нас це турбує,– наголосив Рашкін.
Проблема полягає і в ставленні американського президента до законодавчих процедур. Рашкін вважає, що під час ухвалення рішення щодо російського дизеля Трамп знехтував механізмами, які передбачають пояснення змін санкційної політики Конгресу.
Адміністрація могла обґрунтувати необхідність винятків із санкцій інтересами національної безпеки США. Однак, як стверджує громадський діяч, Білий дім навіть не спробував належним чином скористатися цією можливістю.
Усе, що від нього хотіли, – сказати, що це важливо для національної безпеки. Штучний інтелект йому напише звіт для Конгресу, пояснить, яким чином це стосується національної безпеки. Все. Він навіть цього не зробив. Просто нахабно пішов і оголосив про угоду. Начхати йому на цей Сенат і Конгрес. Чому? Тому що в Сенаті немає 67 голосів,– пояснив Рашкін.
Йдеться про кількість голосів, необхідну для усунення президента з посади за процедурою імпічменту. Поки противники Трампа не мають такої підтримки, він може почуватися достатньо впевнено, навіть коли частина республіканців відкрито критикує його рішення.
Рашкін порівняв становище президента з роботою найманого керівника міської адміністрації у США. Такий керівник зберігає посаду, доки має підтримку обраної ради, але змушений рахуватися з її рішеннями, якщо не хоче втратити роботу.
Зрештою, навіть президент може опинитися в ситуації, коли підтримка власної партії перестає бути достатньою. Подібне вже траплялося з Річардом Ніксоном, який вирішив піти у відставку після того, як дізнався, що не має необхідної кількості голосів для збереження посади.
Коли до Ніксона прийшли лідери його партії і сказали: "Сер, у вас 15 голосів", він наступного дня пішов. А зараз ми бачимо лист, у якому 12 підписів. Це і республіканці, і демократи. А до того часу Трамп робитиме все, що захоче, там, де зможе. Тому що 67 голосів немає,– зазначив громадський діяч.
Після виборів до Конгресу ситуація може змінитися, якщо республіканці втратять частину місць. Однак навіть такий результат не гарантує, що Трамп одразу відмовиться від своєї політики.
Рашкін не виключає нової спроби імпічменту, хоча її перспективи залежатимуть від позиції республіканських законодавців. На його переконання, під час попереднього імпічменту частина з них не бачила сенсу підтримувати усунення президента, який і так залишав посаду після завершення першого терміну. Тепер питання може постати інакше, адже Трамп перебуває при владі та має значно більше можливостей впливати на державні інституції.
Американські медіа повідомили про можливі переговори директора ФБР Кеша Пателя з російською стороною. Зокрема, MSNBC писало про його прибуття до Росії, хоча теми зустрічей та склад учасників у повідомленні не уточнювалися.
Раніше з'являлася інформація про підготовку поїздки, запланованої на 14 – 15 жовтня. Рашкін вважає такі контакти особливо сумнівними напередодні американських виборів, коли російське втручання залишається однією із загроз для демократичних процесів.
Недовіру до Пателя посилює його відкрита політична підтримка Трампа. До призначення директором ФБР він написав дитячу книгу з образом американського президента, а в іншій праці перелічував людей, яких вважав його противниками.
Для Рашкіна така заангажованість ставить під сумнів незалежність керівника структури, яка повинна захищати американську державу незалежно від партійних інтересів.
Незрозуміло, що він там робить, тому що він директор ФБР, і його головне завдання – захищати наші вибори від російського впливу. Що він робить у Москві? Йому потрібно сидіти у Вашингтоні, у Сполучених Штатах, стежити за цим,– наголосив Рашкін.
Захист американських виборів від іноземного втручання безпосередньо пов'язаний із роботою контррозвідки. Однак політичний діяч побоюється, що за адміністрації Трампа правоохоронні органи можуть дедалі частіше використовуватися для боротьби з внутрішніми опонентами президента.
У такій ситуації особливу небезпеку становили б звинувачення у шпигунстві чи співпраці з іноземними державами, які висувалися б не через реальні докази, а через політичні погляди людини.
Рашкін нагадав про практику радянських спецслужб, коли ярлик іноземного шпигуна використовували для переслідування людей, які не мали стосунку до розвідки. Він припустив, що за певних обставин подібні механізми можуть спробувати застосувати й у США.
Для Росії це завжди була ідея того, що ми будемо шукати ворогів народу. Тих, хто нам не подобається, називати шпигунами Заходу. І я думаю
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 жовтня 2026
