Україна підготовлена до зими краще, ніж у попередні роки – Шмигаль
Міністр енергетики заявив, що росія змінила тактику ударів, а українські фахівці вже розробляють нові способи захисту інфраструктуриЦього року Україна краще підготувалася до зими в частині захисту енергетичних об'єктів, ніж у попередні роки.Про це міністр енергетики Денис Шмигаль заявив під час години запитань до уряду.За його словами, Україна врахувала уроки попередніх російських атак і максимально захистила об'єкти генерації та передачі електроенергії.«Великі об'єкти, які важко відновлювати, сьогодні захищені. Ми не витрачаємо на це багато часу. Треба звернути увагу, що сьогодні ремонти займають небагато часу, але їх настільки багато, що, звичайно ж, це відчувають наші міста, особливо Київ, бо він перебуває під особливою увагою й атаками ворога», – сказав він.Водночас росіяни змінюють тактику атак, постійно застосовуючи нове озброєння, зокрема дрони з кумулятивними зарядами, які пошкоджують електроопори та обривають лінії електропередачі.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що керівники тепло- та водопостачальних підприємств закликали Кабінет Міністрів невідкладно розблокувати казначейські платежі та зберегти чинну квоту бронювання працівників критичної інфраструктури на рівні 75%, а не знижувати її до 60%.Fri, 16 Oct 2026 13:57:00 +030020311032Новиниhttps://mind.ua/news/20311032-ukrayina-pidgotovlena-do-zimi-krashche-nizh-u-poperedni-roki-shmigalhttps://mind.ua/news/20311032-ukrayina-pidgotovlena-do-zimi-krashche-nizh-u-poperedni-roki-shmigal#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти України,ЕнергетикаТепловики просять уряд розблокувати казначейські платежі та не скорочувати квоту бронюванняЧерез блокування понад 1 млрд грн підприємства не можуть завершити підготовку до зими й виплатити зарплати за вересеньltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Керівники тепло- та водопостачальних підприємств закликали Кабінет Міністрів невідкладно розблокувати казначейські платежі та зберегти чинну квоту бронювання працівників критичної інфраструктури на рівні 75%, а не знижувати її до 60%.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Про це йдеться у зверненні до уряду, зокрема до прем'єр-міністра Сергія Корецького, яке озвучили учасники круглого столу, присвяченого загрозам проходженню опалювального сезону 2026–2027 років.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>За словами учасників, казначейство заблокувало теплопостачальним підприємствам по всій Україні платежі на загальну суму понад 1 млрд грн. Через це компанії зупинили критично важливі перед опалювальним сезоном роботи: завершення ремонтів, формування резервів пального та необхідних матеріалів. Крім того, керівники теплокомуненерго не можуть виплатити працівникам зарплату за вересень, адже відповідні платежі теж заблоковані.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Директор КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» Максим Білик назвав ситуацію абсурдною: платежі заблоковані, і в казначействі стоїть навіть зарплата за вересень, хоча це не бюджетні, а власні кошти підприємства. Податки ж, за його словами, вже списано.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Директор «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась наголосив, що заблоковані кошти не є бюджетними чи навіть коштами місцевих бюджетів. Згідно з постановою уряду №812, з платежів споживачів 65% казначейство автоматично спрямовує на газ, а 35% мають залишатися підприємству на поточну діяльність. Через блокування рахунків тепловики не можуть використати власні гроші для закупівлі пального, термінових ремонтів і ліквідації аварій.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Керівники також застерігають щодо наслідків масових звільнень кваліфікованих працівників у теплокомуненерго та водоканалах. За їхніми підрахунками, втрата 20% персоналу за середнього дефіциту кадрів у 30% загрожує колапсом систем тепло- та водопостачання: підприємства не зможуть виконувати свої функції й оперативно усувати аварії. Карась також зазначив, що під час війни теплокомуненерго виконують і невластиві функції: розбирають завали, будують фортифікаційні споруди, підвозять воду на пожежі. За його словами, крім них, це робити нікому.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Керівник «Львівтеплоенерго» Олександр Одинець наголосив, що кадровий дефіцит у галузі став критичним задовго до появи проєкту постанови про скорочення квоти. Тепловики порушують це питання майже рік і, навпаки, просять збільшити квоту до 100%, прирівнявши теплопостачальників до енергетиків.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Директор ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» Микола Логвінов зауважив, що з 2022 року підприємства самостійно відновлюють пошкоджені об'єкти під обстрілами. Скорочення бронювання, на його думку, змусить фахівців піти туди, де їм нададуть бронь, а втрата людей означатиме втрату підприємства. Працівники знайдуть собі роботу, наголосив він, а от міста можуть пропасти.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Учасники круглого столу також закликали уряд налагодити постійні консультації та системний діалог з керівниками теплопостачальних підприємств.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Захід організували Асоціація операторів критичної інфраструктури України, Асоціація міст України та Асоціація «Укрводоканалекологія».ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що уряд поширив програму підтримки встановлення автономного живлення в будинках ще на чотири області. Раніше програма діяла в Києві, на Київщині та Харківщині.Fri, 16 Oct 2026 13:37:00 +030020311028Новиниhttps://mind.ua/news/20311028-teploviki-prosyat-uryad-rozblokuvati-kaznachejski-platezhi-ta-ne-skorochuvati-kvotu-bronyuvannyahttps://mind.ua/news/20311028-teploviki-prosyat-uryad-rozblokuvati-kaznachejski-platezhi-ta-ne-skorochuvati-kvotu-bronyuvannya#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти України,інфраструктураДержава готує тисячі наглядових рад. Гроші вона вже вирішила не довіряти жодній з них?Чому нові органи управління можуть успадкувати стару проблему: відповідальність за компанію без права визначати її курсДо порядку денного Верховної Ради у вересні було включено законопроєкт №15121. Він пропонує незалежні наглядові ради, конкурсний відбір керівників, внутрішній контроль та зовнішній аудит для юридичних осіб територіальних громад. Документ ще в комітеті. Держава ж готується розширити корпоративну модель, самостійність наглядових рад у якій, тим часом, досі значно обмежена.Слабкі кандидати, політичні призначення, недостатній досвід: проблеми наглядових рад державних підприємств зазвичай пояснюють людьми. Але незалежний радник зі стратегії та корпоративного управління Олександр Бутко вважає, що сильні незалежні члени наглядових рад не виправлять конструкцію, яка залишає раді відповідальність за результат, проте обмежує її право ухвалювати ключові рішення. На його думку, заміна людей не змінює правил голосування, і дивіденди та призначення керівників показують цей механізм.То де закінчується самостійність наглядової ради і що треба змінити до створення нових рад – експерт розбирає у колонці для Mind.Скільки рад і хто в них працюватиме?Огляд Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 2026 року фіксує 3071 державне підприємство станом на січень 2025 року та понад 14 тис. комунальних. Це не кількість майбутніх рад: значна частина державних підприємств не працює, а законопроєкт не передбачає ради на кожному комунальному підприємстві. Але навіть часткове масштабування потребує досвідчених членів наглядових рад.Людей з реальним, а не лише навчальним досвідом роботи в наглядовій раді на таку кількість немає. Навчання потрібне, але член наглядової ради дозріває на засіданні, де мусить перевірити припущення, відстояти позицію або проголосувати проти.Коли значущу частину вибору зроблено поза радою, на засідання приносять уже готовий результат. Практика оформлення чужих рішень не замінює практики ухвалення власних.Дивіденди і відповідальність за розвитокПраво власника отримувати прибуток не робить раду формальною. У товариствах рішення про дивіденди ухвалюють загальні збори, а в комунальних унітарних підприємствах – норматив відрахування прибутку до бюджету встановлює місцева рада. Питання в іншому: чи має вагу оцінка наглядової ради, коли компанії потрібні кошти на розвиток?Державна дивідендна політика, затверджена постановою Кабміну № 1369, передбачає пропозиції ради з урахуванням прибутковості та майбутніх капітальних витрат. Вона вимагає враховувати безперервність діяльності, кредитоспроможність та інвестиційну спроможність. Водночас загальне правило передбачає виплату не менше 75% чистого прибутку. Інший розмір, не нижче 30%, можуть установити спеціальний закон або Кабмін.Рада може обґрунтувати потребу залишити більше коштів на розвиток. Але відступ від мінімального нормативу залежить від рішення за межами ради. Гнучкість у системі є. Вона просто живе не в наглядовій раді.Стаття 20 Закону про Держбюджет на 2026 рік додає ще один механізм. За загальним правилом, якщо товариство зі 100% державною часткою не ухвалило рішення про дивіденди до 1 травня року після звітного, воно сплачує 90% чистого прибутку на державну частку. Строк минув, і замість корпоративного рішення спрацьовує бюджетна норма.13 квітня 2026 року Верховний Суд у справі № 910/6208/24 пояснив дію такої норми у спорі щодо прибутку Укрнафти за 2021 рік. Обов'язок виплатити частину прибутку державі та іншим акціонерам виникає із закону незалежно від рішення загальних зборів. Суд захищав рівність акціонерів: бюджетний механізм не дає державі права отримати виплату, залишивши міноритаріїв без їхньої частки.А 29 квітня 2026 року Кабмін розпорядженням № 400-р визначив для Нафтогазу виплату 30% прибутку, що належить його акціонеру, за 2025 рік. Індивідуальний підхід можливий. Питання в тому, чи є пропозиція ради частиною цього вибору, чи лише документом у папці.Наглядова рада оцінює інвестиції і фінансову стійк
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 жовтня 2026
