Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Понтони, дамби й тунель під Дніпром: чи врятують Київ від транспортного колапсу

enovosty.com

Понтони, дамби й тунель під Дніпром: чи врятують Київ від транспортного колапсу

Уряд планує облаштувати резервні переправи через Дніпро після пошкодження двох київських мостів російськими дронами на початку жовтня. Початок будівництва можливий уже цього місяця.

У Міністерстві відновлення, інфраструктури та транспорту серед можливих рішень називають понтонні переходи, насипні дамби, пороми, річкові перевезення та залізобетонні дебаркадери, — пише ВВС News Україна.

Після ударів по Південному та Північному мостах міністр інфраструктури Микола Калашник повідомив про підготовлений план збереження транспортного сполучення між берегами столиці. Першочерговими варіантами визначили понтонні переправи й насипні дамби.

Міністр зазначив, що після наради у президента «ця робота вже почата». До реалізації плану мають долучитися Агентство з відновлення, військові та влада Києва.

Місця майбутніх переправ не оприлюднюють із міркувань безпеки. За словами посадовця, резервні конструкції повинні пропускати близько 300 тисяч автомобілів за добу — щонайменше половину потоку, який забезпечують наявні мости. На спорудження, за попередніми оцінками, може знадобитися до трьох місяців.

Водночас у Defence Express звертають увагу на нестачу обладнання та підготовлених підрозділів. За оцінкою видання, усі наявні поромно-мостові переправи використовують на фронті, тому знайти їх для столиці та залучити навчених військових буде складно.

Цивільні фахівці також наголошують, що понтонні конструкції поступаються мостам за стійкістю до влучань «шахедів» і ракет. Їх призначення — переправлення техніки, а не безперервний рух транспорту з великими навантаженнями.

Експерт із держуправління у галузі містобудування Віктор Глеба вказує ще на одну перешкоду: робота каскаду ГЕС спричиняє постійні зміни рівня Дніпра, через які понтонний перехід «хитається».

За його словами, на обох берегах також бракує транспортних розв’язок для під’їзду до таких переправ. Проведення гідрологічних досліджень і розроблення проєктів можуть тривати до шести місяців.

Серед урядових пропозицій є будівництво тунелю під річкою. Цей варіант викликав найбільше критики. У міністерстві визнають, що підготовчі роботи займуть роки, а для реалізації знадобляться десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги.

«Дозволити це зараз немає фінансової можливості. Але є задача знайти такий ресурс», — сказав міністр Калашник.

На думку експерта із транспортного планування Дмитра Беспалова, спорудження тунелю — це проєкт на 10+ років. Він припускає, що обговорення цієї ідеї може бути способом залучити фінансування на проєктування.

«А потім тема втратить актуальність, і треба буде робити новий проєкт», — зазначає експерт.

Інший варіант передбачає використання дебаркадерів — плавучих платформ із залізобетону. Віктор Глеба пояснює, що вони здатні витримувати значні навантаження: на таких конструкціях, зокрема, розміщені плавучі ресторани на набережній.

Експерт називає одним із найкращих можливих рішень переходи від Русанівки через острови до Видубичів. Однак нині в Україні дебаркадери не виготовляють, а ситуація із забезпеченням металом останнім часом ускладнилася.

Пропозиції організувати поромні переправи й перевезення річкою частина експертів оцінює як піар або демагогію.

Судновласник, який погодився говорити на умовах анонімності, розповів, що річковий флот перебуває у відстої понад п’ять років. Спочатку перевезення зупинили через ковідну заборону 2020 року, згодом — через воєнний стан.

«Із майже двох десятків наявних у Києві суден готові вийти на лінію лише одне», — каже він.

За день роботи, від ранку до вечора, таке судно може перевезти приблизно дві тисячі пасажирів.

Відновленню перевезень заважає й кадровий дефіцит: у судноплавних компаніях майже не залишилося капітанів, механіків та матросів. Крім того, причали перебувають у критичному стані та не мають сполучення з наземним транспортом.

Дмитро Беспалов вважає, що для збереження звичного життя столиці заміни мостам через Дніпро немає. Тому він пропонує зосередитися на сукупності швидких логістичних заходів:

Заступник голови комітету з питань транспорту Володимир Крейденко запропонував запроваджувати реверсний рух і облаштовувати біля мостів транспортні хаби. За домовленістю з операторами там можна зосередити велосипеди та електросамокати.

Після атак безпілотників на мости «Укрзалізниця» вже призначала 18 додаткових поїздів Kyiv City Express на маршруті Видубичі — Дарниця — Видубичі.

У компанії повідомляють про готовність нарощувати кількість рейсів. Для перевезення мешканців столиці також можуть залучати приміські та регіональні потяги.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
16 жовтня 2026

Новини на тему

Більше новин