Українцям, які навчаються за кордоном, можуть відмовити у відстрочці: пояснення юристів і рішення судів
Українець навчається в університеті Польщі, має підтвердження денної форми навчання, але отримує відмову у відстрочці від мобілізації. Причина — немає довідки з ЄДЕБО. Закордонний університет не може її видати, адже не працює в українській освітній базі. Саме через таку ситуацію студенту довелося двічі звертатися до суду. Подібна проблема може виникнути й в українців, які навчаються в Чехії, Німеччині та інших країнах.
Як оформити відстрочку у 2026 році, якщо університет розташований за кордоном? Які документи можуть підтвердити право на неї та чи достатньо довідки про навчання? «Телеграф» дослідив цю проблему за участю військового юриста Данила Гончаренка та адвоката Валерія Шаповала. Ми додатково зіставили їхні пояснення з рішеннями судів і чинними правилами оформлення відстрочок.
Пункт 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає право на відстрочку для визначених категорій здобувачів професійної, фахової передвищої та вищої освіти.
Важливі дві умови: навчання повинно відбуватися за денною або дуальною формою, а поточний рівень освіти має бути вищим за раніше здобутий відповідно до законодавчої послідовності рівнів.
У цій нормі немає вимоги навчатися виключно в українському закладі освіти.
Військовий юрист Данило Гончаренко підтвердив, що розташування університету за кордоном саме по собі не виключає можливості отримання відстрочки.
Однак це не означає, що будь-яке зарахування до іноземного вишу автоматично захищає від мобілізації. Потрібно підтвердити відповідну форму навчання, освітній рівень та інші законодавчі умови.
ЄДЕБО — Єдина державна електронна база з питань освіти. Вона містить відомості про навчання в закладах освіти, які працюють у відповідній українській системі.
Саме з цієї бази формується довідка про здобувача освіти за формою з додатка 9 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560.
У такій довідці зазначаються відомості про навчання та дотримання послідовності здобуття освіти.
Але виникає суперечність: університет у Варшаві, Празі чи Берліні зазвичай не має доступу до ЄДЕБО і не формує українські довідки за додатком 9.
Це не означає, що студент не навчається. Він може мати студентський квиток, офіційне підтвердження зарахування, довідку про денну форму та інші документи. Проте електронна перевірка через українські реєстри може не підтвердити його статус.
За поясненням адвоката Валерія Шаповала, саме тут виникає розбіжність між правом, визначеним законом, і процедурою документального підтвердження цього права.
Водночас відсутність іноземного студента в ЄДЕБО не слід плутати з помилкою в даних українського університету. Це дві різні ситуації, які потребують різних способів вирішення.
Показова справа № 120/13078/25, яку розглядав Вінницький окружний адміністративний суд.
Із серпня 2024 року чоловік навчався на денній формі за спеціальністю «Логістика» в Економіко-гуманітарній академії у Варшаві.
У вересні 2024-го він звернувся щодо оформлення відстрочки. Проте комісія відмовила.
3 квітня 2025 року суд скасував першу відмову та зобов’язав повторно розглянути заяву.
Після цього комісія знову відмовила студенту. Серед підстав знову фігурувала відсутність довідки з ЄДЕБО.
Чоловік вдруге звернувся до суду.
Суд звернув увагу: іноземний університет не може сформувати документ за українською формою, оскільки не має доступу до ЄДЕБО. Самої відсутності такої довідки недостатньо, щоб ігнорувати інші документи, які підтверджують навчання.
У результаті рішення комісії від 3 липня 2025 року № 27 скасували та зобов’язали повторно розглянути заяву.
Важлива деталь: суд не оформив відстрочку замість компетентного органу. Він визнав неправомірною відмову та повернув питання на новий розгляд.
Подібні спори виникали і в інших регіонах України.
Чернівецька область. У справі № 600/3575/24-а Чернівецький окружний адміністративний суд розглянув відмову у відстрочці студенту польського закладу освіти, який подав документи про денну форму навчання, зокрема сертифікат із перекладом українською мовою. Суд скасував відмову та зобов’язав повторно розглянути заяву.
24 вересня 2024 року Чернівецький окружний адміністративний суд скасував відповідне рішення. У цьому спорі значення мали реальні відомості про навчання, а не лише відсутність довідки встановленої української форми.
Львівська область. У справі № 380/2972/25, пов’язаній із навчанням у польському закладі освіти в Лодзі, суд також досліджував ситуацію, коли іноземний університет не міг сформувати довідку з ЄДЕБО.
Суд врахував надані документи про зарахування та навчання й дійшов висновку, що відсутність технічної можливості отримати довідку з української системи сама по собі не повинна позбавляти студента права довести законні підстави для відстрочки.
Текст рішення та його обставини наведені в аналізі справи № 380/2972/25.
Якщо людина навчається за кордоном, їй варто заздалегідь сформувати пакет документів, який дозволить перевірити не лише факт зарахування, а й відповідність вимогам статті 23.
Для підтвердження обставин навчання можуть знадобитися:
За потреби можуть виникати питання про засвідчення документів, апостиль, легалізацію або визнання іноземного диплома. Ці процедури не тотожні: підтвердження справжності документа не замінює встановлення відповідності іноземного освітнього рівня українському.
Одна з важливих змін, яку потрібно врахувати: із 1 листопада 2025 року змінився порядок оформлення відстрочок.
Заяви та документи громадян більше не приймають безпосередньо в ТЦК. Основними каналами стали застосунок «Резерв+» та центри надання адміністративних послуг.
За офіційним роз’ясненням Міністерства оборони, у «Резерв+» можна оформити студентську відстрочку, якщо державні реєстри підтверджують відповідні відомості.
Якщо інформації в реєстрах немає або автоматична процедура не спрацьовує, передбачено звернення через ЦНАП із підтвердними документами.
Адміністратор ЦНАП приймає та передає документи. Рішення щодо відстрочки ухвалює компетентний орган, а не працівник ЦНАП.
Для студента іноземного університету саме відсутність даних у ЄДЕБО може стати перешкодою для онлайн-підтвердження. У такій ситуації необхідно з’ясовувати можливість документального розгляду через ЦНАП, а не вважати технічну відмову остаточним вирішенням питання.
Раніше Житомир Онлайн пояснював, як студентам перевірити дані в ЄДЕБО, отримати відстрочку через «Резерв+» та підготуватися до нового семестру. Для тих, хто навчається виключно за кордоном, головна складність полягає не обов’язково в помилковому записі, а в тому, що українська база може взагалі не містити відомостей про їхній університет.
Відмова через відсутність довідки ЄДЕБО не завжди означає, що законного права на відстрочку немає.
Практичний порядок дій залежить від обставин, але насамперед варто:
Важливо не пропускати строки оскарження та не покладатися лише на усні пояснення посадових осіб.
Якщо студент фізично перебуває за кордоном, слід окремо з’ясувати можливий спосіб подання документів у його конкретній ситуації.
Ще одна поширена помилка — вважати, що кожен новий університет або нова спеціальність автоматично створюють право на студентську відстрочку.
Закон насамперед вимагає послідовності освітніх рівнів.
Наприклад, людина здобула диплом бакалавра в Україні й вступила на магістратуру в Польщі. За належної форми навчання та підтвердження інших умов це може відповідати вимозі про перехід на вищий освітній рівень.
Інша ситуація — якщо людина вже отримала диплом магістра, а потім вступила на ще одну магістерську програму. Друге навчання на тому самому рівні зазвичай не створює нової студентської підстави для відстрочки.
У постанові від 15 січня 2026 року у справі № 300/2794/25 Верховний Суд пояснив, що під час визначення послідовності потрібно порівнювати поточний рівень освіти з раніше здобутим.
При цьому аналіз має враховувати саме освітні рівні та підтверджені документи, а не лише кількість попередніх вступів.
Окрему правову ситуацію розглянув Верховний Суд 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24.
Чоловік раніше навчався на бакалавраті, але не завершив його та не отримав диплом. Згодом він продовжив навчання на тому самому рівні в іншому закладі.
Спір виник через позначку в довідці ЄДЕБО про порушення послідовності освіти.
Верховний Суд пояснив: за встановлених у цій справі обставин продовження незавершеного бакалаврату, коли особа ще не здобула відповідного ступеня, не дорівнює отриманню другої вищої освіти.
Докладні обставини містяться в постанові Верховного Суду у справі № 200/5372/24.
Однак цей висновок стосувався конкретної освітньої траєкторії, зокрема продовження навчання за тією самою спеціальністю.
Для іноземних університетів проблема полягає ще й у відмінностях освітньої термінології.
У документах можна зустріти позначення full-time, part-time, distance learning або інші формулювання відповідно до освітньої системи країни.
Українське законодавство визначає студентську відстрочку для денної або дуальної форми навчання. Тому одного слова «студент» у довідці може бути недостатньо для підтвердження потрібної умови.
Водночас окремі лекції через інтернет ще не означають, що людину офіційно перевели на дистанційну форму.
Військовий юрист Данило Гончаренко звертає увагу саме на різницю між офіційною формою навчання та способом проведення конкретних занять.
Якщо університет використовує термін full-time, корисно отримати офіційне пояснення закладу, що саме цей статус означає за його правилами.
Для українського правозастосування важлива не довільна інтерпретація іноземного слова, а документально підтверджений характер навчання.
У липні 2026 року уряд оновив правила оформлення студентських відстрочок постановою № 978, яка внесла зміни до Порядку № 560.
За новими умовами студентську відстрочку надають на період семестру, але не більш як на шість місяців.
Це не означає, що кожен студент обов’язково мусить повторно подавати повний пакет документів після кожного семестру.
Міністерство оборони передбачило автоматичне продовження відстрочок для студен
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 жовтня 2026
