Вкрадений розум: як сестра Ніцше переписала його праці і подарувала їх Гітлеру
Після його психічного занепаду сестра Елізабет взяла під контроль його спадщину й допомогла сформувати образ, який суттєво відрізнявся від оригіналу, – розкаже 24 Канал.
Фрідріх Ніцше не дожив до появи нацистського режиму, але його ім'я стало одним із символів, які нацисти використовували для власної пропаганди. Важливу роль у цьому відіграла його сестра Елізабет Фьорстер-Ніцше – націоналістка й антисемітка, яка після смерті матері взяла на себе опіку над братом, а згодом контролювала його рукописи та архів.
Її чоловік Бернгард Фьорстер був переконаним антисемітом і прагнув створити в Парагваї німецьке поселення, вільне від євреїв. Ніцше різко не сприймав поглядів чоловіка сестри. Його листи та праці свідчать про критику антисемітизму й німецького націоналізму, що суперечило майбутньому образу філософа в нацистській Німеччині.
У січні 1889 року, коли філософу було 44 роки, він пережив тяжкий психічний і фізичний занепад. Він утратив здатність самостійно вести звичне життя й потребував постійного догляду. Спершу ним опікувалася мати, а після її смерті у 1897 році – сестра.
Ніцше помер у серпні 1900-го. Точна причина його хвороби досі залишається предметом дискусій. Упродовж десятиліть поширеним поясненням був нейросифіліс, однак сучасні дослідники ставлять цей діагноз під сумнів і розглядають інші неврологічні захворювання.
Що сталося з Ніцше після його психічного занепаду / Фото Вікіпедія
Коли Ніцше вже не міг повноцінно контролювати власну інтелектуальну спадщину, Елізабет отримала значний вплив на те, як її публікували й представляли читачам. Один із найвідоміших прикладів – книга "Воля до влади". Після смерті брата Елізабет разом із редактором Петером Гастом зібрала неопубліковані записи Ніцше й видала їх як окрему працю.
Однак філософ сам не створював остаточного твору з такою назвою: це була редакторська компіляція його нотаток. Відбір і порядок фрагментів впливали на те, як читачі сприймали його думки. Дослідники критикували редакторські рішення Елізабет, зокрема за те, що вони сприяли формуванню образу Ніцше як прихильника агресивного націоналізму.
У 1930-х роках нацисти активно привласнювали культурну спадщину Німеччини, підлаштовуючи її під власну ідеологію. Ніцше став одним із мислителів, чиї поняття виривали з контексту й тлумачили на користь культу сили та расової ієрархії.
20 липня 1934 року Адольф Гітлер відвідав архів Ніцше у Веймарі. Елізабет приймала його й підтримувала контакти з нацистськими діячами. Вона померла наступного року, а Гітлер був присутній на її похороні. Візит до архіву став одним із символічних епізодів зближення спадщини філософа з нацистським режимом.
Після Другої світової війни дослідники дедалі ретельніше перевіряли рукописи, листи й редакторські втручання, щоб відокремити авторські тексти від пізніших компіляцій. Велику роль у цьому відіграли критичні видання праць Ніцше, підготовлені Джорджо Коллі та Мацціно Монтінарі з 1960-х років.
Історія Ніцше показує, як інтелектуальну спадщину можна використати для цілей, протилежних переконанням самого автора. Його ідеї не були тотожними нацистській ідеології, але вибіркове цитування, редакторські рішення та політична пропаганда допомогли створити такий образ.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 жовтня 2026
