«За кожним експонатом є людина»: у Волі-Задеревацькій вшанували історію УПА
У музеї-садибі Степана Бандери у селі Воля-Задеревацька Моршинської громади до річниці створення Української повстанської армії провели інтерактивну екскурсію, під час якої відвідувачі перевіряли свої знання з історії визвольного руху, знайомилися з музейними експонатами та розмірковували про життя українських повстанців у підпіллі.
Інтеранктивну екскурсію із школярами провела директорка музею Оксана Бандера, повідомляє Район.Моршин
Замість традиційної екскурсії учасникам запропонували пізнавальну гру «Правда чи міф», командні завдання та роботу з предметами, які допомагають уявити побут і небезпеки, з якими стикалися учасники підпілля. Окрему увагу приділили ролі жінок у визвольному русі, системі зв’язку між повстанцями та історіям людей, які боролися за українську незалежність.
Екскурсію побудували у форматі живого спілкування. На початку учасникам роздали двосторонні картки з написами «правда» та «міф». Відповідаючи на запитання, вони мали визначити, які твердження про Українську повстанську армію відповідають історичним фактам, а які потребують спростування.
Під час гри говорили про символічну дату створення УПА, псевдоніми учасників підпілля, участь жінок у визвольному русі, особливості комунікації в умовах конспірації та роль командування в організації повстанської армії.
Окремо пояснили, чому 14 жовтня 1942 року вважають символічною датою створення УПА. Її пов’язували зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, яку в українській військовій традиції шанували як покровительку воїнів.
«Насправді ми розуміємо, що армія УПА не створилася в один день. Це було формування протягом років», — наголосила пані О.
Саме 14 жовтня 1942 року визначили символічним днем постання УПА у постанові Української головної визвольної ради від 30 травня 1947 року. Водночас формування повстанських збройних відділів відбувалося поступово, в умовах Другої світової війни.
Одним із завдань було з’ясувати, чи справді учасники українського підпілля використовували псевдоніми. Екскурсоводиня провела паралель із сучасним військом, де військовослужбовці також користуються позивними.
Учасникам розповіли про псевдоніми Степана Бандери та Романа Шухевича, пояснили, що вони могли виникати з різних причин, і навели приклади з біографій діячів українського визвольного руху.
Не менш важливою темою стала участь жінок у підпіллі. Під час обговорення відвідувачі дізналися про значення зв’язкових, які передавали повідомлення між учасниками визвольного руху, а також про жінок, які виконували медичні функції.
Учасникам пояснили, наскільки важливими були обережність, винахідливість і дотримання конспірації. Передавання повідомлень могло становити смертельну небезпеку, адже підпільників переслідували окупаційні та каральні органи.
Під час розмови про жінок у визвольному русі згадали і про складні умови, в яких вони працювали: холод, нестачу їжі, хвороби та необхідність допомагати пораненим. Такі історії дають змогу побачити за загальними сторінками історії конкретних людей, які виконували різні завдання в боротьбі за незалежність.
Практична частина екскурсії дала змогу учасникам розглянути предмети, які використовувалися або нагадують про побут повстанців, і спробувати визначити, для чого вони могли бути потрібні.
Один із експонатів —– оптичний приціл, який, за словами екскурсоводині, передали до музею українські військові з Покровського напрямку. Він став приводом поговорити про розвідку, спостереження за місцевістю та важливість вчасного виявлення небезпеки.
Учасникам також запропонували уявити себе в умовах підпілля та обрати три речі, які вони взяли б із собою. Обговорюючи свій вибір, відвідувачі міркували про те, що було необхідним для виживання в лісі, облаштування укриття та повсякденного життя в складних умовах. Через такі практичні завдання музейна екскурсія перетворилася на спробу зрозуміти не лише військові обставини, а й побут людей, які роками перебували в підпіллі.
Під час заняття говорили також про ризик полону та жорстокі катування, яким могли піддавати захоплених повстанців. Екскурсоводиня наголосила, що за кожним експонатом стоїть історія людини, а речі допомагають відчути складність тогочасних обставин.
Особливе місце в екскурсії посіла історія місцевих учасників визвольного руху. У музеї є стенд, присвячений землякам-повстанцям, які загинули в боротьбі. Він нагадує, що історія УПА –— це не лише події загальноукраїнського масштабу, а й долі людей із конкретних сіл і громад.
Вона також закликала цікавитися історією поза межами екскурсій, читати книжки та користуватися бібліотекою музею, де зібрано матеріали про український визвольний рух.
Завершальну частину зустрічі присвятили осмисленню почутого. Учасникам запропонували записати на стікерах, що саме запам’яталося їм найбільше, які нові факти вони відкрили для себе та які музейні предмети справили на них враження.
Такий формат дав змогу не просто перевірити знання, а й сформувати власне ставлення до історії, побачити її через долі людей і зрозуміти значення збереження пам’яті про борців за незалежність.
Українська повстанська армія була частиною українського визвольного руху, метою якого було відновлення незалежної держави. Її історія охоплює боротьбу в роки Другої світової війни та тривале збройне підпілля після її завершення.
Меморіальний музей-садиба Степана Бандери у Волі-Задеревацькій зберігає пам’ять про цей період української історії та пов’язує загальнонаціональні події з історією рідного краю.
Такі зустрічі допомагають молодшому поколінню краще зрозуміти минуле, дізнатися про людей, які відстоювали українську державність, і усвідомити цінність свободи, за яку українці боролися в різні історичні періоди і продовжують боротися сьогодні.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
14 жовтня 2026
