БРАМА проти фейків і шахраїв: як долучитися до захисту інформаційного простору
Війна проти України триває не лише на полі бою. Щодня ще один фронт проходить через смартфони українців — соціальні мережі, Telegram-канали, месенджери, сайти та онлайн-сервіси. Дезінформація, пропаганда, шахрайство, фішинг і маніпуляції здатні за лічені хвилини охоплювати тисячі людей. Протистояти цьому лише силами держави неможливо.
Брама протягом століть була межею між захищеним простором міста та зовнішнім світом. Вона символізувала безпеку, контроль і готовність громади захищати себе.
У XXI столітті державні кордони існують не лише на землі, в морі чи повітрі. Інформаційний простір також потребує захисту.
Щодня українці стикаються з російською пропагандою та дезінформацією, фейковими повідомленнями, шахрайськими сайтами, фішинговими посиланнями, кібербулінгом та іншими видами небезпечного контенту.
Проблема полягає ще й у тому, що сучасна маніпуляція не завжди виглядає як очевидний фейк. Вона може маскуватися під новину, експертний коментар, оголошення, повідомлення банку, розіграш або навіть допис звичайного користувача.
Тому цифрова безпека починається не лише з антивірусів, складних паролів та двофакторної автентифікації. Вона починається з критичного мислення.
Принцип роботи БРАМИ можна описати просто:
побачити → перевірити → повідомити → відреагувати → навчитися → передати знання іншим.
Окрема дія одного користувача здається незначною. Але коли до неї долучаються тисячі людей, виникає спільнота, здатна системно реагувати на небезпечний контент.
Учасники можуть повідомляти про підозрілі ресурси та використовувати передбачені онлайн-платформами механізми скарг. Водночас важливо, щоб скарги ґрунтувалися на реальному порушенні правил конкретної платформи, а не просто на незгоді з чиєюсь думкою.
Це принципова межа: боротьба з дезінформацією не повинна перетворюватися на боротьбу з легальною критикою або альтернативними поглядами.
Начальник 9-го відділу управління протидії кіберзлочинам у місті Києві майор поліції Ігор Миколайович Чепура наголошує, що одним із ключових сучасних викликів стало стрімке збільшення кількості інформаційних загроз.
«Інформаційна безпека є невід’ємною складовою національної безпеки держави. Сьогодні кожен користувач мережі Інтернет може стати як об’єктом інформаційного впливу, так і активним учасником протидії дезінформації», — зазначає Ігор Чепура.
За його словами, важливу роль відіграють ініціативи, які дають громадянам можливість виявляти небезпечний контент, повідомляти про нього відповідним платформам і водночас підвищувати власний рівень цифрової грамотності.
«Кожен громадянин може зробити свій внесок у захист інформаційного простору України. Навіть кілька хвилин на день, витрачених на повідомлення про небезпечний контент або участь у його блокуванні, допомагають зробити український сегмент мережі безпечнішим», — говорить представник кіберполіції.
БРАМА орієнтована не лише на протидію російським інформаційним ресурсам.
Серед напрямів роботи — боротьба із шахрайським та незаконним контентом, підвищення медіаграмотності, розвиток кібергігієни, протидія онлайн-цькуванню та формування відповідальної поведінки користувачів.
Це особливо важливо через стрімкий розвиток штучного інтелекту.
Фотографію тепер можна згенерувати за секунди. Голос людини — скопіювати. Відео — змінити так, що пересічному користувачеві буде складно помітити підробку. А шахрайське повідомлення може бути написане без граматичних помилок і виглядати майже ідентично повідомленню справжнього банку чи державної установи.
Старе правило «не вір усьому, що бачиш в інтернеті» набуває нового значення.
Для участі не потрібні спеціальна освіта чи професійне обладнання. Достатньо смартфона або комп’ютера.
Побачили підозрілий ресурс — спочатку перевірте інформацію.
Виявили шахрайський сайт — не переходьте за підозрілими посиланнями та повідомте про нього.
Помітили дезінформацію — перевірте першоджерело, дату публікації та контекст.
Побачили контент, який справді порушує правила соціальної мережі, — використовуйте офіційний механізм скарги.
І головне — не допомагайте небезпечному контенту поширюватися.
Навіть обурене поширення фейку з коментарем «подивіться, що вони пишуть» може збільшити його аудиторію.
За даними самого проєкту, його учасники вже надіслали понад 140 тисяч повідомлень про потенційно небезпечні ресурси, а понад 26 тисяч джерел неприйнятного контенту були заблоковані за участі спільноти.
Ці цифри слід сприймати саме як статистику БРАМИ: остаточне рішення про видалення або блокування контенту на сторонніх сервісах ухвалюють відповідні онлайн-платформи згідно зі своїми правилами.
Для комунікації зі спільнотою використовуються Telegram, Viber та соціальні мережі.
Але кількість заблокованих сторінок — не єдиний критерій успішності.
Довгострокова мета подібних проєктів значно ширша за надсилання скарг.
Людина має навчитися самостійно визначати ознаки шахрайства, розпізнавати маніпуляцію, перевіряти джерела, захищати власні акаунти та не передавати зловмисникам персональні й банківські дані.
Саме тому БРАМА поєднує два напрями — реагування та освіту.
Перший допомагає протидіяти конкретній загрозі зараз.
Другий зменшує ймовірність того, що людина стане жертвою наступної.
Наступним етапом розвитку може стати створення ширшої цифрової екосистеми БРАМИ.
Серед перспективних напрямів — освітній вебпортал «Кібер Брама» з короткими курсами, практичними інструкціями, тестами, матеріалами про поширені шахрайські схеми та рекомендаціями для дітей, батьків і педагогів.
Ще один напрям — єдина платформа для взаємодії зі спільнотою, де користувачі зможуть повідомляти про загрози, отримувати інформацію та навчатися.
Перспективним може бути й мобільний застосунок, який об’єднає основні функції в одному місці:
повідомити → перевірити → навчитися → долучитися.
У кінцевому підсумку головне завдання полягає не в тому, щоб навчити людину натискати кнопку «Поскаржитися».
Важливіше сформувати звички.
Перевірити адресу сайту перед введенням банківських даних.
Не відкривати невідомий файл.
Не передавати код із SMS.
Перевірити сенсаційну новину в кількох незалежних джерелах.
Не поширювати повідомлення лише тому, що воно викликало сильні емоції.
Використовувати складні унікальні паролі та двофакторну автентифікацію.
Повідомляти про справді небезпечний контент.
Цифрова безпека має стати такою ж звичною дією, як пристебнути ремінь безпеки перед поїздкою.
Не кожен може бути фахівцем із кібербезпеки. Не кожен здатний самостійно розібрати складну інформаційну операцію чи технічну шахрайську схему.
Але практично кожен користувач може навчитися ставити кілька простих запитань:
Хто це опублікував?
Звідки ця інформація?
Чи є підтвердження?
Чому мене змушують негайно натиснути, заплатити або поширити?
Кому вигідно, щоб я повірив у це?
Саме з таких невеликих дій і формується стійкість суспільства.
БРАМА — це не стіна між людиною та інформацією. Її сенс — у створенні спільноти користувачів, які здатні відрізняти факти від маніпуляцій, розуміють правила цифрової безпеки та знають, як реагувати на реальні загрози.
Від мрій — до дій.
Від дій — до результату.
Від результату — до безпечнішого інформаційного простору України.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 вересня 2026
