Собаки виявилися здатними розпізнавати структуру людських слів: що показав експеримент
Мозок собак здатний виділяти слова у безперервному людському мовленні за приголосними — раніше таку особливість спостерігали лише у людей. Дослідники припускають, що для появи такого механізму може бути достатньо регулярного контакту з мовою.
Про це пише Phys.org.
У дослідженні взяли участь 20 людей і 20 домашніх собак. Їм давали слухати безперервні мовні потоки без пауз та інших очевидних підказок, за якими можна було б визначити межі окремих слів.
Науковців цікавило, чи використовує мозок собак ті самі закономірності, що й людський. У людей важливу роль у розпізнаванні структури слова відіграють приголосні.
Когнітивний нейробіолог Аттіла Андіч пояснив, що голосні зазвичай звучать виразніше, але саме приголосні часто формують основу слова. Людський мозок спирається на них ще з раннього віку, коли намагається розділити суцільний мовний потік на окремі слова.
Цю особливість називають «приголосним ухилом». Дослідники хотіли з’ясувати, чи пов’язана вона винятково з людськими мовними здібностями, чи може виникати й у тварин, які постійно чують людську мову.
Для експерименту створили три типи звукових послідовностей. У першому повторювалися певні комбінації приголосних, які формували трискладові структури, тоді як голосні між ними змінювалися.
У другому варіанті повторюваний каркас складали вже голосні. Третя послідовність була контрольною — звуки йшли у випадковому порядку без стабільної структури.
Якщо мозок віддає перевагу приголосним, він мав краще вловлювати ритм саме першого типу послідовностей. Так і сталося.
У потоках, де структуру слів задавали приголосні, мозок собак синхронізувався з ритмом майже так само, як у людей. Реакція була сильнішою, ніж під час прослуховування послідовностей із повторюваними голосними або випадковими звуками.
Приблизно через 400 мілісекунд після початку кожного слова і в собак, і в людей фіксували помітну зміну електричної активності мозку. Вона виникала саме тоді, коли структура слова будувалася на приголосних.
Дослідники вважають, що така реакція пов’язана зі здатністю мозку ділити безперервний мовний потік на окремі одиниці.
Водночас результат не залежав від того, чи перебувала собака поруч із людьми від перших місяців життя. Тварини, які перші три місяці провели на вулиці або в притулку, показали таку саму виражену реакцію на приголосні, як і домашні собаки.
Це дало науковцям підстави припустити, що така особливість не обов’язково формується лише в ранній період розвитку. Вона може виникати пізніше завдяки багаторазовому контакту з людським мовленням.
Експеримент також показав відмінності між людьми та собаками. Люди могли певною мірою розпізнавати структуру слів навіть тоді, коли її задавали голосні, хоча й робили це гірше, ніж у випадку з приголосними.
Собаки такого результату не показали. Це свідчить, що люди краще пристосовані до незвичних мовних закономірностей, тоді як у собак виявлена здатність має чіткіші межі.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
27 вересня 2026
