Ресторан перед «родзинкою Харкова»: у суді понад рік не можуть знайти проєкт
Вже понад рік Київський райсуд Харкова слухає справу щодо будівництва ресторану біля гуртожитку НТУ “ХПІ” “Гігант”. Чергове засідання, на якому слово мали представник забудовниці та юрист ГО “Харківський антикорупційний центр”, відбулося 25 вересня. Прокуратура як і раніше вимагає усунути порушення, тоді як представник забудовниці наполягає: справу треба залишити без розгляду. Позиції сторін — у репортажі МГ “Об’єктив”.
«Питання, як реконструкція 36 “квадратів” перетворилася у двоповерхову будівлю на 214 “квадратів”? І невідомо, ці два поверхи — це остаточне чи це вище. Тому що їм дали дозвіл на будівництво будівлі до 25 метрів висотою», — коментує виробництво юрист ГО «Харківський антикорупційний центр» (ця організація є третьою стороною у справі та представляє громадськість) Володимир Рисенко.
Справжні юридичні баталії тривають в суді щодо будівництва ресторану біля гуртожитку НТУ “ХПІ” “Гігант”. А споруда ця вимагає особливого захисту, бо є пам’яткою архітектури у стилі конструктивізму. Справу слухають вже понад рік.
«Ми не заперечуємо проти ресторану, ми заперечуємо проти порушення законодавства. Прокуратура вимагає привести у відповідність територію до закону України “Про охорону культурної спадщини”. Зокрема, усунути порушення щодо відстані до будівлі пам’ятки, висотності будівництва, щоб не було цих порушень закону», — коментує прокурорка Київської окружної прокуратури Харкова Діана Добронос.
Саме відстань, майже впритул, і висотність об’єкта на початку 2025 року викликали хвилю протестів, переважно творчої молоді та архітекторів. Міськрада підтримала мітингувальників, а прокуратура пішла до суду. На час розгляду справи всі роботи на об’єкті зупинені. Цього разу слово мали представник забудовниці Анжели Андрян Святослав Халабурдін та юрист ГО «ХАЦ» Володимир Рисенко. У справі дуже багато сторін. Це і міськрада, і обласна військова адміністрація, і Мінкульт.
«Будівництво повинно здійснюватись не ближче 20 метрів навколо периметру забудови пам’ятки архітектури. Ця норма не дотримана», — заявив під час свого виступу Рисенко.
“Вона (відстань – ред.) повністю відповідає положенню чинного законодавства, що фактично відображено у висновках експерта”, — відповів представник відповідачки та додав, що “рулеткою не перевіряв”.
«Як вбачається з містобудівних умов та обмежень та подальшого повідомлення про початок будівельних робіт, воно повністю відповідає містобудівним умовам і обмеженням і щодо висотності, і щодо меж. Жодних відхилень від дозвільних документів відповідачем не допущено», — додав Халабурдін.
Найбільше дивує, що дотепер ніхто не може знайти проєкт будівництва.
«Всі запитують одне й те саме запитання із судового засідання в судове засідання: “А де ж наш проєкт?” Не знаю. Розпорядником інформації, той, у кого міг бути проєкт, це замовник будівництва, це той, хто видавав цю документацію, затверджував, тому де проєкт — невідомо. Сама відсутність не є порушенням, але щоб дослідити, чи було там порушення, дуже важливо бачити також і проєкт», — пояснює прокурорка.
Замовниці будівництва в Україні немає, вона виїхала з початком повномасштабної війни.
«Відповідачка, яка покинула місто Харків, є людиною певного віку, вона не забирала ці папери. Ці папери, очевидно, що подавалися до органів державної влади. Чому вони не подали, я не знаю», — зазначив Халабурдін.
Тож про наміри свідчить лише картинка над парканом, так званий паспорт об’єкта. У ньому вказана площа – 210 квадратних метрів, два поверхи, а головне, що роботи оформлені як реконструкція двох кафе, що були там раніше.
“Ви стверджуєте, що здійснюєте реконструкцію двох кафе площею 21 і 14 квадратних метрів, близько 36 квадратних метрів. Скажіть, будь ласка, площу тої двоповерхової будівлі, яку ви зараз звели? — запитав юрист ГО «ХАЦ» у представника забудовниці.
Той відповів: “Це об’єкт незавершеного будівництва. Я не можу вказувати площі”.
Є ще один принциповий спір — чи мала забудовниця погоджувати роботи з Мінкультом та обласним департаментом культури.
«На початку, коли Андрян Анжела подала повідомлення про початок будівельних робіт у 2021 році, існувала на той момент чинна норма, яка зобов’язувала якраз погоджувати та отримувати дозвіл на проведення будівельних робіт. У 2022 році набрала чинності стаття закону “Про охорону культурної спадщини”, якраз яка передбачає норми будівництва в межах охоронної зони. Вони продовжили будівництво, а порушення вони не усунули», — наполягає прокурорка.
«Залучення як обґрунтування вами норми, яка набула чинності у 2022 році, вже після виникнення спірних правовідносин, жодним чином не відповідає Конституції України. На момент виникнення спірних правовідносин не було жодної норми закону, яка б зобов’язувала відповідачку отримувати такі дозволи або погодження», — відповів Халабурдін.
Рік тому представник забудовниці вимагав закрити справу, зараз же — залишити її без розгляду. Стратегія така: юрист наполягає, що прокуратура нібито не може представляти інтереси держави у цьому провадженні.
«Первинним питанням на сьогодні, на мою думку, є вирішення питання про залишення позову без розгляду, враховуючи неконституційність положень закону України “Про прокуратуру”», — заявив Халабурдін.
«Відповідачка, точніше її представник, взагалі не каже про законність свого будівництва, — коментує юрист ГО “ХАЦ”. — Усі його аргументації зводяться до того, що прокуратура щось порушила, не надала тих доказів, цих доказів, не має прав на подання позову і так далі. Вимога прокуратури насправді доволі проста, хоча і доволі безкомпромісна. Вони вимагають, щоб будівництво було приведено в той стан, який існував до моменту початку будівництва. Тобто, привести до площі 36 квадратних метрів без зміни геометричних розмірів. Тобто, от був кут старого кафе, він там і повинен залишитися».
Наступний суд призначили на 3 листопада. На ньому планують допити двох представників Інституту Бокаріуса. Вони провели єдину експертизу у справі, замовником якої виступила забудовниця.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 вересня 2026
