Ярослав Романчук: Наша держава перетворилася на паразита, який смокче ресурси/гроші як із суспільства, так і його збройних сил
З 2024 року українські соціологи з Active Group запитують українців, чи призведе збільшення податкового навантаження до покращення забезпечення армії чи підвищення соціальних стандартів. У вересні 2026р. 74,1% українців відповіли, що не наведе. Лише 13,8% українців вважають, що підвищення податків піде на користь ЗСУ та соціально вразливим громадянам. Для порівняння у травні 2024р. розклад був 63,3% до 25,3%. Такі результати свідчать про таке.
1. Українці вкрай негативно оцінюють якість бюджетно-податкової політики свого уряду. Більшість українців у тій чи іншій формі допомагають нашим військовим, підтримують тих, хто у біді. Сердечність, щедрість, співчуття та патріотизм у нас у крові. Однак, як за весь період до російської війни, так і за 4,5 роки широкомасштабного вторгнення український синдикат "VIP-розпорядників та споживачів чужого" обнулили довіру суспільства до держави. Українці життя віддають, свої гроші та ресурси спрямовують на захист своєї батьківщини, своєї країни, своєї спільноти, своєї родини. А ось Держава, як набір політиків, чиновників, бюрократів, інспекторів, контролерів – була і залишається для них чужою. 82,9% українців (опитування Active Group серпень 2026 р.) вважають Україну демократією навіть під час війни, але 82,9% не відчувають впливу свого голосу на рішення Держави. Це стан повного відчуження. Між суспільством та його військовими захисниками з різних силових структур знаходиться посередник-Держава, який перетворився на річ у собі, на паразита, який смокче ресурси/гроші як із суспільства, так і його збройних сил.
2. Уряд повністю провалив діалог із суспільством щодо своєї роботи, особливо у сфері бюджетно-податкової політики. Розібратися в какофонії, калейдоскопі суперечливих цифр навіть для експертів проблематично, а для обивателів цифри податкових доходів, неподаткових доходів, військових та невійськових витрат, видатків національного та місцевих бюджетів – це темний ліс. Жодної інформації про ефективність бюджетних видатків, їх вплив на темпи економічного зростання, інвестиційну активність та національну конкурентоспроможність немає. Ніхто громадянам не пояснює, чому під час війни невійськові витрати постійно зростають. Вони більші (як частка ВВП, ніж усі держвитрати до війни). У 2026р. оцінно сукупні держвитрати будуть ~$180 млрд. за ВВП ~$225 млрд. Витрати на оборону будуть ~40% ВВП (~$90 млрд.). Приблизно стільки будуть невійськові витрати - ~$90 млрд. При цьому податкові надходження будуть ~39% ВВП, що приблизно ~$88 млрд. Витиснути стільки грошей їхніх українських платників податків на п'ятий рік руйнівної, кровопролитної війни – це обскубти дуже багато "гусей" до смерті. Податкове навантаження у країнах ОЕСР у середньому становить трохи більше 34% ВВП. Українські платники податків і так здійснили справжнє диво. Підвищувати податки, вимагати від них ще більше давати Левіафану, який пропускає левову частку через синдикат "VIP-розпорядників і споживачів чужого", ненауково, нерозумно і навіть аморально.
3. Підвищення податків в умовах руйнування українського бізнесу ворогом, заподіяння істотних збитків інфраструктурі та логістиці, виснаження запасів, захмарних цінах на енергоресурси, гострій нестачі кредитних ресурсів та інвестиційній посусі означає, що для свого виживання значна частина українського бізнесу оптимізуватиме діяльність податкового навантаження. Не тому, що вони непатріотичні та безвідповідальні, а тому що витримати конкуренцію з учасниками схематозу, а також з імпортним імпортом для українських виробників, що підтримується за допомогою штучного курсу, вкрай складно. Українці стоять на боці національного виробника товарів та послуг. Він більше довіряє бізнесу, а не Державі. Якщо уявити економіку фронтом, підвищення податків у такій ситуації – це різке збільшення ризиків, що цей фронт посипеться, на радість ворогові.
4. Уряд просто зобов'язаний взятися за радикальне скорочення невійськових витрат з одного боку та підвищення ефективності використання грошей, що йдуть за статтями "оборона" та "правоохоронна діяльність" з іншого. 2027 року піде шостий рік російської війни на виснаження. Україна не може собі дозволити гирі на нозі в особі всеосяжної бюрократії, номенклатури та державного регулювання. Ліквідація зайвих міністерств, відомств, організацій, які тупо проїдають гроші платників податків та збільшують витрати українських виробників товарів/послуг – це не побажання, а обов'язок. Економіка – це також наша зброя. Український синдикат "VIP-розпорядників та споживачів чужого" перетворив цю зброю на сирий порох, на снаряди, які не вибухають, дрони, які не літають і ППО, яке не захищає від атак ворога. Саме тому українці виступають проти підвищення податків. Ось чому вони не довіряють Уряду. Україна не може дозволити собі руйнівний популізм Левіафана. Якщо ми проведемо глибоку бюджетну ревізію, пояснимо суть змін українцям та нашим іноземним партнерам, то шанси збільшити їхню підтримку нашої спільної війни з нацистською імперією Зла суттєво збільшаться.
Ярослав Романчук, президент Міжнародного інституту свободи; сторінка автора у фейсбук
«Аргумент»
На цю тему:
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 вересня 2026
