"Війна переходитиме під землю": інтерв'ю Федоренка про новий тип війни та зміну режиму в Росії
Війна може змінювати не лише зброю та тактику, а й саме середовище, у якому доведеться воювати. Те, що сьогодні здається сценарієм із фантастики, може стати частиною української оборони вже в найближчому майбутньому.
Командир 429 бригади безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу розповів про гібридні загрози з боку Росії, можливі зміни в Кремлі та нові виклики для України. Військовий також пояснив, чому наступний етап війни може переміститися під землю та навіщо Україні вже зараз потрібні машини для створення підземної логістики за принципом крота.
Марк Рютте сьогодні заявив про те, що п'ята стаття НАТО спеціально сформульована таким чином, щоб противник не розумів, коли Альянс відповість. Тим часом Лаврова приймають на Генасамблеї ООН. З Росією все ще намагаються домовлятися. До чого зараз іде світ? До тимчасового припинення вогню чи до глобальної війни?
Насправді 95% часу я проводжу на війні, а 5% часу – це у нас напрямок комунікації, взаємодії з виробниками, з волонтерами, з партнерами, з міжнародниками і все, що з цим пов'язано.
Тому є низка завдань, яка закривається політико-дипломатичними групами, є ряд, які закриваються спеціально підготовленими військовослужбовцями. Є низка, яка закривається вже безпосередньо самими командирами та іншими представниками, які виконують завдання за напрямком.
І що я зрозумів за останній місяць? Мені довелося відвідати дві конференції по півтора дні, і ще, можливо, буде одна. Ці конференції в собі уособлювали мікс наших партнерів з різних галузей: як з інвесторів, з транспортної інфраструктури, з військових розробок, військового співробітництва і багато чого іншого.
Усвідомлення того, що війна не десь там далеко в Україні, а війна біля кордонів, за моїм переконанням, зараз, як мінімум серед тих представників, які відвідують ці заходи, стає все більш актуальним.
Все частіше лунає теза, яка активно обговорювалася щодо Росії, порівнюючи її з нацистською Німеччиною, фашистською Німеччиною. Тому що на той час світ також довгий час закривав очі на те, як зло зародилося, як воно масштабувалося, як воно почало запускати свої щупальця, поневолюючи інші держави, інші народи.
І потім це все вилилося у війну, яка забрала мільйони, десятки мільйонів людських життів різних національностей, різних країн, навіть тих, які були, здавалося б, від епіцентру події достатньо далеко. Це вплинуло на весь світ.
Точно так само і з Росією. Треба розуміти, що це імперія. Імперія має розростатися у хворій голові Путіна. Імперія має продовжувати агресивну політику, проводити бойові дії. Тому що коли є зовнішній ворог, для імперії це дуже важливо.
Чому? Тому що внутрішні проблеми, як каже диктатор Путін, нічого не вартують. Можна підзатягнути ремені і потерпіти те, що відбувається, бо є ж нібито зовнішній ворог.
Тож абсолютно очевидно, що Росія ламає зуби об Україну в усіх сенсах. Як би їм того не хотілося визнавати, але реально ми дуже сильно послаблюємо Росію. Це стосується поля бою і загалом у фінансово-економічному, соціальному, міжнародному плані.
І для Росії теж є певний страх розв'язати ще одну війну, до прикладу, з європейськими країнами, бо насправді ніхто до кінця у світі не розуміє, як спрацює безпековий Північноатлантичний альянс.
Це можна порівняти з рушницею, яка висить довгий час на стіні. Вона нібито робоча, нібито є патрони і нібито вона може стрільнути, але ще ніхто жодного разу не стріляв. І зараз всі сторони оцінюють свої можливості.
Найбільший інтерес до того, чим займається Україна, які тактики застосовуються на полі бою, яке озброєння, як відбувається підготовка особового складу – саме у країн Балтії. Вони розуміють, якщо почнеться, їхні території, їхні країни опиняться прямо в театрі бойових дій.
Зараз я не думаю, що Росія могла б собі дозволити розв'язати ще один напрямок з Північноатлантичним альянсом. Уявіть, зараз лінія бойового зіткнення десь тисяча кілометрів, а так вона може стати і дві, і дві з половиною тисячі, і вони на собі можуть відчути все те озброєння, зокрема високоточне озброєння, яке є у країн НАТО.
Повна розмова з Юрієм Федоренком: дивіться відео
Росія буде діяти гібридно. І ми це дуже добре бачимо. Росія фактично впливає на виборчий процес.
Росія працює агентурно, Росія працює ресурсно, Росія вкладає величезні кошти у формування п'ятих колон в європейських країнах. І скоріше за все, маючи досвід завоювання і окупації країн Балтії, вони будуть намагатися це зробити без бойових дій: шляхом захисту російськомовних, шляхом захисту ще якихось там інтересів, і пішло-поїхало.
Тому в гібридну війну вкладаються надзвичайно великі кошти.
Водночас Росія постійно перевіряє: "ой, залетів безпілотничок". Через два місяці: упс, залетів безпілотник, але уже з бойовою частиною на територію країн Північноатлантичного альянсу, які входять до його складу. Ой, пролетіла бойова авіація. Ой, пролетів гвинтокрил. А яка буде реакція? А як будуть діяти?
Їхня агентура, яка присутня, зокрема, і в органах Північноатлантичного альянсу, також достатньо активно спостерігає за тим, які будуть ухвалювати рішення.
Тому основна теза і думка особисто моя, але загалом вона впроваджується і на вищому військово-політичному рівні української держави, лунає так: для того, щоб не допустити Третьої світової війни, яка забере десятки мільйонів життів, і вже не тільки українців, а людей різної національності, громадян інших країн, зараз Росію треба погасити.
Я не кажу про розпад Росії. Це була б ідеальна картинка світу, про яку я мріяв би. Але до розпаду, скоріше за все, не допустять ні Китай, ні навіть наші стратегічні партнери. Вони в цьому не зацікавлені, бо буде величезна територія, неконтрольована, з ядерним озброєнням. І що з цим усім потім робити?
Але змінити режим на території Російської Федерації – це можливо. Від чого це буде залежати? Це буде залежати від того, на що піде держава Україна для того, щоб під Путіним стілець хитався.
І можна було б говорити, що це винятково моє судження, але ж давайте проаналізуємо, що відбувається в інформаційному полі в Росії. Там депутати починають засаджувати якусь історію про петиції, вивід військ і так далі. Я маю на увазі саме вивід і передислокацію.
Починає все частіше порушватися питання щодо кількості втрат російських громадян у війні проти України. Починає обговорюватись мета спеціальної військової операції. Ці питання взагалі ніколи не піднімались на порядок денний.
Ми-то розуміємо, як українці історично розуміємо, яка в нього мета – знищити нас, але фактично він не формулює чітких завдань по так званій спеціальній військовій операції.
Плюс додатково ті, хто плоть від плоті, в кого язик був біля п'ятої точки Путіна протягом багатьох років, десятиліть, також дозволяють собі зараз говорити альтернативну думку.
Що це значить? Це значить, що вплив України на Росію, зокрема вогневий, має свій дуже вагомий внесок у послаблення Росії. І, як наслідок, він має дати нам передумову і можливість, коли Росія буде змушена припинити бойові дії бодай на деякий період часу.
І тут виникає питання: як же цього досягти? На жаль, ключ не знаходиться в якомусь конкретному місці. Для того, щоб Росія це зробила, її треба примусити.
Відбуваються різного штибу перемовини, і кожного разу українці розраховують на те, що от Трамп зараз дістане якийсь посох, жезл чи ще щось інше, і як скаже Путіну, щоб він зупинив війну, а той візьме і зупинить. Ні, це так не працює.
Зупинення бойових дій залежить напряму зараз від України, від того, наскільки нас будуть підтримувати партнери у військовому сенсі, в економічному. І залежить від самих нас, від українців. Ми маємо встояти, ми маємо вижити обов'язково.
Сьогодні у мене буде десятихвилинне включення з представниками українського бізнесу.
Я не можу в них нічого просити або активно їм рекомендувати. Чому? Тому що я маю величезну повагу до українського бізнесу, що вони в цих умовах продовжують підтримувати Сили оборони, давати гроші на фонди, давати гроші на військові частини, давати робочі місця, тримати економіку настільки, наскільки це можливо.
Але абсолютно очевидно, що вони також під ударом, як і українці, які перебувають у себе вдома. І тут виникає запитання: а що ж робити з бізнесом надалі? Є дві складові, які ми маємо проговорити.
Перше: бізнес має долучитися до захисту неба, і це вже частково відбувається. А друге, я скажу на прикладі... Я якось раніше вже говорив про Іран, як вони вийшли з ситуації того, що їх можуть атакувати високоточним озброєнням. Вони пішли під землю по максимуму.
І ми бачимо, що попри надпотуги від Сполучених Штатів Америки, кінцевої мети, яка ставилася по Ірану, досягти поки що так і не вдалося. На жаль для нас. Але ми скажемо про дружні країни, про країни-партнери.
До прикладу, Швейцарія. Це ж країна, яка готується до потенційних можливих війн. Зокрема, вони готувалися до ядерної війни. Користуючись ландшафтом місцевості, вони закопані повною мірою.
А тепер питання: що, в Україні немає гір, де можна вритися, закопатися? Тобто розконцентрація виробничих спроможностей – це дорого. Не всі пройдуть цей етап згідно з економічними спроможностями, але розконцентрація і максимальне зариття необхідні.
Багато хто у неформальних бесідах каже: "Так, будемо переглядати, те, що можна вивезти, будемо вивозити десь там чи в Польщу, чи в іншу країну, з ким домовимося". Але тут є одне але. Від війни неможливо втекти.
Війну можна відтермінувати для кожного бізнесу, для кожного громадянина, якщо вони виїхали за межі державного кордону з Україною. Але якщо не вгамувати Росію, то лише питання часу, коли запалає Європейський Союз.
Тож ми маємо зробити все можливе для того, щоб залишитися тут, дати тут робочі місця, дати можливості функціонувати українській економіці і дати можливості працювати невпинно, щоденно, сьогодні, а не позавчора, над закриттям українського неба.
Це надзвичайно складний виклик, бо коли це залежить від когось, ми можемо надіятись, а коли наше майбутнє залежить від самих нас, від кожного, від мене, від вас, від наших глядачів – це шалена відповідальність. Але так ро
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 вересня 2026
