Виховував чотирьох дітей і завжди допомагав іншим: яким був Максим Шеховцов, життя якого обірвав обстріл Запоріжсталі
Здавалося, у Максима Шеховцова в добі було більше, ніж 24 години. У свої 33 роки він встиг здобути улюблену професію, створити міцну багатодітну родину, мати улюблене хобі та безліч планів на майбутнє. Про це розповіли на сторінці Запоріжсталі у фейсбуці.
Він був працьовитим, чуйним і відкритим до людей. Постійно навчався, прагнув розвиватися у професії, не боявся складних завдань і завжди знаходив час для близьких.
У ніч на 11 серпня ворожа атака трагічно обірвала життя Максима. Того дня внаслідок обстрілу Запоріжсталі загинули восьмеро працівників комбінату. Вони не встигли дістатися до укриття…
Читайте також: Запоріжсталь до і після російських ударів: дев’ять фото, які показують масштаби руйнувань
Максим народився 16 жовтня 1993 року на Херсонщині, жив у Запоріжжі. Професію слюсаря з ремонту автомобілів та водія автотранспортних засобів здобув у Запорізькому професійному ліцеї.
Свій професійний шлях на підприємствах Групи Метінвест він розпочав у 2019 році в Метінвест Промсервісі слюсарем-ремонтником. Не маючи профільної металургійної освіти, Максим здобував необхідні знання безпосередньо на робочому місці. Крок за кроком опановував специфіку металургійного виробництва, переймав досвід колег і поглиблював професійні знання.
У березні 2026 року Максим приєднався до колективу Запоріжсталі, де працював на дільниці з ремонту вантажопідйомного та транспортного устаткування цеху з ремонту металургійного устаткування №1.
За роки роботи він став справжнім знавцем ремонтної справи у доменному цеху: відновлював засипні апарати доменних печей, брав участь у масштабних капітальних ремонтах домен та відновленні розливальних машин. Його знання, досвід і відповідальність зрештою привели Максима до посади бригадира.
Загалом його стаж на підприємствах Групи Метінвест становив понад сім років.
Разом із дружиною Оленою Максим виховував чотирьох дітей, двох синів і двох доньок. Дітьми він дуже пишався. Прагнув, щоб вони мали все необхідне, а ще мріяв якомога більше часу проводити поруч із ними.
Саме заради родини Максим багато працював. Навіть після зміни чи у вихідні знаходив додаткову роботу, адже хотів дати дітям усе найкраще.
Одним із захоплень Максима були автомобілі. Він добре розбирався в техніці й із задоволенням ремонтував машини. Часто після роботи їхав допомагати колегам та знайомим, якщо їхній автомобіль потребував ремонту.
Артем Нєалов познайомився з Максимом близько десяти років тому на попередній роботі. За цей час вони стали близькими друзями, колегами – оскільки обидва працевлаштувалися на підприємствах Метінвесту в Запоріжжі, а згодом і кумами.
«Максим був дуже чуйним, усміхненим і неймовірно працьовитим. Після зміни він часто ще їхав ремонтувати машини. Дуже добре в них розбирався.
У своїх ніколи не брав за це грошей: якщо міг допомогти - просто допомагав. У роботі на нього можна було покластися. Він не ображався через дрібниці, легко знаходив спільну мову з людьми.
Коли ми разом працювали в Запорізькому спецмонтажуправлінні, а згодом у Метінвест Промсервісі, то дуже здружилися. Хоча різниця у віці між нами 16 років, ми завжди спілкувалися як рівні. Максим навіть запропонував мені стати хрещеним його сина Сашка. Й потім, коли я перейшов в інший цех, ми не втрачали зв’язку. За таких людей, як Максим, треба триматися», – згадує Артем Нєалов, слюсар-ремонтник цеху гарячої прокатки Запоріжсталі.
Здавалося, Максим справді вмів вмістити у звичайний день більше, ніж інші. Робота, родина, захоплення автомобілями, допомога іншим. Він постійно був у русі, щось планував, чогось навчався, за щось брався.
Тепер багато його планів залишилися нездійсненими. Він не встиг побачити, як зростатимуть його діти. Не встиг здійснити задумане та втілити свої плани. Не встиг повернутися додому, де його так чекали...Російський обстріл забрав його життя.
Висловлюємо щирі співчуття дружині, дітям, рідним та близьким Максима. Розділяємо їхню скорботу. Для нашого колективу це невимовний біль і важка трагедія.
Запоріжсталь підтримав родину Максима Шеховцова та родини всіх наших колег, чиї життя забрав цей страшний ворожий обстріл.
Світла пам’ять Максиму Шеховцову.
Нагадаємо, що 17 вересня по комбінату вчергове вдарили двома балістичними ракетами, постраждав працівник.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
18 вересня 2026
