Україну тримають армія, антикорупційні органи та місцеве самоврядування: Ведернікова
17 вересня у випуску «УП. Чат» обговорили обставини виїзду колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, атаку на НАБУ і САП, а також можливий вплив внутрішніх процесів в Україні на її обороноздатність під час війни. У розмові взяли участь керівник відділу журналістських розслідувань «Української правди» Михайло Ткач, очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін, політична оглядачка «Дзеркала тижня» Інна Ведернікова та журналістка «Української правди» Тетяна Даниленко. Про це повідомляє «Дніпро Оперативний» з посиланням на 49000.
Михайло Ткач заявив, що, на його думку, атака на НАБУ і САП напередодні виїзду Руслана Кравченка за кордон не була особистою ініціативою колишнього генпрокурора. За словами журналіста, під час перебування на посаді Кравченко двічі опинявся у центрі подій, пов’язаних із тиском на антикорупційні органи.
Журналіст зазначив, що джерела «Української правди» у політичних і правоохоронних колах вважають: до цієї атаки могли бути причетні й інші люди. Також, за словами Ткача, його співрозмовники повідомляли, що в день оголошення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу могли готувати його затримання.
Варто нагадати, що 14 вересня Кравченко публічно заявив, що підписав підозру Кривоносу. Водночас того ж дня директор НАБУ на брифінгу повідомив, що не бачив документа і ніхто йому його не вручав. Увечері Офіс генерального прокурора заявив, що в межах цього кримінального провадження нікому не повідомляли про підозру у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом порядку.
За інформацією джерел «Української правди» у правоохоронних органах, Кравченко близько 2:30 ночі 14 вересня перетнув кордон на службовому автомобілі. Підставою для виїзду, за цими даними, стало відрядження до Литви. Водночас того ж ранку сам Кравченко заявив, що перебуває у службовому відрядженні у Франції.
Раніше, 4 вересня, НАБУ та САП повідомили про проведення операції «Карфаген». За даними слідства, злочинну організацію, яка прикривала мережу шахрайських кол-центрів і займалася відмиванням грошей, очолював посадовець Офісу генпрокурора Сергій Кропива. Він був близьким до тодішнього генерального прокурора Руслана Кравченка.
Після цього 7 вересня Кравченко подав заяву про відставку. 14 вересня президент своїм указом відсторонив його від посади та вніс до Верховної Ради подання про звільнення. Сам Кравченко звинувачення заперечував.
За словами Ткача, ще одним випадком атаки на антикорупційні органи стали події липня 2025 року. Тоді СБУ провела обшуки у детективів НАБУ та затримала керівника міжрегіональних управлінь детективів Руслана Магамедрасулова. 22 липня Верховна Рада ухвалила закон, який обмежував незалежність НАБУ та САП. Після протестів, що відбулися у містах України, ці норми довелося скасувати.
Михайло Ткач нагадав історію з Олексієм Чернишовим. У червні 2025 року тодішній віцепрем’єр виїхав у закордонне відрядження напередодні очікуваної підозри від НАБУ. Згодом Україну залишила і його родина. За кілька днів Чернишов повернувся та отримав підозру у справі про корупцію у будівельній сфері. Пізніше він став фігурантом операції «Мідас», де фігурував під псевдонімом «Че Гевара».
За словами Ткача, тоді багато хто побоювався, що ця історія стане серйозним ударом по іміджу України.
Ткач також припустив, що колишній генпрокурор може спробувати отримати політичний притулок в одній із країн Євросоюзу. На його думку, цьому може сприяти і допис президента про звільнення Кравченка, де згадувався можливий політичний вплив.
Віталій Шабунін вважає, що рішення про відсторонення Кравченка було ухвалене із запізненням і це дало йому додатковий час для підготовки.
Політична оглядачка «Дзеркала тижня» Інна Ведернікова назвала виїзд Кравченка та події, які відбулися після нього, трьома юридичними ударами по державі.
Першим вона назвала те, що ситуація навколо державних інституцій знову стала публічно помітною — причому йдеться вже не лише про Кабмін, а й про силові структури. Другим, за її словами, став репутаційний та політичний удар по директору НАБУ Семену Кривоносу. Третім — удар безпосередньо по інституції НАБУ.
17 вересня Володимир Зеленський призначив виконуючим обов’язки генерального прокурора Антона Ковальського, який до цього очолював Хмельницьку обласну прокуратуру. У студії його назвали лояльною фігурою. За інформацією Ведернікової, Ковальського на Банкову заводив Павлюк через Олега Татарова, який в Офісі президента відповідає за правоохоронний напрям.
Віталій Шабунін запропонував змінити звичне визначення фінансово-промислових груп, яким багато років описували оточення українських олігархів. На його думку, точніше було б називати їх фінансово-кримінальними групами.
Михайло Ткач додав, що під час повномасштабної війни люди, які очолюють такі угруповання, часто перебувають за кордоном. За його словами, вони вивозять туди свої родини, охорону, водіїв і навіть домашніх тварин, тому безпосередньо не відчувають наслідків рішень, які ухвалюють.
Окремо учасники розмови обговорили роботу шахрайських кол-центрів, які продовжують діяти навіть після операції «Карфаген». Віталій Шабунін заявив, що, на його думку, до їхнього прикриття можуть бути причетні тилові підрозділи СБУ, ДБР та кібердепартамент Нацполіції.
Інна Ведернікова порівняла схему роботи кол-центрів із пірамідою. За її словами, шахраї сплачували фіксовану суму за прикриття — своєрідну «ренту». За часів Кравченка цей платіж, за її інформацією, зріс із 20 до 24 тисяч. При цьому з базових 20 тисяч Генеральній прокуратурі нібито діставалося лише 4 тисячі, а решту коштів розподіляли між іншими правоохоронними органами. У розмові не уточнювали, про яку валюту й періодичність платежів йдеться.
Також у студії згадали звіт, відповідно до якого кол-центри могли заробляти близько мільярда доларів на місяць, ошукуючи громадян України та країн Євросоюзу.
Михайло Ткач зазначив, що за наявності таких фінансових ресурсів подібні групи потенційно можуть отримати достатньо впливу, щоб провести власну політичну силу до парламенту.
Віталій Шабунін пов’язав збереження старої правоохоронної системи з фінансуванням України та її євроінтеграцією. За його словами, до кінця 2026 року Україна має провести конкурс на посаду керівника ДБР, а наступного року — на посаду генерального прокурора. Ці вимоги є частиною умов фінансування за програмою Ukraine Facility, а також пов’язані з переговорами про вступ України до Європейського Союзу.
За інформацією співрозмовників «Української правди», масштаби того, що вдалося виявити завдяки журналістським розслідуванням, можуть становити лише частину коштів, які, за їхніми словами, вимиваються з економіки країни.
Інна Ведернікова вважає, що суспільна дискусія про можливість проведення виборів під час війни пішла не в тому напрямку. За її словами, замість того щоб лише сперечатися, чи можливі вибори в таких умовах, варто обговорювати механізм їх проведення та не уникати цієї теми.
Михайло Ткач додав, що навіть сама робота над механізмом проведення виборів могла б стати дисциплінуючим фактором для людей, які, за його словами, на восьмому році перебування при владі ухвалюють рішення без відчуття відповідальності.
Віталій Шабунін водночас наголосив, що самі по собі вибори не розв’яжуть усіх проблем. На його думку, кримінальні еліти, які сформувалися за цей час, нікуди не зникнуть, а до моменту виборів можуть стати ще сильнішими.
Віталій Шабунін заявив, що тиск на антикорупційні органи продовжується. Зокрема, за його словами, робляться спроби отримати доступ до матеріалів кримінальних справ та системи антикорупційного суду.
Він також закликав бути готовими знову вийти на вулиці, як це відбувалося влітку 2025 року. На його думку, це може знадобитися навіть у випадку, якщо наступна атака на антикорупційні органи не буде такою очевидною, як попередні.
Михайло Ткач наголосив на ролі українських військових, які продовжують утримувати фронт під час війни.
На завершення Інна Ведернікова назвала те, що, на її думку, продовжує утримувати державу під час війни. Серед цього вона виділила армію, антикорупційні органи та місцеве самоврядування.
Фото: скріншот випуску “УП. Чат”
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук різко розкритикував Мінфін за пограбунок регіонів у бюджеті-2027.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
18 вересня 2026
