Сергій Стерненко про ризики виборів та нові дрони для ЗСУ

17.09.2026, 08:15 speka.ua

Спроби провести виборчу кампанію в умовах повномасштабної війни високої інтенсивності неминуче зіштовхнуться не лише з правовими чи логістичними перепонами, а й із ризиком фатального розколу суспільства — про це під час розмови на DOU наголосив волонтер і громадський діяч Сергій Стерненко. Втім, політичні дискусії є лише частиною викликів: на тлі загрози внутрішньої атомізації перед країною постають нові технологічні ризики, зокрема поява малогабаритних крилатих ракет противника, що вимагатиме від оборонного сектору радикальної трансформації засобів ППО та підходів до закупівлі безпілотників.

Оцінюючи можливість проведення виборів в умовах активних бойових дій, Сергій Стерненко виділяє три ключові складові: юридичну, адміністративну та соціальну. І якщо перші дві гіпотетично мають варіанти вирішення, то третя становить критичну небезпеку для виживання держави.

З юридичної точки зору проведення виборчого процесу під час правового режиму воєнного стану створює правові суперечності, які неминуче ставлять під сумнів легітимність новообраної влади. На адміністративному рівні виникає нерозв’язна проблема реалізації виборчого права: як забезпечити голосування військовослужбовців, які перебувають на передових позиціях по 100–200 днів поспіль і більше без можливості виходу, мільйонів біженців за кордоном, а також в умовах постійної загрози обстрілів балістикою та «Шахедами».

Однак найнебезпечнішою є соціальна складова. Вибори традиційно вмикають електоральну логіку — період високої поляризації, коли суспільство ділиться на ворогуючі табори за принципом «73% проти 25%». Популістичні обіцянки «закінчити війну за 24 години», «завтра бути в Криму» або «просто перестати стріляти» поглиблюють внутрішню атомізованість. Наслідки подібного розколу Україна досі відчуває ще з виборчих перегонів 2019 року, а в умовах екзистенційного протистояння внутрішньосуспільна агресія може стати фатальною.

Відсутність змінності владних інституцій має зворотний бік — ризик виникнення відчуття безкарності та вседозволеності серед посадовців. За відсутності запобіжників і страху втрати посад політики та чиновники починають будувати паралельні клептократичні інституції всередині держави.

Зосередження всієї повноти влади в єдиному центрі та фактичне об'єднання незалежних гілок влади на даному етапі російсько-української війни шкодить обороноздатності, єдності суспільства та ефективності державного апарату. Чим більше минає часу, тим виразніше видно повторення одних і тих самих помилок без зміни принципів роботи. Виправдання дій влади має свої межі: коли помилки починають критично загрожувати боротьбі за існування держави, надання необмеженого кредиту довіри стає небезпечним.

Військово-технічне протистояння завжди функціонує за принципом «щита і меча», де засоби захисту змушені наздоганяти засоби нападу. Вітчизняні виробники розпочали розробку дронів-перехоплювачів нового покоління ще минулого року — до призначення Михайла Федорова очільником Міністерства оборони.

Очікується, що до кінця поточного року засоби перехоплення реактивних «Шахедів» підуть у серійне виробництво в значних об'ємах. Проте вже зараз фокус уваги має зміститися на наступну системну загрозу — малогабаритні крилаті ракети противника (зокрема типу «Бандероль»). Подібні засоби ураження мають швидкість 500–600 км/год та несуть бойову частину масою 100–150 кг.

«Нам потрібен щит і меч». Стерненко про нові загрози, дрони та зброю

Проти таких цілей звичайні дрони-перехоплювачі є малоефективними, за винятком складних рішень для збиття на зустрічному курсі. Більш перспективним напрямом є поява та масове стимулювання ринку дешевих зенітних керованих ракет ближнього радіусу дії (SHORAD), а також залучення аналогічних систем від іноземних партнерів. Якщо зараз ворог застосовує поодинокі екземпляри таких ракет, то з наступного року їхнє використання може стати масовим.

Благодійний фонд Сергія Стерненка утримує лідерство за кількістю щомісячних донатів від фізичних осіб в Україні серед усіх волонтерських організацій. Закуповуючи сотні тисяч безпілотників, організація будує свою роботу на потребах операторів із передової, а не на бюрократичних вказівках Генерального штабу.

Процес відбору нових зразків техніки відбувається через жорстке бойове тестування:

З понад 100 контрагентів, із якими працював фонд, постійними постачальниками залишаються близько 20 виробників. Прикладом успішної співпраці став дрон-перехоплювач «Стінг» від команди «Дикі шершні». Після фінансування двох етапів розробки прототипів та підтвердження системності збиття «Шахедів» різними підрозділами, фонд забезпечив 100% викуп продукції з повним авансуванням протягом понад трьох місяців. Також вдалося залучити урядовців для виходу виробника на державний контракт.

Головною проблемою виробників залишається брак прямої комунікації з кінцевим користувачем. Фонд виступає мостом і важелем фінансового впливу: виділяє кошти на прототипи, збирає фідбек та гарантує ринок збуту у разі успіху. Операційні витрати фонду (оренда офісу, зарплати) становлять менше 1% від обсягу зборів на дрони і фінансуються з окремого підписочного рахунку «База».

Військово-аналітичний напрям фонду, що складається з ветеранів-операторів FPV та ексофіцерів штабів бригад, наразі комунікує з понад 500 екіпажами безпілотників по всій країні. Аналітики готують ad-hoc дослідження для Міністерства оборони та Генерального штабу, а в майбутньому планується створення окремого аналітичного центру (наразі триває пошук керівника).

Зважаючи на дедалі більше економічне навантаження на український бізнес та громадян, фонд орієнтується на масштабування за рахунок іноземних донорів і залучення менеджерів з міжнародних партнерств. Водночас головним інструментом комунікації та фандрейзингу залишається Telegram, який забезпечує близько 80% усіх надходжень. Попри застереження щодо безпеки платформи та її власності, гарантована доставка інформації до аудиторії без алгоритмічних обмежень інших соцмереж робить її критично важливою для закриття потреб фронту.

Сучасний етап війни вимагає балансування між збереженням внутрішньополітичної стабільності та прискоренням технологічного розвитку оборони. Включення електоральної логіки під час активних бойових дій здатне зруйнувати суспільну єдність раніше, ніж ворог досягне успіхів на полі бою. Разом із тим, збереження ефективності оборони можливе лише за умов гнучкої взаємодії між волонтерськими інституціями, розробниками зброї та військовими операторами, які здатні оперативно реагувати на нові загрози — від реактивних БПЛА до малогабаритних крилатих ракет.

Читати повністю…