Що буде якщо не платити кредит під час війни: наслідки для позичальника

15.09.2026, 12:49 thepublic.info

Кредитні правовідносини в Україні, зокрема й під час воєнного стану, регулюються низкою законодавчих актів. Основними з них є:

Цивільний кодекс України — визначає загальні правила та принципи кредитних правовідносин;

Закон України «Про захист прав споживачів» — регулює відносини між споживачами фінансових послуг і кредитодавцями, зокрема банками та іншими фінансовими установами;

Закон України «Про споживче кредитування» — встановлює правові та організаційні засади надання споживчих кредитів;

Закон України «Про електронну комерцію» — визначає правила здійснення електронних правочинів, зокрема тих, що стосуються отримання фінансових послуг.

Окреме значення мають нормативні акти Національного банку України. Вони встановлюють вимоги до діяльності фінансових установ, ліцензування, розкриття інформації про фінансові послуги та дотримання встановлених правил у сфері кредитування.

Водночас сам факт запровадження воєнного стану не означає автоматичного припинення кредитних зобов'язань. Якщо людина отримала кредит у банку або іншій фінансовій установі, основна сума боргу та проценти, передбачені договором, загалом залишаються її зобов'язаннями.

Однак на період воєнного стану законодавство передбачає спеціальні правила для позичальників. Зокрема, відповідно до Закону № 2120-IX, штрафи та пеня за прострочення за споживчими кредитами, нараховані починаючи з 24 лютого 2022 року протягом дії воєнного стану та впродовж 30 днів після його припинення або скасування, підлягають списанню кредитодавцем.

Зокрема, передбачено такі правила:

у разі прострочення платежу позичальнику не повинні нараховуватися штрафні санкції, зокрема пеня та штрафи, передбачені кредитним договором;

кредитодавець не може збільшувати процентну ставку через несвоєчасне погашення кредиту. Виняток становлять договори зі змінюваною процентною ставкою, якщо така можливість передбачена їхніми умовами;

штрафи, пеня та інші платежі за прострочення, нараховані з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню.

При цьому важливо розрізняти скасування штрафних санкцій і списання самого кредиту. Воєнний стан не звільняє позичальника від обов'язку повернути основну суму боргу та сплатити передбачені договором проценти. Тобто відсутність штрафів і пені за прострочення не означає, що кредит автоматично анулюється.

Якщо людина не має можливості виконувати зобов'язання за кредитом у встановлені строки, варто звернутися до кредитора та з'ясувати можливість реструктуризації або зміни графіка платежів. Це може допомогти уникнути подальшого накопичення заборгованості та ускладнення ситуації.

Якщо позичальник припиняє вносити платежі за кредитом відповідно до встановленого графіка, утворюється прострочена заборгованість. Фінансова установа фіксує порушення умов договору, а інформація про прострочення може позначитися на кредитній історії людини.

Зазвичай кредитор спочатку звертається до позичальника з нагадуванням або вимогою погасити заборгованість. Якщо платежі й надалі не надходять, можуть застосовуватися передбачені законодавством та договором заходи.

Зокрема, кредитна установа може:

нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом;

застосовувати передбачені законом та договором наслідки прострочення;

обмежити або припинити користування окремими кредитними продуктами;

передати інформацію про заборгованість до підрозділу зі стягнення боргів;

у передбачених законом випадках залучити колекторську компанію або відступити право вимоги іншій особі.

Водночас сам факт запровадження воєнного стану не означає автоматичного списання кредиту чи повного звільнення від його погашення. Для позичальників, які через складні обставини не можуть своєчасно виконувати зобов’язання, Національний банк України рекомендує звертатися безпосередньо до кредитора та обговорювати можливість реструктуризації боргу.

Колекторські компанії та кредитодавці також не можуть використовувати будь-які методи для стягнення заборгованості. Законодавство встановлює вимоги до етичної поведінки під час врегулювання простроченого боргу. За порушення встановлених правил кредиторів і колекторів можуть притягувати до відповідальності.

Якщо домовитися з кредитором не вдається, він може звернутися до суду. У разі ухвалення рішення на користь кредитора його виконання надалі може відбуватися у примусовому порядку відповідно до законодавства. Конкретні наслідки залежать від виду кредиту, розміру заборгованості, наявності застави та інших обставин.

Окремі положення законодавства стосуються кредитів, забезпечених заставою. Зокрема, для певних категорій нерухомості, що є предметом іпотеки за споживчими кредитами, передбачені спеціальні гарантії та обмеження щодо звернення стягнення під час воєнного стану. Водночас такі правила мають винятки й не поширюються автоматично на всі кредитні зобов’язання.

Можливість стягнення квартири чи автомобіля залежить передусім від умов кредитного договору. Якщо кредит був незабезпеченим — наприклад, звичайний споживчий кредит без застави — сама наявність боргу не означає, що кредитор автоматично може вилучити майно позичальника. Водночас якщо квартира або автомобіль були передані в заставу чи іпотеку, у разі невиконання кредитних зобов’язань кредитор може скористатися передбаченими законом механізмами звернення стягнення на таке майно.

Для позичальників, чиє майно постраждало внаслідок війни, закон передбачає додаткові можливості. Зокрема, для окремих кредитів, забезпечених нерухомістю, яка була пошкоджена або знищена через бойові дії, за встановленою процедурою можна призупинити сплату платежів. У передбачених законом випадках також можливе повне або часткове анулювання заборгованості.

Зокрема, законодавство передбачає можливість анулювання кредитної заборгованості, якщо заставне майно було знищене або пошкоджене внаслідок повномасштабної агресії РФ. Відповідні зміни до Податкового кодексу України були внесені 1 грудня 2022 року.

Для цього мають бути виконані визначені законом умови, зокрема:

за кредитним договором не повинно бути простроченої заборгованості;

необхідно підтвердити, що знищене або пошкоджене майно було предметом застави за відповідним кредитом;

площа квартири, придбаної за кредитні кошти, не повинна перевищувати 140 м²;

площа житлового будинку, придбаного за кредитні кошти, не повинна перевищувати 250 м²;

зруйноване житло має бути єдиним місцем проживання позичальника, а знищений автомобіль — єдиним транспортним засобом для його пересування.

Повністю ігнорувати банк або МФО — не найкращий варіант. Якщо фінансове становище тимчасово погіршилося, зменшився дохід або виникли інші обставини, через які стало складно дотримуватися графіка платежів, варто якомога раніше повідомити про це кредитора.

Одним із можливих рішень є реструктуризація заборгованості. Вона може передбачати зміну графіка виплат, продовження строку кредитування, зменшення розміру щомісячного платежу або інші умови, про які домовляться кредитор і позичальник. Конкретний варіант залежить від політики фінансової установи та обставин позичальника.

Для військовослужбовців законодавство також передбачає окремі механізми захисту. НБУ рекомендував банкам застосовувати індивідуальний підхід до реструктуризації кредитів військовослужбовців. Залежно від ситуації це може передбачати відстрочення погашення основної суми боргу, сплати процентів, а також звільнення від штрафних санкцій у випадках, передбачених законодавством.

Якщо людина не може виконувати свої фінансові зобов'язання та не має можливості врегулювати ситуацію з кредитором, одним із варіантів може бути процедура неплатоспроможності фізичної особи. Вона здійснюється через господарський суд відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).

У межах цієї процедури можуть вирішуватися питання:

встановлення неплатоспроможності боржника та призначення арбітражного керуючого;

визначення порядку задоволення вимог кредиторів;

запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів у передбачених законом випадках;

розроблення та виконання плану реструктуризації боргів;

визнання фізичної особи банкрутом;

подальше погашення заборгованості відповідно до встановленої процедури.

Водночас завершення воєнного стану саме по собі не означає автоматичного списання кредитів. Якщо закон або спеціальна програма не передбачає припинення конкретного боргового зобов'язання, його необхідно буде виконувати відповідно до договору та чинного законодавства. Тому тривала несплата під час дії спеціальних воєнних норм не означає, що після їх припинення заборгованість автоматично зникне.

Читати повністю…