Москва перевіряє межу терпіння Заходу: удар біля Польщі вже нагадує casus belli
Москва в цілком очевидній формі штовхає Європу та НАТО до війни, добре знаючи, що вони до неї не готові — причому не стільки матеріально в сенсі озброєння, скільки морально та психологічно. Понад те, своєю беззубою й безпорадною політикою в спробах «умиротворення» московського агресора вони дедалі більше провокують Кремль на нерозважливі вчинки. Адже для серйозного конфлікту з НАТО у Москви зараз реально бракує сил та засобів, оскільки Путін ув’язв в Україні, яка виснажує дедалі більше ресурсів агресора.
Тому однією з головних цілей безперервної ескалації московської агресії проти європейських країн-членів НАТО є намір залякати їх та/або спровокувати в них такі політичні зміни, які змусять їх відмовитися від підтримки України або суттєво її зменшити — адже без цієї допомоги Україні буде вкрай важко вистояти.
Новим актом такої ескалації стала кампанія агресора з завдавання ракетно-дронових ударів по прикордонних переходах України з сусідніми країнами. Спочатку це були пункти пропуску на кордоні з Молдовою та Румунією, через які здійснюються постачання озброєння й ресурсів. А після цього, не встиг прем’єр Польщі Дональд Туск спрогнозувати, що наступні удари припадуть на переходи з Польщею (через які також ідуть поставки), як це одразу ж сталося.
Характерно, що по пунктах пропуску з Угорщиною та Словаччиною удари не завдавалися — очевидно, з тієї причини, що через них жодного постачання не здійснюється.
Кульмінацією став удар по залізничному переходу України та Польщі «Дорогуськ – Ягодин» уранці 13 вересня. Пошкоджень зазнали український пасажирський потяг та залізнична інфраструктура.
Крім того, у безпосередній близькості від місць влучань перебувало кілька потягів, якими західні дипломати, посадовці, парламентарі, чинні та колишні політики поверталися з Києва після участі в конференції «Ялтинська європейська стратегія» (YES). Думається, у Москві добре знали про те, що іноземні делегації з Європи та США перебувають у зоні можливого ураження.
Це називається casus belli, тобто привід для війни, і в Москві це також мали усвідомлювати. Звісно, це не «радіостанція в Глівіце» і не «вбивство ерцгерцога в Сараєві», що слугували приводом для Другої та Першої світових воєн, але вже надзвичайно близько до цього.
Характерно, що цей удар стався невдовзі після заяви Путіна про те, що «введення іноземних військ в Україну означатиме війну Європи з Москвою».
Повторимо: у Кремля зараз немає достатніх сил та засобів для серйозного конфлікту з Європою та НАТО, і мета провокацій, найімовірніше, полягає в тому, щоб уносити розкол, залякувати й змусити відмовитися від підтримки України. Проте слабкість, боягузтво, нерішучість і розбрат у лавах Заходу, та ще й за умов «фактора Трампа» за океаном, провокують Москву на загострення, що межує з casus belli — адже в Кремлі переконані, що належної та адекватної відповіді не буде.
Недільні заяви політиків та публікації у ЗМІ значною мірою були присвячені саме інциденту на українсько-польському кордоні, жертвами якого цілком могли стати десятки громадян США та країн Європи.
Очільник українського МЗС Андрій Сибіга назвав удари поблизу кордону з Польщею «терором Путіна», який «стукає у двері ЄС та НАТО», і закликав посилити санкції проти Росії.
«Російські варвари стоять у ваших воріт, дорогі партнери. Дійте зараз: спрямуйте всю потужність ваших санкцій проти агресивного режиму Путіна. Повне торгове ембарго. Повна заборона на в’їзд. Повні санкції проти ВПК», – заявив Сибіга.
Проте чомусь здається, що цей заклик може виявитися біблійним «голосом волаючого в пустелі».
У неділю медіа буквально майоріли публікаціями та заявами на цю тему.
Росія завдає ударів на кордоні України та Польщі, констатує Politico, звертаючи увагу на слова глави МЗС України про те, що сили Путіна «стукають просто у двері ЄС та НАТО».
Повідомляється, що в неділю вранці російські дрони атакували пункт пропуску на польсько-українському кордоні, уразивши пасажирський потяг за два кілометри від кордону у Волинській області.
Державний залізничний оператор України підтвердив, що удар припав на локомотив пасажирського потяга, який прямував з Києва до Варшави.
За словами оператора, українська влада заздалегідь попередила бригаду потяга про загрозу, тому ніхто не постраждав.
Окремо в соцмережах з’явилися відеоролики, на яких зафіксовано масштабну пожежу на автозаправній станції неподалік від прикордонного переходу Ягодин-Дорогуськ між Україною та Польщею.
Польські прикордонники повідомили агентству Reuters, що КПП на короткий час припинив роботу після нападу приблизно за 800 метрів від території Польщі, але згодом його функціонування відновлено.
За даними агентства, Росія також завдала удару по вантажівці поблизу польського кордону.
А трохи згодом німецьке видання Der Spiegel повідомило, що Борис Джонсон, радники канцлера Мерца та інших європейських лідерів опинилися в епіцентрі російського удару по польсько-українському кордону.
Зазначається, що безпосереднім свідком російських атак став один із найближчих соратників Фрідріха Мерца.
Гюнтер Зауттер, радник із питань зовнішньої політики та безпеки в канцелярії канцлера, у ніч із суботи на неділю їхав нічним потягом із Києва в напрямку Польщі. Близько п’ятої ранку приватний чартерний потяг зупинився неподалік від польського кордону; через удари дронів у прикордонному регіоні частину пасажирів евакуювали.
Заходи безпеки були викликані інцидентом на цій самій залізничній лінії. Там також рано-вранці, неподалік від польського кордону, колія Київ-Варшава зазнала атаки безпілотника. За словами оператора, локомотив потяга зазнав ураження, проте ніхто не постраждав.
Окрім Зауттера, у потязі перебували радники з питань безпеки з інших європейських урядів, члени німецького Бундестагу, дипломати та науковці.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон також повертався до Польщі цим спеціальним потягом після конференції.
Усі залишилися неушкодженими: невдовзі після того, як потяг зупинився через попередження про безпілотник і провідники розбудили пасажирів для евакуації, було оголошено про відбій тривоги.
У спецпотязі також перебував Робін Вагенер, член Бундестагу від Партії зелених. Депутат був шокований атакою.
«Ці атаки безпілотників — сліпий терор проти українського цивільного населення та небезпечна ескалація війни Путіна», — заявив Вагенер виданню Der Spiegel.
Парламентарій розглядає атаки як провокацію проти прибічників України.
«Росія стає дедалі безпринципнішою та грає з вогнем просто на кордоні Європейського Союзу та НАТО; ми маємо нарешті покласти край цьому терору», — зажадав Вагенер.
У потязі з європейськими політиками також їхав експрем’єр Швеції Карл Більдт, про що він повідомив у соцмережі Х.
Залізничною лінією, яка зазнала атаки, користувалися лідери, які відвідували Київ протягом усієї війни, зокрема Джонсон під час перебування на посаді прем’єра Великої Британії та президент Фінляндії Александер Стубб, написала Financial Times.
Раніше цього тижня через повітряну тривогу в Україні евакуювали потяг, яким до Києва їхала делегація міністра внутрішніх справ німецької землі Баден-Вюртемберг Мануеля Хагеля, повідомило видання Tagesschau.
Ще один удар у неділю вранці було завдано поруч із автомобільним пунктом пропуску «Ягодин — Дорогуськ» на польсько-українському кордоні. Глава МЗС України Андрій Сибіга спочатку повідомив, що місце влучання розташовувалося приблизно за 800 метрів від території Польщі. Робота переходу тимчасово призупинялася, також було уражено вантажівку.
Про те, що НАТО та Європа своєю слабкістю, боягузтвом, нерішучістю та розколом провокують Москву на нерозважливу ескалацію агресії, цими днями буквально волали західні медіа. Проте різкі й дійсно ефективні заходи у відповідь тонуть у міркуваннях, дискусіях, гучних порожніх заявах та бюрократичних зачіпках.
Європа не здатна стримати «гібридну війну» Росії, констатувало видання The Financial Times.
Стверджується, що відвернена атака безпілотника в німецькому аеропорту розглядається як ознака слабкої реакції НАТО та безкарності Москвы.
Представники оборонних та розвідувальних відомств попередили, що Європа має оперативно розробити нові методи придушення кампанії Москви проти держав-членів НАТО, інакше їй загрожує ескалація конфлікту з Кремлем.
Як заявили посадовці, відвернена атака на аеропорт Лейпциг/Галле підкреслила рівень безкарності Росії за її агресивний підхід до НАТО та неефективність наявних методів стримування, додавши, що для відповіді необхідні колективні дії з боку європейських столиць.
«Цілком очевидно, що ми робимо недостатньо для стримування провокацій, передбачених підпунктом 5 статті 5», — заявив високопоставлений західний представник оборонного відомства.
«Ми забезпечуємо достатнє стримування, щоб запобігти ескалації з боку Росії щодо звичайних та ядерних озброєнь, — додав він. – Але нам дійсно необхідно переосмислити наш підхід до гібридних озброєнь».
Теракт у Лейпцигу розглядається как переломний момент і справив «дуже, дуже серйозний вплив» на столиці європейських країн НАТО, заявив високопоставлений західний чиновник.
За його словами, тривають обговорення «на найвищому рівні» для підготовки довгострокової та стійкої відповіді.
За словами іншого чиновника, європейська розвідка готується до посилення російської кампанії, що включає акти вандалізму, деструктивні дії та навіть підпали цивільних об’єктів, що збіжиться з низкою важливих європейських виборів наступного року в таких країнах, як Франція, Італія та Польща.
«Проблема полягає в тому, що межі застосування статті 5 [статуту НАТО] розмиті, — зазначає Кір Джайлз, експерт з російської військової доктрини з Chatham House. – Доки ці межі не визначені, Росія може продовжувати їх розширювати. Якщо ми не продемонструємо, що це обходиться дорого, вони продовжуватимуть наступати».
Представники оборонних і розвідувальних відомств, особливо в східноєвропейських державах, що межують з Росією, закликають НАТО переглянути підхід до «гібридних» конфліктів і порогові значення, необхідні для жорсткіших заходів у відповідь, щоб Москва не почувалася в
- Останні
- Популярні
Новини по днях
13 вересня 2026
