Росія вербує «одноразових» агентів у Німеччині: диверсії коштують Кремлю копійки
Російським спецслужбам більше не обов’язково роками готувати шпигуна, щоб провести операцію в Європі. У Німеччині Москва дедалі частіше робить ставку на дешевих виконавців із Telegram, яким доручають стеження, підпали, розвідку військових об’єктів і навіть підготовку вибухів.
Про це свідчать матеріали Федерального відомства із захисту конституції Німеччини та інших німецьких державних органів.
Найнебезпечніше в цій схемі те, що виконавець може взагалі не бути професійним агентом. Йому достатньо отримати просте завдання в месенджері, виконати його за гроші й зникнути, тоді як замовник залишається далеко за межами Німеччини.
Такі люди фотографують військові об’єкти, стежать за ешелонами, шукають слабкі місця інфраструктури або погоджуються на підпал. Німецькі правоохоронці називають їх low-level agents — агентами нижчого рівня або фактично одноразовими виконавцями.
Особливо наочно ця модель проявилася після подій в аеропорту Лейпциг/Галле. 4 серпня там виявили невеликий безпілотник із вибухівкою та детонатором, який підлетів до українського транспортного Ан-124 «Руслан» і врізався у його крило.
Заряд під час удару відокремився від дрона і не здетонував. Аеропорт на кілька годин зупинив роботу, а справою зайнялася Федеральна прокуратура Німеччини.
Ціль була далеко не випадковою. Лейпциг/Галле є великим вантажним вузлом, там працює українська авіакомпанія «Антонов», а сам аеропорт використовується у програмі НАТО SALIS для стратегічних авіаперевезень.
1 вересня Берлін офіційно звинуватив Росію у причетності до спроби атаки. Міністр внутрішніх справ Александер Добриндт заявив, що окремі елементи безпілотника, вибухівки та детонатора вже зустрічалися в інших російських операціях.
При цьому безпосередні виконавці, за версією німецької влади, могли належати саме до категорії дешевих завербованих агентів. Для Москви така модель вигідна тим, що не потребує складної багаторічної підготовки кадрів.
Подібний принцип уже простежувався в інших справах. У 2024 році з Вільнюса відправили кілька посилок із запалювальними пристроями: одна загорілася в Лейпцигу перед завантаженням у літак, друга — на складі поблизу Бірмінгема, третя — у вантажівці в Польщі.
Ще одну посилку вдалося перехопити до займання. Європейське розслідування згодом встановило коло підозрюваних, яких, за версією слідства, могли вербувати для роботи на російську військову розвідку.
Але диверсії — лише частина ширшої картини. Росія роками використовує проти Німеччини кібератаки, інформаційні кампанії та політичні провокації.
У 2015 році хакери проникли у внутрішню мережу Бундестага й отримали доступ до значного масиву даних. Серед цілей були електронні скриньки депутатів і тодішньої канцлерки Ангели Меркель.
Німецька влада пов’язала атаку з російським угрупованням APT28, відомим також як Fancy Bear. Одного з підозрюваних, Дмитра Бадіна, Берлін вважає співробітником російської військової розвідки.
Ще раніше Москва показала, наскільки ефективно може працювати через інформаційні конфлікти. У 2016 році російські медіа розкрутили неправдиву історію про нібито викрадення та зґвалтування 13-річної дівчинки мігрантами у Берліні.
Історія викликала хвилю протестів, хоча слідство встановило, що викрадення не було. За даними німецького уряду, лише за один місяць відбулося близько 120 акцій.
Тепер подібні операції стали технологічнішими. У межах кампанії Doppelgänger створювали копії сайтів відомих медіа, щоб поширювати потрібні Кремлю матеріали під виглядом справжніх публікацій.
У 2026 році німецька контррозвідка попередила ще про одну кампанію — MATRYOSHKA. У соцмережах поширювали відео, стилізовані під матеріали німецьких ЗМІ, а штучний інтелект використовували для роликів, які мали загострювати суперечності між сходом і заходом країни.
Головна особливість такої тактики полягає в тому, що Москва не обов’язково створює конфлікт із нуля. Набагато простіше знайти вже наявне невдоволення — через міграцію, економіку, політику чи регіональні відмінності — і спробувати його посилити.
Масштаб проблеми видно і зі статистики. Від липня 2021 року до липня 2026-го Федеральна прокуратура Німеччини відкрила 58 справ, пов’язаних зі шпигунством, саботажем, підготовкою диверсій та іншими подібними злочинами. Не всі вони стосувалися Росії, однак Берлін окремо вказує на зростання використання Москвою завербованих через соцмережі виконавців.
Саме в цьому й полягає головна небезпека нової моделі: одна операція може коштувати замовнику відносно дешево, але змусити державу витрачати значні ресурси на охорону аеропортів, військових об’єктів, залізниці, складів і критичної інфраструктури.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
12 вересня 2026
