Через нелегальні сигарети бюджет може втратити понад 33 мільярди гривень
Нелегальний ринок сигарет зростає, а разом із ним – і втрати бюджету. Чому держава ризикує недоотримати понад 33 мільярди гривень і чого бізнес очікує від е-Акцизу
Де знайти гроші для нашої армії чи для підвищення соціальних стандартів, які, власне, й стандартами вже важко назвати? Урядовці начебто перебувають у постійному пошуку відповіді на ці вкрай наболілі питання – принаймні, нас у цьому переконують. Водночас зовсім «не помічають» мільярдів, які, по суті, лежать під ногами.
Скажімо, торік держбюджет недоотримав 26,5 мільярда гривень через несплату податків із нелегально реалізованих тютюнових виробів. А цьогоріч, за оцінкою Kantar Україна, річні втрати можуть перевищити 33 мільярди. Адже рівень нелегальної торгівлі сигаретами у квітні 2026 року сягнув 19,8 відсотка – фактично кожна п’ята пачка на ринку нелегальна. Ще на початку року цей показник становив 17,6 відсотка.
Торік тютюнова галузь спрямувала до зведеного бюджету близько 177 мільярдів гривень податків. Це 7 відсотків усіх податкових надходжень. Компанії – члени асоціації «Укртютюн» також забезпечили понад 166 мільйонів доларів валютних надходжень від експорту тютюнових виробів і, за даними асоціації, близько 100 тисяч робочих місць, більшість із яких – у суміжних галузях.
Водночас бюджет недоотримує справді життєдайні мільярди через тінізацію ринку, яка залишається значною. Тут і контрабанда, і підробки, і продукція, маркована як Duty Free або призначена для експорту, але незаконно реалізована всередині України. Підробляють і акцизні марки, і бренди міжнародних тютюнових компаній.
За даними квітневого дослідження Kantar, серед контрафактної продукції значну частину становлять сигарети з підробленими акцизними марками. Основним виробником такої продукції, відповідно до маркування на упаковці, названо Marshall Finest Tobacco (United Tobacco) / VK Tobacco FZE. У сегменті сигарет, маркованих Duty Free або призначених для експорту й нелегально проданих в Україні, 55 відсотків продукції, за маркуванням, припадає на Винниківську тютюнову фабрику, ще 44 – на Marshall Finest Tobacco.
Цікаво, що 68 відсотків нелегальної тютюнової продукції зосереджено лише у семи регіонах. Найбільша частка припадає на Дніпропетровщину – 18 відсотків. Далі йдуть Одеська область – 11, Харківська – 10, Кіровоградська та Львівська – по 8, Хмельницька – 7, Київ та Київська область – 6 відсотків.
Звісно, на розширення нелегального ринку тютюну впливає і постійне зростання акцизів. Але це одне із зобов’язань України на євроінтеграційному шляху, і ми його виконуємо. А от контроль за дотриманням уже чинного законодавства має бути принципово іншим: професійнішим, глибшим і, зрештою, оперативнішим.
Бо в кожній пачці легально виготовлених сигарет більшу частину вартості становлять податки. Якщо пачка коштує, приміром, 147 гривень, то близько 120 гривень – податки. То хто, як не держава, має захищати легальний тютюновий ринок від тіні та контрабанди?
Легальні виробники сигарет додають: роблять усе, що залежить від них самих. Зокрема, контролюють використання сировини, співпрацюють із ліцензованими учасниками ринку, застосовують відеоспостереження на виробництві. А ще постійно працюють над усуненням «вузьких місць» у законодавстві.
Нині, приміром, бізнес очікує остаточного ухвалення законопроєкту №9364, який має посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконний обіг підакцизних товарів. У березні профільний комітет Верховної Ради рекомендував прийняти його в другому читанні та в цілому, однак остаточного рішення парламент ще не ухвалив.
Ще одне болюче питання – електронна акцизна марка. За чинним законодавством система мала повноцінно запрацювати з 1 листопада цього року. Бізнес до цього готувався, однак наголошує: якщо не готові всі учасники ланцюга, передусім торгівля, система не запрацює належним чином.
Представники ринку не раз наполягали на повноцінному тестуванні е-Акцизу перед обов’язковим запуском. Чинне законодавство передбачає тестовий режим електронної системи упродовж значної частини 2026 року. Однак виробники стверджують, що не отримали достатньо часу й можливостей для повної інтеграції, оскільки окремі елементи системи продовжували змінюватися.
– Держава повинна забезпечити належне тестування системи е-Акциз, невідкладно усунути законодавчі прогалини та колізії, а також визначити «точку неповернення», після якої застосовується план «Б». Інакше з першого листопада держбюджет ризикує недоотримувати 500 мільйонів гривень податків щодня, – заявила генеральний директор асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн.
Мінцифри вже підтримало пропозицію бізнесу перенести обов’язковий запуск е-Акцизу на 1 липня 2027 року. Відповідний законопроєкт №15532 зареєстрований у Верховній Раді, однак станом на початок вересня його ще не ухвалено. Тому чинною датою запуску наразі залишається 1 листопада 2026 року.
Водночас учасників ринку, які мають ліцензії на виробництво та реалізацію підакцизної продукції, закликають реєструватися в системі й долучатися до тестування.
Чи допоможе е-Акциз скоротити тіньовий ринок
Чи стане очікуваний е-Акциз панацеєю в наших не надто привабливих реаліях? Не думаю. Але з його повноцінним запровадженням прозорості точно має побільшати. Та й на нашому євроінтеграційному шляху трохи розвидниться: нелегальний тютюновий ринок залишається серйозною проблемою.
Легальні гравці ринку очікують від держави головного – передбачуваності та бодай відносної стабільності. Якщо додати до цього послідовну й системну роботу правоохоронних органів відповідно до норм законодавства, частка нелегального ринку може суттєво скоротитися.
Відтак разом із сигаретним димом не «випаровуватимуться» мільярди, необхідні нам тут і сьогодні. І, можливо, не доведеться шукати додаткові надходження, «винаходячи велосипед» із ПДВ для ФОПів чи оподаткуванням навіть невеликих посилок із-за кордону.
Цілком логічно, чи не так?
Інна ОМЕЛЯНЧУК, заслужена журналістка України
- Останні
- Популярні
Новини по днях
11 вересня 2026
