Сімʼї розповіли, скільки грошей витратили на підготовку школярів цього року
Лише чверть батьків школярів (26%) змогли витратити на підготовку однієї дитини до 2026/2027 навчального року не більше двох–п’яти тисяч гривень. Більшість опитаних – 30,5% – вказали суму витрат у 5–10 тисяч гривень.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 31 серпня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
За даними соціологів, витрати у понад 10 тисяч гривень мали лише 11,5% респондентів, тоді як найменшу суму (до 2000 грн) зазначили лише 8%.
Натомість майже чверть опитаних (24%) на момент опитування ще не підраховувала витрати або вагалася з оцінкою.
Перехресний аналіз даних виявив пряму залежність між доходами родин (щомісячний дохід на одного дорослого) та бюджетом на підготовку дітей до навчального року.
Низький дохід (до 10 тис. грн) – вимушена економія: 31% обмежилися сумою 2000–5000 грн (проти 26% загалом), а понад 10 000 грн витратили 8% опитаних (проти 11,5% загалом).
Спрощене оцінювання та посилена увага до булінгу: основні зміни для школярів та вчителів з 2026 рокуДля 5–9 класів спростили систему оцінювання, а для 7–9 класів збільшили кількість годин на історію та громадянську освіту. Також запровадили нові підходи до запобігання та реагування на булінг і насильство.3 вересня 2026, 14:41
Середній дохід (10–40 тис. грн) – концентрація у середньому сегменті: 36–39% витратили 5000–10 000 грн (проти 30,5% загалом). Група з доходом 20–40 тис. грн має найвищу фінансову визначеність (лише 11% не підрахували витрати проти 24% загалом).
Високий дохід (понад 40 тис. грн) – максимальні витрати: 26% витратили понад 10 000 грн на дитину, що більше ніж у 2 рази перевищує середній показник (11,5% загалом).
Жінки суттєво частіше вказують на помірні витрати у діапазоні 2000–5000 грн (30% проти 18% серед чоловіків та 26% загалом). Натомість чоловіки частіше фіксують витрати на рівні 5000–10000 грн (34% проти 29% серед жінок та 30,5% загалом), але водночас частіше зазначають, що ще не підраховували витрати або вагаються з відповіддю (28% проти 21% серед жінок та 24% загалом).
Вікові відмінності
Респонденти віком 18–29 років демонструють найбільшу концентрацію у високих категоріях витрат: вони частіше за інших вказують на суми 5000–10000 грн (35% проти 30,5% загалом) та зафіксували найвищу частку видатків у категорії понад 10000 грн (25% проти 11,5% загалом та лише 4% у групі 55 років і старше), за мінімальної частки тих, хто витрачає до 2000 грн (лише 2%).
У ключовій групі потенційних батьків (30–44 роки) також домінує високий рівень витрат: 36% витрачають від 5000 до 10000 грн, а 14% – понад 10000 грн, при цьому лише 19% – вагалися з відповіддю. Респонденти віком 45–54 роки частіше за загальний показник зазначають помірні та низькі суми: 30% – витрачають від 2000 до 5000 грн (проти 26% загалом), а 13% – вкладаються у суму до 2000 грн (що є найвищим показником серед усіх вікових груп проти 8% загалом).
Представники найстаршої вікової категорії (55 років і старше) також частіше зазначають помірні суми (30% у межах 2000–5000 грн), однак виявляють найвищий рівень невизначеності – 35% опитаних цієї групи ще не рахували витрати або вагалися з відповіддю (проти 24% загалом).
Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати шостої хвилі власного соціологічного опитування. Третя частина – присвячена навчанню у школах та вишах в умовах великої війни.
Також ми досліджували питання ставлення українців до виключення математики з переліку обов’язкових предметів НМТ. Виявилось, що 36% виступають за її збереження, тоді як 31% підтримують скорочення кількості обов’язкових дисциплін та переведення математики до предметів за вибором.
Крім цього ми писали, що Україні з 1 вересня 2026 року понад 8 тисяч шкіл працюють в очному форматі. Ще понад 2,2 тисячі закладів організовують навчання у змішаному форматі.
Зокрема, у новому навчальному році до українських шкіл пішли близько 240 тисяч першокласників.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
- Останні
- Популярні
Новини по днях
10 вересня 2026
