Зупиняє одне: чому Європа досі зволікає з виділенням Україні заморожених коштів Росії
Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок в ефірі 24 Каналу пояснив, що саме гальмує процес і яких гарантій очікує Брюссель від інших країн ЄС. Водночас проблема значно ширша за позицію однієї держави, адже в Європі досі немає спільного правового механізму, який дозволив би перейти від замороження російських коштів до їхнього використання.
Головна перепона для використання заморожених російських активів залишається тією самою: Бельгія не хоче самостійно нести всі ризики, якщо кошти будуть спрямовані на користь України. Для цього потрібен спільний механізм на рівні Євросоюзу, який чітко розподілить можливу фінансову та юридичну відповідальність між країнами.
Бельгія просить для себе гарантії: якщо ці гроші використати, то платити за них мають усі, а не лише вони. Треба ухвалити відповідний закон на рівні Європарламенту, ратифікувати його всіма країнами і зробити обов'язковим до виконання,– пояснив Клочок.
Поки такого рішення немає, Брюссель не погодиться рухатися далі. Подібна обережність характерна і для ширшої позиції Європи, де перед будь-якими серйозними кроками прагнуть отримати гарантії безпеки, фінансового захисту та зрозумілих правил на випадок можливих претензій.
Європі потрібні гарантії, ще раз гарантії: від війни, фінансової небезпеки, енергетичних ризиків. Вони живуть у своїй парадигмі й не поспішатимуть виділяти ці гроші,– наголосив керівник Центру громадської аналітики "Вежа".
Додатково на рішення впливають і питання довіри до того, як Україна використовує міжнародне фінансування. Корупційні скандали та претензії окремих партнерів до прозорості закупівель дають європейським урядам ще один аргумент діяти повільніше й вимагати більше контролю.
Розмови про використання заморожених російських коштів тривають уже кілька років, але на рівні законодавства Європа майже не просунулась. Ще з 2023 року лунали обіцянки підготувати відповідний механізм, однак рішення, яке дозволило б системно конфісковувати ці активи на користь України, досі немає.
Урсула фон дер Ляєн ще з 2023 року, щонайменше, обіцяла підготувати законопроєкт для використання цих грошей. До цього часу – абсолютний нуль,– наголосив Клочок.
Окремі приклади конфіскації існували поза спеціальними механізмами для російських суверенних активів. У США Україні передали менш як 6 мільйонів доларів, конфіскованих у російського олігарха Костянтина Малофєєва в межах звичайного кримінального провадження. Канада також ухвалювала відповідне законодавство, однак масштабного практичного результату це не дало.
У Європі я взагалі не пригадаю, щоб хтось на рівні уряду чи парламенту ухвалив закон і реально пішов цим шляхом. Хоча могли б запускати звичайні кримінальні провадження і конфісковувати активи російських олігархів,– пояснив керівник Центру громадської аналітики "Вежа".
Таке небажання діяти Клочок пов'язує і з прагненням частини європейських країн у перспективі повернутися до співпраці з Росією, якщо зникне безпосередня загроза для них самих. Спільним інтересом України та Європи залишається недопущення російської агресії проти країн ЄС, однак саме у питанні заморожених активів швидкого рішення він наразі не очікує.
Клочок пояснив долю заморожених активів Росії: дивіться відео
- Останні
- Популярні
Новини по днях
9 вересня 2026
