Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Три дослідження PISA в Україні: наскільки погіршилися знання учнів з 2018 по 2025 рік

slovoidilo.ua

Три дослідження PISA в Україні: наскільки погіршилися знання учнів з 2018 по 2025 рік

Результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025 в Україні показали, що у 15-річних підлітків за три роки навчання в умовах повномасштабної війни погіршилися навички читання та знання з математики – у порівнянні з 2022 роком. Водночас результат із природничо-наукових дисциплін в Україні майже не змінився. Крім того, бали України у новому рейтингу знову виявилися нижчими, ніж у середньому по країнах Організації економічного співробітництва та розвитку – відставання складає від 1,6 до 2,2 року навчання. Детальніше про результати – на інфографіці «Слово і діло».

PISA – це міжнародне дослідження якості освіти, розпочате у 1997 році у 80 країнах. У рамках дослідження оцінюється грамотність 15-річних учнів у читанні, математиці та науково-природничих дисциплінах. Всього було проведено вже вісім циклів дослідження (в Україні – три). Завдяки результатам PISA можна оцінити рівень грамотності українських учнів і порівняти з рівнем освіти підлітків з інших країн. Варто зазначити, що дослідження PISA є комплексним та перевіряє здатність учня працювати з інформацією і мислити, зрозуміти прочитане, знайти важливу інформацію, пов’язати різні частини тексту, зробити власні висновки, оцінити й застосувати інформацію.

Україна вперше провела дослідження за програмою PISA у 2018 році, а вдруге – у перший рік повномасштабного вторгнення, у 2022-му. У другому дослідженні взяли участь 3876 учнів із 164 навчальних закладів 18 регіонів України. Не проводили дослідження у шести областях (Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська) та у Криму. Результати дослідження з навчальних закладів Дніпропетровської області не взяли через їхню нерепрезентативність. Тобто, результати PISA-2022 не можна вважати репрезентативними для всієї України.

Цьогоріч в Україні відбулося третє дослідження PISA (за 2025 рік), і знову – в умовах великої війни. Як і попереднє, його проводили лише в 17 областях та у Києві. До вибірки увійшли Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Вінницька, Чернігівська, Київська області, місто Київ, Житомирська, Одеська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Волинська та Закарпатська області. У вибірку не потрапили підлітки, що мешкають неподалік зони бойових дій і навчаються переважно дистанційно.

У МОН зазначали, що Україна – єдина країна, яка проводить дослідження в умовах війни. Тому на результати могли вплинути чинники, яких методологія не враховує.

За визначенням PISA, математична грамотність – здатність учня математично розмірковувати та формулювати, застосовувати та інтерпретувати математику для вирішення проблем у різних контекстах реального світу.

Результати дослідження показали, що лише 54% українських учнів досягли базового рівня математичної грамотності. Україна отримала 431 бал. Цей результат на 10 балів гірший у порівнянні з минулим циклом у 2022 році (441 бал) і на 22 бали гірший, ніж у 2018 році.

Для порівняння, середній показник математичної грамотності учнів країн ОЕСР за 2025 рік становить 65%, середній бал з математики – 463. Таким чином, у галузі математики розрив між Україною та країнами ОЕСР становить приблизно 1,6 роки навчання.

З математики найвищі бали отримали чотири міста/провінції Китаю, Сінгапур та Макао. Майже такі ж результати, як в України – у Албанії та Греції. Найгірші – Замбія та Руанда.

Читацька грамотність у дослідженні PISA визначається як здатність розуміти, використовувати, оцінювати та осмислювати письмовий текст. При тестуванні перевіряється вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки з урахуванням одного чи кількох письмових джерел, виділяти головне, розрізняти інформацію з різних типів текстів.

За результатами 2025 року, 15-річні українські учні також показали регрес: Україна отримала 418 балів – на 10 менше порівняно з 2022-м і на аж на 48 балів менше, ніж у 2018-му. Тест показав, що базового рівня у читанні досягли 55% учнів.

У цій категорії – найбільший розрив з однолітками з ОЕСР, які за результатами 2025 року отримали з читання 461 бал (на 43 більше, ніж Україна). В середньому українські учні відстають від країн ОЕСР приблизно на 2,2 року навчання. Найкращі результати з читання продемонстрували школярі у Сінгапурі та провінціях Китаю, такі ж, як в України – Ісландія та Чорногорія. Найгірші – Кенія та Руанда.

У цій сфері оцінюють здатність школярів вивчати та вирішувати проблеми, пов'язані з наукою та науковими ідеями, готовність брати участь в обґрунтованому дискурсі про науку та технології.

Базового рівня грамотності у цій сфері досягли 65% українських 15-річних школярів. Україна отримала 448 балів (на 2 менше, ніж у 2022 році, і на 21 менше, ніж у 2018-му). За 2025 рік середній бал по країнах ОЕСР становить 482. Таким чином, Україна відстає на 1,7 року навчання.

Найбільше балів з природничо-наукових дисциплін набрав Китай та Сінгапур, схожі бали з Україною – Мальта та Уругвай, найменше знову Кенія та Руанда.

В цілому розрив між українським та середнім результатом ОЕСР за 2025 рік становить 34 бали з природничих наук, 43 бали з читання та 32 бали з математики. Загалом можна сказати, що результати PISA-2025 свідчать скоріше про стабілізацію після різкого падіння у пандемійних роках та на початку вторгнення (2018–2022), але ще не про відновлення у 2025-му, оскільки сфера освіта також вимушена пристосовуватися до воєнних умов сьогодення.

Також результати PISA-2025 не можна використовувати як оцінку успішності чи неуспішності реформи Нової української школи. Учні, які брали участь у PISA-2025, ще не перейшли на стандарти НУШ, а навчалися за попереднім Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти 2011 року.

Нагадаємо, раніше ми аналізували, як змінювалася кількість учасників національного мультипредметного тесту (НМТ). Також на нашій інфографіці – основні зміни для школярів та вчителів з 2026 року.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
9 вересня 2026

Новини на тему

Більше новин