Володимир Стефінін: «Не варто купувати гречку на рік вперед, повного зникнення продуктів із полиць не прогнозую»
Після ударів ворога по логістичній та виробничій інфраструктурі в Україні зріс попит на продукти першої необхідності. Частина людей почала робити великі запаси, а разом із цим зʼявилися розмови про можливу продовольчу кризу. Чи є для таких побоювань реальні підстави, які товари найбільш вразливі, чого очікувати від цін і чи має Прикарпаття особливі ризики? Про це Франківчанам розповів Володимир Стефінін – доцент кафедри підприємництва, торгівлі та прикладної економіки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.Паніка може сама посилити дефіцитУкраїнці масово пішли до супермаркетів робити запаси продуктів. Наскільки обґрунтованими сьогодні є розмови про можливу продовольчу кризу?Будь-яка паніка ніколи не була корисною для економіки чи для виправлення складної ситуації. Звичайно, люди реагують на удари ворога по логістичній та виробничій інфраструктурі. Це частково порушило звичні ланцюги постачання і спричинило тимчасову нестачу окремих товарів.Одночасно наклалися два чинники. Перший: продавці не завжди можуть за звичним графіком доставити необхідний товар. Другий: суттєво зріс попит на продукти першої необхідності. Через це й виникло відчуття непрогнозованості щодо того, що чекатиме нас далі.Повного зникнення продуктів не прогнозуюЩо в українських умовах можна назвати продовольчою кризою: брак продуктів, звуження асортименту чи різке зростання цін? Як може розвиватися ситуація?Думаю, певною мірою можуть проявитися всі названі чинники. Асортимент здатен скоротитися, якщо пошкоджено або знищено виробничі потужності конкретних підприємств. Тоді їхня продукція з часом може зникнути з полиць. Інша причина – логістичні труднощі. Компанії будуватимуть нові маршрути постачання, і перевезення окремих товарів зі сходу на захід країни чи навпаки може виявитися економічно недоцільним. Але повного зникнення продуктів із полиць я не прогнозую.Щодо цін – так, вони, найімовірніше, дещо зростатимуть. Виробникам і торговельним компаніям потрібні час та кошти, щоб перебудувати логістичні маршрути й створити нові формати доставки. Частина бізнесу вже втратила ресурси внаслідок ударів, а нова логістика також потребує інвестицій.Водночас перебудова не обов’язково означає погіршення. Великі логістичні хаби працювали за звичними моделями, які не поспішали змінювати, бо вони були ефективними. Нинішній виклик змушує виробників і логістів шукати інші рішення. Для когось нова система постачання згодом навіть може зменшити собівартість. Однак очікувати, що всі компанії швидко досягнуть такого результату, не варто.Тобто ситуації, коли восени чи взимку в магазинах узагалі не буде продуктів, ви не очікуєте?Ми перебуваємо вже на п’ятому році повномасштабної війни, і за цей час відбулося багато речей, які складно пояснити лише економічними закономірностями. Тому все залежить від багатьох чинників: можливих ударів по енергетиці, стану логістики, наявності пального та інших обставин. Теоретично ситуація може стати складнішою. Ніхто не обіцяє нам легкої зими – усі розуміють, що вона буде важкою.Водночас за попередні роки ми вже мали змогу підготуватися і напрацювати рішення, які допомагають проходити такі періоди. Якщо говорити про Прикарпаття, то ми далеко від лінії фронту, і наші виклики не можна порівнювати з проблемами прифронтових громад. Там важливо, щоб продукти взагалі вдалося доставити. У нашому регіоні, думаю, споживачі й надалі матимуть достатній вибір виробників і товарів.Найуразливіші товари і причини подорожчанняЯкі продукти або групи товарів найбільш уразливі до дефіциту? Що може зникнути з полиць найперше?Передусім можуть зникати товари підприємств, чиї виробничі потужності знищено. Але варто пам’ятати: у наших магазинах немає лише одного виду молока, сметани чи гречки. Україна має десятки, а в масштабах країни – сотні виробників однотипної продукції, яка входить до базового споживчого кошика.Окремі дорогі або не першочергові товари можуть стати менш доступними, якщо їх буде невигідно перевозити. Їх і далі постачатимуть, але ціна може бути суттєво вищою. Водночас наразі немає підстав очікувати різкого подорожчання всього продовольства одночасно.Ми також входимо в осінній сезон. Під час збирання врожаю аграрна продукція зазвичай утримується в ціні або трохи дешевшає. Ближче до зими традиційно дорожчають овочі, крупи, борошно та інші товари. Ціна залежатиме і від обсягу врожаю: якщо пшениці багато, вона навряд чи буде дуже дорогою; якщо врожай гречки невеликий, її вартість, найімовірніше, зростатиме.Для овочів і фруктів ключовим є зберігання, а воно потребує електроенергії. Тому важливо, як склади працюватимуть під час можливих відключень і наскільки вони забезпечені автономними джерелами енергії. Великі учасники ринку вже мали б бути до цього готовими. Логічно, що певне подорожчання буде, але його масштаб залежатиме від розвитку ситуації.Держава має підтримувати бізнес, але не підміняти йогоНаскільки держава має допомагати бізнесу в цій ситуації? Чи повинні всі логістичні проблеми лягти виключно на плечі підприємців?Держава може і повинна полегшувати діяльність бізнесу. Підприємствам, які постраждали, можна надавати пільгові кредити або пряму фінансову допомогу. Але державі не варто виконувати роботу замість бізнесу.Ефективність приватних компаній і державних підприємств відрізняється. Тому держава не повинна перебирати на себе функцію комерційного логіста. Вона має достатньо завдань у військовій та оборонній логістиці, де все також повинно працювати бездоганно. Масштабувати державну логістику на весь ринок продуктів харчування, на мою думку, було б нерозумним рішенням.Прикарпаття має географічну перевагуЧи існують особливі ризики продовольчої кризи для західних областей і, зокрема, для Прикарпаття?Ми маємо вигідне географічне розташування і близькість до кордону. Якщо бракуватиме вітчизняної продукції, імпорт може досить швидко замінити те, що традиційно виробляли в Україні або в окремих регіонах.Однак ще раз наголошу: в Україні дуже багато виробників. Можливо, на полицях стане менше звичних брендів і з’являться нові. Частина підприємств, на жаль, зруйнована, але вивільнений попит водночас дає іншим виробникам можливість збільшити збут, розвиватися та нарощувати виробництво.Український бізнес уміє швидко адаптуватисяУ якому стані нині перебуває український бізнес? Наскільки ефективно він встигає перебудовуватися?Від початку повномасштабної війни український бізнес демонструє феноменальну здатність швидко реагувати на виклики. Ми бачимо підприємців, які, навіть утративши мільйони доларів, не кажуть, що все пропало. Навпаки, вони говорять: «Відбудуємо, йдемо далі». Це одна з рис, що робить українців сильними, і важлива частина нашої стійкості у війні.Бізнес намагається перебудовуватися дуже швидко. Зрозуміло, великим компаніям і логістичним центрам зробити це складніше, ніж малим підприємствам. Якщо втрачено одну кав’ярню, можна орендувати інше приміщення і відкритися знову. Якщо знищено велике виробництво, наступного дня його не відновиш – потрібні час, ресурси та значні зусилля. Я не кажу, що бізнесу легко, але переконаний: ми це витримаємо.Не варто купувати гречку на рік упередЩо б ви порадили людям, які зараз думають, чи варто робити великі запаси продуктів?Я б радив не піддаватися паніці. Варто мати звичний запас необхідних продуктів – такий, який ви зазвичай зберігаєте вдома. Панічне бажання скупити все лише створює додаткові проблеми. Якщо кожен придбає по десять кілограмів гречки, наступного разу ці люди купуватимуть її через багато місяців. А нові партії товару все одно купуватимуть ті, хто не робив надмірних запасів.Економіка не любить панічних сценаріїв. Від початку війни українці загалом демонстрували виважену поведінку. Банківська система вистояла, люди не кинулися масово забирати всі депозити. Так само варто діяти й зараз: оцінювати реальні потреби, не створювати штучного ажіотажу і не підживлювати страх.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
2 вересня 2026
