Тарифи на воду 2026: де кубометр коштує 242 грн
Газ і електроенергію для населення держава поки стримує, а рішення про формування цін на воду у 2026 році фактично спустили на місцевий рівень. І одразу стало видно, якою може бути комунальна платіжка без штучного заморожування тарифів: у частині міст вода подорожчала у 2-3 рази, а в окремих громадах сукупна ціна водопостачання та водовідведення перевищила 150-200 грн за кубометр.Розрив між тарифами в громадах пояснюється не лише різною собівартістю води. На кінцеву ціну впливають стан мереж, втрати води, вартість електроенергії, накопичені борги, масштаб водоканалу та суми інвестицій, які місто вкладало або ні в його модернізацію. порівняв нові тарифи у містах і поговорив із головою Спілки споживачів комунальних послуг Олегом Попенком та експертом з енергетики Геннадієм Рябцевим про те, чому в одній громаді кубометр води коштує 60–80 грн, а в іншій перевищує 150–200 грн, чи врятує це водоканали і чому простого підвищення тарифів може бути недостатньо.Працівники компанії «ВіК-Технології» разом із водоканалом ліквідують аварію на дюкері у Соляних. Фото: МиколаївськаміськрадаВ яких регіонах найдорожча водаУ 2026 році право встановлювати тарифи для великих водоканалів передали органам місцевого самоврядування. Раніше їх затверджувала НКРЕКП. уже писав, що Асоціація міст України попереджала про різке підвищення цін після передачі цих повноважень громадам.Олег Попенко пропонує одразу розділяти два показники: де тариф зріс найбільше у відсотках і де вода стала найдорожчою у гривнях. Інакше два різні процеси змішуються в один рейтинг.За темпом підвищення серед великих міст експерт називає Вінницю.Тут з 1 липня сукупний тариф зріс із 25,62 до 81,01 грн за кубометр, тобто приблизно на 216%. Для частини жителів міська влада запровадила компенсацію 75% різниці між старим і новим тарифом.Але 81 грн/куб. — далеко не найдорожча вода в Україні.У Бородянці сукупний тариф становить 139,34 грн за кубометр.В Умані виконком з 1 липня встановив 66,24 грн без ПДВ за водопостачання і 65,70 грн за водовідведення. Разом із ПДВ це 158,33 грн за кубометр. Рішення міста визначає цей рівень як «економічно обґрунтований тариф». fileciteturn5file0Та ще вищі цифри з'являються в малих громадах. Рекордний наразі тариф у Ріпкинській громаді Чернігівської області, де сукупна вартість дійшла аж до 242 грн за кубометр.Саме такі приклади, на думку експерта, не можна механічно порівнювати з Києвом, Дніпром чи Львовом: у маленького водоканалу ті самі постійні витрати розподіляються між набагато меншою кількістю споживачів.У великих містах абсолютні цифри нижчі, але стрибок теж відчутний.Дніпро з 1 липня встановив для населення та звичайного бізнесу 81,92 грн за кубометр: 47,10 грн за воду і 34,82 грн за водовідведення. До цього населення платило 31,36 грн, тобто ціна зросла приблизно у 2,6 раза.У Львові з 1 серпня тариф зріс із 25,88 до 56,38 грн, більш ніж удвічі. При цьому сам «Львівводоканал» розраховував значно вищу економічно обґрунтовану вартість, але місто погодило нижчу ціну.В Одесі з 15 серпня населення платить 65,54 грн за кубометр за воду і водовідведення разом. Бізнес отримав таку ціну ще з початку року.Але самі цифри не пояснюють, чому одна громада може втримати кубометр у межах 60–80 грн, а іншій для тієї самої базової послуги потрібно 150–240 грн.Чому великому водоканалу легше втримати тарифОдна з причин величезного розриву між тарифами різних громад полягає в масштабі самого водоканалу. За оцінкою Олега Попенка, умовна межа, за якої підприємство може працювати беззбитково, становить близько 100 тис. абонентів.Показовим експерт називає ОКВП «Дніпро-Кіровоград». В їх склад входить не лише водоканал в Кропивницькому, а ще 12 менших водоканалів: в Олександрії, Світловодську інших невеликих містах. І це напряму впливає на те, який їм тариф треба сформувати. Тому витрати великої системи розподіляються між значно більшою кількістю споживачів.«Якби всі ці водоканали відокремили, то умовно в Кропивницькому тариф був би на рівні 70 гривень. Зате в містах і селищах сягав би 150, 200, 250 гривень», — оцінює Попенко.Проте кількість абонентів, за його словами, пояснює лише частину різниці. Не менш важливо, що робили з водоканалом протягом попередніх років.У Житомирі провалився 50-річний залізобетонний колектор / Джерело: КП «Житомирводоканал»Дорога електроенергія по-різному б'є по модернізованому і занедбаному водоканалуЕлектроенергію Попенко називає однією з головних причин нинішнього перегляду тарифів.«Вартість електроенергії зросла, а в собівартості послуги електроенергія складає десь 30–40%. І це напряму впливає на те, який тариф формує водоканал», — пояснює Попенко.У Дніпрі водоканал прямо назвав електроенергію серед причин нового тарифу. Причому підприємство вже розрахувало ціну на 2027 рік: нинішні 81,92 грн можуть зрости до 109,82 грн за кубометр, якщо місто погодить новий розрахунок. Отже, навіть різке підвищення 2026 року не гарантує, що тариф зафіксувався надовго.Але важлива не лише сама ціна кіловата. Важливо, як громади використали попередні роки для зниження енергоспоживання, тим, хто цього не зробив.Той самий «Дніпро-Кіровоград», за словами експерта, модернізували із залученням коштів Світового банку, тому в них тариф тримався на рівні 45 гривень.Іншим прикладом Попенко називає Житомир. За його словами, місто також залучило значні кошти в модернізацію водоканалу, і це дозволяє підприємству не вимагати такого різкого підвищення тарифу, як у громадах, де капітальні інвестиції роками відкладали.Обладнання насосної станції «Крошня» після модернізації у Житомирі. За даними підприємства, за перший місяць роботи нове обладнання дало 64% економії електроенергії. / Джерело: КП «Житомирводоканал»Ще наочніше вплив модернізації показує приклад Лубен. Місто залучило фінансування NEFCO, а паралельно вкладало власні бюджетні кошти в автоматизовану систему контролю та управління електроенергією.«У них реальне зменшення споживання електроенергії за рік складає десь в середньому вже за останні три роки близько 17%», — розповідає Попенко.Тому нова ціна кіловата вплине на тариф в Лубнах слабше. Якщо ж насоси та мережі залишилися такими самими, подорожчання майже повністю переходить у нову собівартість.Реконструйований машинний зал насосної станції у Житомирі з новими насосами та автоматизованою системою SCADA / Джерело: КП «Житомирводоканал», Фото: Лариса БілозероваДо 40% води можуть втратити ще дорогою до споживачаДругим фактором після енерговитрат Олег Попенко називає стан мереж. За його словами, є водоканали з втратами 30–35%, а в окремих випадках показник сягає 40%, як у Миколаєві.ПідписуйтесяПрорив водогону в Миколаєві, інцидент стався 1 серпня 2025 року під час тестової прокачка води нового магістрального водогонуВеличина втрат значною мірою показує, що громада робила з мережами попередні десять років. В одному місті кошти вкладали в насоси, автоматику й заміну труб. В іншому витрати накопичувалися разом зі зношенням мереж.Коли водоканал приносить місцевій раді новий розрахунок, у ньому фактично видно не лише нинішню ціну електроенергії, а й наслідки попередніх років без достатніх інвестицій.У жовтні 2025 року масштабна аварія на водогоні у Львові залишила без води 50 тисяч людейВисокий тариф може зупинити борги, але не вирішити проблемуГеннадій Рябцев пов'язує борги водоканалів із ширшою проблемою енергетичного ринку. За його словами, підприємства роками накопичували несплату за електроенергію і ці борги далі проходять ланцюгом через балансуючий ринок. Нові тарифи можуть принаймні пригальмувати подальше накопичення боргу, але самі по собі проблему не вирішують.На кінець 2025 року ліцензіати НКРЕКП у сфері водопостачання мали 10,2 млрд грн боргів за електроенергію. 85% цієї суми припадало на «Харківводоканал» і «Воду Донбасу».Олег Попенко також наголошує, що додаткові доходи від підвищення тарифів у багатьох випадках спочатку підуть на погашення старих боргів і оплату поточної дорожчої електроенергії, а не на капітальну модернізацію мереж.«Я запитав чи підуть кошти з підвищеного тарифа на модернізацію водоканала? Відповідь була: ні, ми тільки з боргами розрахуємося», — переказує Попенко свою розмову з представниками одного з підприємств.Тобто підвищення тарифу може дати підприємству можливість перестати нарощувати нові борги, але не ліквідує старі й не створює автоматично ресусрів на повну модернізацію.Цю оцінку не можна автоматично поширювати на кожен водоканал. Але вона показує принципову проблему: економічно обґрунтований тариф і інвестиційний тариф — не одне й те саме.Якщо підприємство входить у новий тариф із великими старими боргами, нова ціна спочатку може лише зупинити їх подальше накопичення. Споживач платить більше, але швидкої зміни стану мереж не бачить.Машинний зал насосної станції другого підйому комунального підприємства «Житомирводоканал» після реконструкціїУряд обіцяв врегулювання боргів, але воно так і не запрацювалоРябцев вважає, що проблему неможливо вирішити тільки підвищенням ціни води для населення. Він нагадав про пакет законодавчих змін, які уряд мав подати до Верховної Ради для врегулювання боргової проблеми на ринку.«Для того, щоб вирішити боргову проблему, потрібно хоча б, щоб Кабінет Міністрів нарешті вніс до Верховної Ради ті шість законопроєктів, які обіцяли до початку літа подати, але так і не подали», — говорить Рябцев.За його словами, після зміни уряду ця тема взагалі зникла з публічного порядку денного.Олег Попенко також переконаний, що лише підвищення тарифу не вирішить проблему: якщо не врегулювати старі борги, не змінити модель управління та інвестиційні стимули, то новий тариф лише дозволить системі деякий час працювати в нинішньому стані.Одних нових тарифів недостатньо — експерти пропонують міняти правилаПопенко бачить проблему ще глибше — у способі, яким комунальні підприємства формують свої фінансові потреби.«Більшість депутатів та посадовців не заглиблюються у проблему, вони живуть соціалістично-радянським способом формування собівартості — видатки плюс», — характеризує Попенко підхід частини місцевої
- Останні
- Популярні
Новини по днях
2 вересня 2026
