Віктор Шакирзян: які зміни планують у Рівному і що місто відкладає через війну
День міста Рівне вже вп’яте відзначає під час повномасштабної війни. За цей час змінилися міські пріоритети й бюджетні можливості. У Рівному запрацював електронний квиток, почали реалізовувати маршрут безбар’єрності, взялися за давні проблеми з водовідведенням і каналізуванням окремих районів. Водночас частину великих проєктів місто відкладає, адже значні кошти спрямовує на підтримку Сил оборони.
Про те, що вже змінилося в Рівному, які рішення місто відкладає через війну і що планує робити далі, говоримо з виконувачем обов’язків міського голови Рівного Віктором Шакирзяном.
– Якщо порівняти Рівне 2022-го і 2026 року, які зміни в місті вважаєте найбільш помітними?
– Якщо говорити про інфраструктуру, я б назвав запуск проєктів каналізування Басового Кута, реконструкції парку імені Тараса Шевченка та облаштування зливової каналізації з вулиці В’ячеслава Чорновола.
У міських послугах серед помітних змін – розвиток ЦНАПу: відкриття нових локацій, розширення переліку послуг і поліпшення їхньої якості. Також це запровадження електронного квитка у громадському транспорті та облаштування паркінгів у місцях найбільшого скупчення транспорту – біля ринків, лікарень і торгових центрів.
Щодо життя громади, то це створення маршруту безбар’єрності від вулиці Кавказької до Карнаухова, реконструкція Дитячої залізниці, а також оновлення місць для відпочинку і створення нових локацій у міському гідропарку.
– Значна частина міського бюджету останніми роками йде на підтримку Сил оборони. Скільки Рівне планує спрямувати на це коштів цьогоріч і які цивільні проєкти через воєнні пріоритети доводиться відкладати?
– На 2026 рік заплановано 475,2 мільйона гривень. Крім того, на сесійному засіданні 13 серпня додатково спрямували 19,1 мільйона гривень на заходи, пов’язані з воєнним станом.
Через те, що значна частина бюджету міста спрямовується на Сили оборони, реалізацію деяких великих проєктів довелося відкласти на невизначений час. Це реконструкція стадіону «Авангард», реконструкція Народного дому на вулиці Симона Петлюри, добудова поліклініки №2 на вулиці Драгоманова та будівництво нових приміщень ліцею «Престиж».
– Із серпня в Рівному повноцінно працює електронна система оплати проїзду. Що має бути наступним етапом транспортних змін?
– Запровадження електронної оплати – це не завершення транспортної реформи, а інструмент для її подальшого розвитку. Наступний етап має передбачати роботу одразу за кількома напрямами: аналіз транспортної мережі, вдосконалення роботи перевізників, поступове оновлення рухомого складу та підвищення якості транспортного обслуговування.
Окрема проблема сьогодні – спроможність перевізників забезпечувати передбачений договорами випуск автобусів на маршрути. Через дефіцит водіїв це вдається не завжди, а від цього безпосередньо залежать інтервали руху та якість обслуговування пасажирів. Тому кадрове забезпечення перевізників також є важливою складовою подальшої транспортної політики міста.
Водночас потрібно оцінювати не лише можливості перевізників, а й реальні потреби пасажирів. Якщо є обґрунтовані звернення щодо зміни графіків, збільшення кількості транспорту на окремих напрямках чи коригування маршрутів, такі пропозиції розглядатимуть з урахуванням фактичної ситуації.
– Електронна оплата тепер дає місту значно більше інформації про реальний пасажиропотік. Чи використовуватимуть ці дані для зміни маршрутів і графіків?
– Це одна з ключових переваг нової системи. Місто отримує більше об’єктивної інформації про фактичні перевезення: можна бачити пасажиропотоки й аналізувати, як транспорт використовується в різний час і на різних напрямках. Саме для цього, зокрема, й запроваджували автоматизований облік.
Однак робити висновки про зміну маршрутної мережі після короткого періоду роботи системи було б передчасно. Потрібно накопичити достатній масив даних, порівняти його з сезонними коливаннями пасажиропотоку, зверненнями жителів і фактичним виконанням графіків перевізниками.
Надалі ці дані використовуватимуть під час ухвалення рішень щодо маршрутів і графіків. Якщо буде видно стабільно високий попит на певному напрямку або, навпаки, недостатнє використання транспорту, це стане підставою для аналізу і, за потреби, змін.
Проблемні напрямки при цьому не варто визначати лише за кількістю звернень чи окремими випадками. Треба враховувати пасажиропотік, дотримання графіків, фактичний випуск автобусів, наявність водіїв і можливості перевізника забезпечити необхідну кількість транспорту.
Фактично електронний квиток дає місту можливість перейти від транспортних рішень, які значною мірою спиралися на звернення та суб’єктивні оцінки, до управління транспортною мережею на основі фактичних даних.
– У центрі зараз триває реконструкція системи водовідведення. Які великі міські проєкти наступні серед пріоритетів?
– Це каналізування Нового Двору. Також у пріоритеті реконструкція парку «Хімік» на Ювілейному та добудова закладу дошкільної освіти на вулиці Коновальця в мікрорайоні Північний.
– Рівне бере участь у державному проєкті «Рух без бар’єрів». На якому етапі зараз створення міського маршруту безбар’єрності?
– Маршрут безбар’єрності Рівного сполучає найважливіші громадські об’єкти міста. Серед них – майдан Незалежності, дитячі й дорослі поліклініки та лікарні, міський центр комплексної реабілітації «Крок», ЦНАП, Рівненська ОВА, центр зайнятості, ляльковий і музично-драматичний театри, «Інваспорт», міський пологовий будинок, міська рада, залізничний вокзал та інші адміністративні, освітні, торговельні, дозвіллєві й житлові об’єкти.
Загальна протяжність маршруту – близько 8,4 кілометра, першої черги – 4,5 кілометра.
Реалізацію всього маршруту розділили на кілька черг через велику кількість об’єктів і значні ресурси, необхідні для якісного виконання робіт. Перша черга проходить вулицями Кавказькою, Симона Петлюри, частиною Соборної, В’ячеслава Чорновола та Карнаухова. Вона включає 52 проєкти. Роботи розпочали у 2025 році, зараз вони завершуються.
У 2026 році також реалізують заходи другої черги. Серед них – забезпечення безбар’єрного сполучення залізничного вокзалу і приміської автостанції з ділянкою першої черги маршруту через проспект Миру.
Інші важливі соціальні об’єкти, пішохідні переходи та зупинки громадського транспорту на Відінській, Київській і Соборній реалізовуватимуть у наступних чергах у наступні роки.
Для реалізації маршруту місто також шукає зовнішнє фінансування – кошти меценатів, грантодавців, бізнесу та цільові державні субвенції.
– Ветеранські організації говорять про потребу в місцях, де ветерани могли б отримувати допомогу, спілкуватися, тренуватися. Які простори для них сьогодні створює або підтримує місто?
– Один із таких проєктів – сучасний простір «Світлиця Захисника». Там працюватимуть фахівці управління у справах ветеранів, які надаватимуть адміністративні послуги соціального характеру і консультації.
Для цього департаменту передано нежитлове приміщення на майдані Незалежності, 5 площею 176,5 квадратного метра. У 2025 році виготовили проєктно-кошторисну документацію, у 2026-му провели ремонтні роботи. Нині простір облаштовують для відкриття.
У «Світлиці Захисника» прийматимуть Захисників і Захисниць України, членів їхніх сімей, а також родини загиблих, зниклих безвісти та військовополонених Захисників і Захисниць.
Поруч, також на майдані Незалежності, 5, управлінню у справах молоді та спорту передали приміщення площею 140 квадратних метрів для створення молодіжного центру.
Для зустрічей і тренінгів відкритий також «Бізнес-коворкінг Рівне», приміщення якого відповідає нормам безбар’єрності.
Окремий напрям – ветеранський спорт. З 2025 року працює громадська організація «Ветеранський спортивний клуб «Неможливого не буває». Серед її напрямів – ветеранський, адаптивний та інклюзивний спорт, фізична реабілітація, відкриті ветеранські тренування. Проводяться заняття з пауерліфтингу, кросфіту та богатирського багатоборства, ветерани беруть участь у всеукраїнських і міжнародних змаганнях.
У громаді діють й інші організації, які розвивають адаптивний спорт: «КРАС», «Файтер», «Спілка учасників бойових дій та АТО «УВО», «Ветеранська Сотня». Серед напрямів – піклбол, плавання, кросфіт, важка атлетика, бокс, ММА, волейбол сидячи, настільний теніс, бадмінтон, баскетбол на кріслах колісних і стрільба з лука.
– Розвиток міста часто найбільше помітний у центрі. А що планується в мікрорайонах та інших частинах громади?
– Один із напрямів – розвиток спортивної інфраструктури за місцем проживання та в місцях масового відпочинку. На балансі міського центру «Спорт для всіх» зараз перебувають 48 спортивних майданчиків різного типу в різних мікрорайонах міста. Крім того, центру виділили ще 30 земельних ділянок для будівництва спортивних майданчиків у майбутньому.
У межах програми будівництва мережі спортивних майданчиків рівних можливостей на 2026–2028 роки планують створювати майданчики з тренажерним обладнанням, аналогічним тому, що вже є в Гідропарку.
Наступний такий майданчик має з’явитися на вулиці Євгена Коновальця, 17, у мікрорайоні Північний. Нині для нього виготовляють проєктно-кошторисну документацію.
У бюджеті також передбачені кошти на виготовлення проєктно-кошторисної документації для будівництва елінгу зі спортивним залом на вулиці Басівкутській.
Для нового спортивного залу на вулиці Молодіжній у Квасилові проєктно-кошторисну документацію вже виготовили.
– Що Рівне сьогодні може запропонувати молодим людям, щоб у них було більше причин залишатися в місті?
– У межах міської програми підтримки молоді 18 кращих студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти Рівного щомісяця отримують стипендію міського голови.
Також місто почало фінансово заохочувати молодих людей із Рівненської громади, які склали НМТ із трьох предметів на 600 балів і стали студентами рівненських навчальних закладів.
Працює Молодіжна рада при Рівненській міській раді другого скликання. Її учасники реалізують проєкти, проводять заходи та благодійні акції, беруть участь у навчаннях, молодіжних форумах і конференціях. Вони також долучилися до орган
- Останні
- Популярні
Новини по днях
1 вересня 2026
