Компаніям радять оцінювати ШІ за стабільним попитом, а не ціною токенів
Підприємствам, які переводять штучний інтелект із тестових проєктів у постійне використання, варто оцінювати не лише ціну токенів і доступ до найпотужніших хмарних моделей, а й доцільність інвестицій у власні обчислювальні потужності. Про це йдеться в партнерському матеріалі HPE, опублікованому MIT Technology Review.
У матеріалі зазначають, що модель оплати за споживання забезпечує гнучкість і не потребує великих початкових зобов’язань. Водночас за стабільного, передбачуваного та масштабного попиту витрати на ШІ можуть перетворитися на мінливу щомісячну статтю бюджету, яку важко прогнозувати через зміни навантаження й вимог до моделей.
ШІ дедалі частіше застосовують не в окремих пілотах, а в портфелях виробничих рішень: асистентах, системах пошуку та роботи зі знаннями, а також агентних застосунках. Такі інструменти можуть виконувати багатокрокові процеси у внутрішніх системах підприємства, формуючи регулярний попит на моделі, дані та інструменти.
У публікації наведено дані Deloitte State of AI in the Enterprise за 2026 рік: доступ працівників до ШІ у 2025 році зріс на 5%, а частка компаній, де щонайменше 40% ШІ-проєктів працюють у виробничому середовищі, за прогнозом має подвоїтися протягом шести місяців.
Власна інфраструктура не є автоматично дешевшим варіантом, наголошується в матеріалі. Вона може бути вигідною лише тоді, коли компанія здатна підтримувати продуктивне завантаження потужностей. Для кожної організації існує власна точка, після якої володіння потужностями може коштувати менше, ніж оплата кожного окремого запиту.
Цей рівень залежить від моделей, співвідношення вхідних і вихідних токенів, вимог до продуктивності, архітектури системи, витрат на енергію та операційної моделі. Наприклад, система, що інтенсивно використовує пошук у базі знань, може обробляти значно більше контексту на одну взаємодію, ніж звичайний асистент. Агентні процеси також можуть передбачати повторні звернення до моделі, пошук і використання інших інструментів.
Автори вказують, що самого встановлення інфраструктури недостатньо. Компанії мають швидко вводити робочі навантаження в експлуатацію, контролювати використання ШІ, оцінювати завантаження ресурсів і регулярно додавати нові цінні сценарії застосування. Без цього інвестиція може не дати очікуваного економічного результату.
Перед капітальними вкладеннями бізнесу пропонують відповісти на три питання: чи став попит достатньо стабільним і великим для виділених потужностей, за якого рівня використання володіння ними стає економічно виправданим та чи здатна організація забезпечити їхнє постійне продуктивне завантаження.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 вересня 2026
