Смерть прилетіла через мури: як Золота Орда атакувала Кафу чумними трупами

19.08.2026, 06:49 enovosty.com

У XIV столітті війська Золотої Орди під час облоги генуезької Кафи в Криму закидали за міські мури тіла воїнів, померлих від чуми. Невдовзі купецькі кораблі залишили заражене місто, а Чорна смерть дісталася портів Середземномор’я і перетворилася на одну з найстрашніших пандемій в історії Європи.

Чорна смерть забрала життя десятків мільйонів людей, однак її шлях до Європи почався далеко від середземноморських портів. Сучасні дослідження привели науковців до району озера Іссик-Куль у горах Тянь-Шаню на території нинішнього Киргизстану.

На християнських кладовищах Кара-Джигач і Бурана дослідники звернули увагу на надгробки 1338–1339 років. Написи сирійською мовою свідчили про раптову смертельну пошесть серед місцевого населення.

Аналіз ДНК із зубів похованих людей виявив бактерію Yersinia pestis — збудника чуми. Йшлося про штам, близький до предкового для ліній бактерії, які згодом спричинили Чорну смерть.

До Європи інфекція могла рухатися торговельними шляхами. Величезні території Євразії тоді контролювали Монгольська імперія та держави, що виникли після її розпаду. Відносна стабільність сприяла активній торгівлі Шовковим шляхом.

Разом із тканинами, зерном, хутром і спеціями подорожували гризуни та їхні блохи. Саме дрібні гризуни були природним резервуаром Yersinia pestis у Центральній Азії, а заражені блохи могли переносити бактерію людям.

Одним із головних пунктів торгівлі між Сходом і Заходом стала Кафа — сучасна Феодосія. Генуезьке місто в Криму мало потужні укріплення, великий порт і контролювало значну частину чорноморської торгівлі.

У 1343 році між генуезцями та ханом Золотої Орди Джанібеком спалахнув конфлікт. За два роки ординське військо взяло Кафу в облогу.

Швидко захопити фортецю не вдалося. Місто мало запаси та могло отримувати допомогу морем, тому протистояння затягнулося.

У 1346 році вже саме військо Джанібека зіткнулося з чумою. Серед воїнів почалася смертельна епідемія, яка серйозно послабила армію.

Саме тоді, за свідченням італійського нотаріуса Габріеле де Муссі, ординці вдалися до незвичайної атаки. Тіла померлих від чуми воїнів почали перекидати через укріплення Кафи за допомогою облогових машин.

Мешканці намагалися позбутися тіл, скидаючи їх у море. Проте чума поширювалася містом.

Сьогодні відомо, що бубонна чума передається насамперед через укуси заражених бліх. Тому сама історія про тіла, перекинуті через мури, не доводить, що саме ця атака спричинила спалах хвороби всередині Кафи. Заражені гризуни та блохи вже могли перебувати в районі міста.

Коли становище стало критичним, частина генуезців залишила Кафу морем. За описом подій, 12 галер прорвалися з міста та вирушили через Чорне море до Середземномор’я.

Разом із людьми й вантажами на кораблях могли перебувати заражені щури та блохи.

У жовтні 1347 року кораблі прибули до Мессіни на Сицилії. На борту вже були мертві та тяжко хворі моряки. Місцева влада наказала кораблям залишити гавань, але зупинити поширення інфекції не вдалося.

На початку 1348 року чума вже дісталася інших великих середземноморських портів. З Італії та півдня Франції вона поширювалася торговельними маршрутами дедалі далі вглиб континенту.

Середньовічна медицина не знала справжньої причини хвороби та ефективного способу її лікування. За кілька років Чорна смерть забрала, за різними оцінками, від 30% до 50% населення Європи.

Наслідки виявилися не лише демографічними. Через величезну кількість померлих виник дефіцит робочої сили, змінювалися відносини між землевласниками та селянами, дорожчала праця й послаблювалися деякі елементи феодальної системи.

Історію облоги Кафи часто називають одним із ранніх задокументованих прикладів використання заражених тіл як зброї. Водночас твердження, що саме ця атака запустила Чорну смерть у Європі, залишається дискусійним: пандемія поширювалася складною мережею сухопутних і морських торговельних шляхів.

Читати повністю…