Новий завод у Норвегії випускатиме українські дрони
Україна та Норвегія створюють перше спільне виробництво українських безпілотників. Планується виготовити декілька тисяч дронів mid-strike на території Норвегії. Уся продукція, виготовлена в межах проєкту, буде передана Силам оборони України.
Проєкт буде профінансовано норвезькою стороною за рахунок додаткових коштів, які спрямовують додатково до раніше передбачених $7 млрд оборонної підтримки України у 2026 році.
Відповідну угоду підписали у Києві Посол Норвегії в Україні Ларс Рагнар Аалеруд Гансен та заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв.
Сьогоднішні домовленості з Осло підтверджують: Норвегія стає не просто донором, а промисловим тилом для українського MilTech.
Головна проблема українських виробників — загроза обстрілів заводів.
Рішення: українські розробки (креслення, софт, технологія) передаються норвезьким підприємствам.
Результат: декілька тисяч дронів Mid-Strike (радіус 50–150 км) виготовляються в ідеальних умовах безпеки НАТО та прибувають на фронт уже до літа 2026 року.
Норвегія демонструє приклад максимально ефективного використання коштів:
$1,5 млрд — саме таку суму Осло спрямує виключно на закупівлю українського озброєння цього року.
Надплановість: Фінансування заводу дронів іде понад раніше оголошений пакет у $7 млрд. Це свідчить про те, що партнери бачать у дронах Mid-Strike реальний важіль для «перехоплення ініціативи».
Міністр оборони Норвегії Торе Оншуус Сандвік прямо каже: Норвегія зміцнює власну промисловість.
Український досвід: Осло отримує доступ до бойових алгоритмів та ШІ-рішень, які вже пройшли випробування російським РЕБ.
Підготовка НАТО: Норвегія нарощує свої спроможності, готуючись до викликів майбутнього, базуючись на реальних даних з українського фронту.
Клас Mid-Strike — це дрони з радіусом дії 50–150 км, які працюють у тактичній та оперативній глибині ворога. Зважаючи на нещодавні презентації українських розробок міжнародним партнерам (зокрема у Берліні та під час візитів норвезької делегації), можна виділити конкретні моделі, які з найбільшою ймовірністю стануть основою для виробництва в Норвегії.
Anubis (Анубіс) – один із ключових претендентів. Це ударний дрон середнього радіуса, який нещодавно демонстрували Президенту та німецьким партнерам. Він призначений для точних ударів по бронетехніці, складах БК та скупченнях живої сили в оперативній глибині.
Хмаринка – нова розробка від «Генерала Черешні», представлена у квітні 2026-го. Це недорогий дрон-камікадзе літакового типу з дальністю 50+ км. Його «фішка» — максимальна простота та придатність до масового виробництва тисячами одиниць, що ідеально вкладається в концепцію норвезької угоди.
Лютий (тактичні модифікації). Хоча «Лютий» відомий як далекобійний дрон, існують його полегшені версії для роботи на коротших дистанціях (до 150 км) з більшою бойовою частиною.
Моделі від Brave1 (наприклад, SkyCraft). У маркетплейсі Brave1 нещодавно з’явилися нові ударні крила, які мають інтегровані модулі ШІ для автономного донаведення.
Ці дрони не б’ють по Кремлю, вони б’ють по тому, що годує фронт. Дистанція 50–150 км — це «мертва зона» для ворожої артилерії та занадто близько для їхніх великих систем ППО типу С-400. Масова поява тисяч українських «Анубісів» чи «Хмаринок» норвезької збірки змусить росіян відсувати склади БК та штаби ще на 100 км далі від лінії фронту.
Співпраця з Норвегією також може включати інтеграцію норвезьких технологій передачі даних (Kongsberg), що зробить ці дрони ще більш захищеними. Це фактично створення «Північного оборонного мосту». Україна дає інтелект, Норвегія — промислову потужність та фінанси.
- Останні
- Популярні
- Травень, 04
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Новини по днях
5 травня 2026
