Мешканці Азії муміфікували своїх померлих димом понад 10 тисяч років тому. Це на кілька тисячоліть раніше за давніх єгиптян

16.09.2025, 14:33 nauka.ua

Мешканці території сучасного Китаю, В’єтнаму й Індонезії ще понад 10 тисяч років тому муміфікували тіла своїх померлих, причому робили це за допомогою диму. Це на декілька тисячоліть раніше, ніж у Стародавньому Єгипті з’явилася більш відома муміфікація шляхом бальзамування тіла. Ця практика збереглася у деяких корінних народів Нової Гвінеї й Австралії, чиї предки походили з Південно-Східної Азії. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Одне з поховань людей у Південно-Східній Азії, для збереження решток яких могли застосовувати муміфікацію димом. Yousuke Kaifu, Hirofumi Matsumura

Хоча муміфікацією шляхом бальзамування найбільш відомі давні єгиптяни, які створювали таким чином навіть мумії тварин, цим методом збереження решток користувалися навіть у Європі якихось 300 років тому. Водночас муміфікація тіл може відбуватися й у природніх умовах, тоді таке збереження тіл навіть допомагає реконструювати хромосоми давно вимерлих видів, наприклад мамонтів. Тому для археологів важливо відрізняти процеси, які відбулися з тілами після поховання природнім шляхом, і ті дії, які люди навмисно зробили з ними у межах поховальних ритуалів.

Поховання людей у зігнутих позах із Південно-Східної Азії. Hung et al. / PNAS, 2025

У Південно-Східній Азії кам’яної доби ще до міграції людей із заходу, які є предками більшості сучасного населення регіону, існувала традиція поховання тіл у зігнутих позах, а рештки людей того періоду мали сліди пошкодження вогнем. Щоб з’ясувати, чи є це слідами навмисної муміфікації тіл після смерті, міжнародна команда науковців на чолі з фахівцями Австралійського національного університету провела дослідження подібних поховань у цьому регіоні.

Археологи досліджували 95 поховань, які датують пренеолітичним і неолітичним періодами (12-4 тисячами років тому), тобто часом до поширення в Південно-Східній Європі вихідців із заходу. Більшість проаналізованих ними решток походила з Китаю та В’єтнаму, а також частина з Індонезії, Філіппін, Таїланду, Лаосу, Малайзії та Тайваню. Усі вони мали ознаки поховання в зігнутих позах, імовірно, зі зв’язаними кінцівками. Проте деякі мали настільки зігнуті пози, що їх було б важко зберегти протягом такого тривалого часу, якби тіло людини після смерті просто зв’язали.

Схема виготовлення мумій за допомогою диму: підготовка тіла та поміщення його у певну позу (А), висушування димом над багаттям (В), перенесення до місця поховання та саме поховання (C-D). Такий процес відтворили на основі слідів на рештках і практик у народів Нової Гвінеї й Австралії. Hung et al. / PNAS, 2025

Разом зі слідами пошкодження вогнем це наштовхнуло археологів на думку, що ці тіла піддали муміфікації під впливом диму. Така обробка видалила б із тіл зайву вологу, зробивши їх стійкішими до зміщення решток під впливом підземних вод і зсувів ґрунту. Ретельніше проаналізувавши рештки з Китаю, В’єтнаму й Індонезії, науковці виявили щонайменше дев’ять тіл, муміфікованих таким шляхом, і ще два, які найімовірніше пройшли таку саму обробку після смерті людини. Для цього тіла мали підвішувати над тліючим багаттям, де вони протягом тривалого часу, аж до трьох місяців, повільно нагрівалися та випаровували вологу.

Муміфікація тіл димом у Південно-Східній Азії на декілька тисячоліть давніша за муміфікацію бальзамуванням, яка незалежно виникла у культури Чинчорро з Перу та Чилі у 9000 році до нашої ери та в Стародавньому Єгипті близько 4500 року до нашої ери. Крім того, вона змогла зберегтися протягом понад 10 тисяч років у нащадків тогочасних людей і відома з етнографічних записів про корінні народи високогір’я Нової Гвінеї та деяких регіонів Австралії.

Досліджені археологами поховання також відрізняються від пізніших неолітичних, у яких людей поміщали в могили в прямому положенні та супроводжували поховальними артефактами. Науковці також не виявили у похованих людей ознак належності до культур неоліту, таких як сліди споживання в їжу одомашнених тварин і культурних рослин. Це свідчить про те, що складні поховальні ритуали виникли в місцевих мешканців раніше за сільське господарство.

🦴 У Бельгії знайшли поховання римської доби, у якому були об’єднані рештки сімох людей, зокрема двох дітей. Ці люди ще й жили в різний час між 5000 і 1800 років тому.

👼 У середньовічному борделі в Бельгії археологи виявили поховання немовляти, яке ставить під сумнів поширене уявлення про те, що тогочасні працівниці таких закладів були схильні вбивати своїх дітей.

🐴 А в Німеччині знайшли поховання понад сотні коней, яких використовував місцевий кавалерійський корпус. Одна з особин була похована з особливою турботою, що свідчить про горювання власника за нею.

Читати повністю…