Супутник Чумацького Шляху виявився сховищем чорних дір

18.08.2025, 13:56 root-nation.com

Астрономи вже багато років намагаються розгадати таємницю найтьмянішого супутника Чумацького Шляху – об’єкта, відомого як Велика Ведмедиця III (Ursa Major III). Він розташований на відстані понад тридцять тисяч світлових років від нас і тривалий час вважався крихітною галактикою, основу якої, як передбачалося, становить темна матерія.

Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.

Але виявилося, що цей загадковий супутник Чумацького Шляху може приховувати не сховище темної матерії, а щільне скупчення зоряних залишків, серед яких чорні діри та нейтронні зорі. Це відкриття змінює уявлення про природу найслабших галактичних супутників та змушує астрономів по-новому поглянути на їхню еволюцію.

Нещодавно група астрофізиків представила нове дослідження. На їхню думку, Велика Ведмедиця III не є класичною галактикою, а радше компактним зоряним скупченням, у серці якого прихована концентрація масивних зоряних залишків. Дослідники припускають, що саме чорні діри та нейтронні зорі формують невидиме ядро цього об’єкта, надаючи йому гравітаційну масу, яка перевищує очікування від видимого зоряного складу.

Павло Кроупа з Боннського університету, один із авторів дослідження, наголошує, що такі результати можуть стати вирішальними для переосмислення класифікації подібних систем. Якщо виявиться, що Велика Ведмедиця III та інші подібні об’єкти не мають темної матерії, це здатне суттєво змінити наші уявлення про розподіл і роль темної матерії у Всесвіті.

Ці об’єкти складно віднести до чітких категорій. Вони схожі на звичайні зоряні скупчення, проте їхня маса значно перевищує ту, яку можна пояснити спостережуваною кількістю світла. Деякі системи демонструють співвідношення маси до світності, яке у сотні чи навіть тисячі разів перевищує аналогічні показники в типовому зоряному скупченні. Протягом десятиліть це розцінювалося як прямий доказ наявності темної матерії. Але класичні теорії не могли достатньо точно пояснити механізм її існування в таких об’єктах. Як зазначає Алі Ростамі-Шіразі, провідний автор роботи та дослідник з Іранського інституту перспективних фундаментальних наук, саме тому подібні системи залишаються у фокусі активних наукових дискусій.

Щоб перевірити гіпотезу, науковці звернулися до чисельного моделювання. Використовуючи методику N-тілесної симуляції, яка дозволяє з високою точністю враховувати взаємодію багатьох зірок під дією гравітації, вони відтворили історію еволюції Великої Ведмедиці III на часових масштабах у мільярди років. У моделі було враховано траєкторію руху об’єкта навколо Чумацького Шляху, а також його хімічні характеристики, що дають додаткові підказки про його минуле.

Результати симуляцій виявилися промовистими: під час тривалого обертання навколо нашої Галактики, сильне гравітаційне поле Чумацького Шляху поступово відривало зовнішні зорі скупчення. Залишався лише компактний залишок, у якому головну роль починали відігравати невидимі зоряні залишки – чорні діри та нейтронні зорі, доповнені небагатьма вцілілими яскравими зорями. Таким чином, масивність системи пояснюється не присутністю темної матерії, а концентрацією цих об’єктів.

У такому випадку Велика Ведмедиця III можна було б назвати «темним зоряним скупченням» – системою, яка виникла з колишнього зоряного скупчення, пошкодженого мільярдолітнім впливом гравітаційних сил Галактики. За словами Кроупи, саме подібна еволюція могла призвести до того, що тепер ми спостерігаємо лише ядро, збагачене чорними дірами.

Наслідки цього відкриття можуть бути надзвичайно широкими. Якщо хоча б частина слабких супутників Чумацького Шляху виявиться не галактиками, а подібними темними зоряними скупченнями, тоді оцінки обсягів темної матерії у нашому найближчому космічному середовищі доведеться суттєво скоригувати. Це також відкриває нові перспективи у вивченні процесів руйнування та трансформації зоряних систем під дією масивних галактик.

Дослідження підкреслює й значення сучасних методів комп’ютерного моделювання, здатних пролити світло на загадки, які ще нещодавно здавалися нерозв’язними. На думку авторів, отримані результати пропонують нову базу для переосмислення природи проміжних небесних систем та можуть суттєво вплинути на наше розуміння еволюції галактик.

Проте остаточні висновки потребують додаткових спостережень. Наступним кроком стане пошук безпосередніх свідчень існування чорних дір у межах Великої Ведмедиці III. Лише їхнє виявлення зможе остаточно підтвердити або спростувати запропоновану модель.

Читайте також:

Читати повністю…