Наша пісня гарна й нова: чи відновить Трамп активні бойові дії проти Ірану

26.10.2026, 19:36 24tv.ua

Американські політики на Капітолійському пагорбі, дипломати з Європейського Союзу і лідери держав Близького Сходу, затамувавши подих, чекають відповідь на питання – чи відновить Дональд Трамп бойові дії проти режиму в Ірані?

Президент Трамп натякає на це вже кілька тижнів. Раніше цього місяця він заявив, що Сполучені Штати виграють війну "одразу після виборів" або "можливо, перед виборами", на яких американці 3 листопада обиратимуть нових конгресменів і сенаторів.

До нових ударів американського президента підштовхує не лише можлива поразка Республіканської партії на проміжних виборах, а й ще один ненависник Ірану – прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, у якого також на носі свої вибори.

Тегеран уважно стежить за ситуацією і, поки Росія евакуює своїх спеціалістів з Ірану, заявляє, що вже розробив нові плани ударів по об’єктах у регіоні. Ба більше – каже, цього разу буде битися до останнього.

Які наслідки матимуть нові атаки по Ірану, чи допоможуть вони Дональду Трампу на виборах та яку вигоду з цього може отримати Росія – розповідає 24 Канал.

Після майже 9 місяців Тегеран та Вашингтон опинились у безвихідному становищі – для оголошення перемоги не у соцмережах, а в реальності жодна сторона не досягла справжнього результату, а одноосібний вихід одного з учасників із війни означатиме поразку.

Американська армія завдала Ірану масових руйнувань, однак не змогла перетворити військові успіхи на дипломатичну перемогу, тож кожна сторона чекає, що першою поступиться інша. Бойові дії фактично припинилися після квітневого перемир’я, але підписаний у червні меморандум з 14 пунктів, який мав відкрити шлях до врегулювання, так і не набрав чинності.

Центром протистояння залишається Ормузька протока. США тримають блокаду іранських портів, яка припинила експорт нафти та ускладнює морську торгівлю для Тегерану. Хоча Трамп заявляє, що Ормуз повністю перебуває під контролем американських військ, відкритий і безпечний для кораблів, насправді ситуація зовсім інша. За даними Міжнародної морської організації, щонайменше 27 кораблів потрапили під удар із сторони Ірану – найбільша кількість уражених кораблів з березня цього року.

Сатиричний антиамериканський плакат, що обігрує культову обкладинку альбому Nevermind, на вулицях Тегерану. Фото – AFP

Навколо так багато нафти, – заявив 22 жовтня Трамп на мітингу в Айові, та пояснив, що завдяки організованій США морській блокаді кількість нафти на ринку стала більшою, ніж будь-коли раніше.

Частково американський президент правий: за інформацією Kpler, експорт нафти та нафтопродуктів з Близького Сходу минулого тижня досяг рівня, який фіксувався до війни з Іраном. Однак цього вдалося досягти завдяки тому, що арабські держави змогли знайти альтернативні шляхи для експорту чорного золота. Саудівська Аравія за допомогою трубопроводу "Схід – Захід" переправляє нафту до портів на узбережжі Червоного моря, а уже з них доставляє її покупцям в усьому світі. При цьому саудити мусять зважати на загрозу з боку хуситів, які є також союзниками Ірану і часто діють скоординовано.

У свою чергу, ОАЕ з цією ж метою використовують трубопровід ADCOP, який оминає Ормуз, інші країни користуються системою човникових перевезень, за якої державні судна доставляють нафту до більших танкерів, що чекають в Оманській затоці.

Проте більші обсяги експорту не зробили паливо дешевшим. Ціна нафти марки Brent зросла на 43% від підписання червневого меморандуму і торгується на рівні 117 доларів за барель, а вартість дизеля збільшилась приблизно на 35%. І хоча Трамп звинувачує в цьому Україну, всі все розуміють.

Тегеран також опинився у пастці власної тактики вичікування. Іранська сторона не вдається до активних дій, розраховуючи виснажити противника, але фактична блокада Ормузької протоки виявилася зброєю двосічного леза.

Параліч цього стратегічного маршруту однаково сильно б’є по обох сторонах: поки США та їхні союзники зіштовхуються з глобальною енергетичною кризою й стрибком цін на пальне, сам Іран залишається відрізаним від ключових шляхів нафтового експорту, втрачаючи останні джерела доходів для виснаженої економіки. У результаті взаємна блокада перетворилася на замкнене коло, де кожен наступний день застою коштує надто дорого як для Вашингтона, так і для Тегерана.

Але у кожної з сторін існують як і вагомі причини для закінчення війни, так й інструменти для її продовження.

Дональда Трампа чекають проміжні вибори 3 листопада до Конгресу, де американці обиратимуть нових представників законодавчої влади США, а саме увесь склад нижньої палати парламенту – Палати представників, та приблизно третину верхньої палати – Сенату.

Однак рейтинги республіканців рекордно падають. Дані соціологічних досліджень свідчать, що демократи майже напевно виграють вибори до Палати представників і цілком можуть отримати більшість іще й у Сенаті.

Щоб підняти рейтинги своєї партії, за даними The Atlantic, Трамп та його адміністрація почали розглядати можливість знову завдати ударів по Ірану. Після того як ця інформація потрапила в медіа, Трамп публічно повідомив, що Сполучені Штати не атакуватимуть Іран до проміжних виборів. Але вірогідність нових ударів по Ісламській республіці нікуди не зникла.

Ми можемо влаштувати ще одну маленьку "Епічну лють", – заявив Трамп 23 жовтня під час виступу на мітингу у Флориді, лише через декілька тижнів після заперечення такої можливості.

Проблема для Трампа полягає в тому, що лише 34% американців підтримують війну з Іраном, а рейтинг Трампа впав до найнижчого рівня за весь час його другої каденції – дії американського президента схвалюють лише 31% громадян. Саме після ударів по Тегерану, перекриття Ормузької протоки та збільшення цін на нафту, газ і дизель все менше і менше американських виборців почали підтримувати політику Дональда Трампа.

Рейтинги підтримки Дональда Трампа зараз найнижчі за весь час його другого терміну / Інфографіка – Reuters / Ipsos

До цього додається і потреба в нових бойових діях для прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу. Парламентські вибори в Ізраїлі відбудуться вже цього тижня, і повернення до бойових дій напередодні голосування могло б допомогти Нетаньягу зберегти посаду в разі невизначеного результату.

Нетаньягу наполягає на новому ударі до виборів в Ізраїлі, але Трамп поки що відмовився його санкціонувати. Він лише підтримав прем’єра і заявив, що хоче допомогти йому "завершити роботу", якщо Іран не змінить поведінку. А він точно не змінить. Тому у Трампа не надто багато варіантів – або геополітичне TACO під вибори, або гра на всі гроші.

Військове командування США уже перекидає на Близький Схід третю авіаносну ударну групу. На кораблях, що зараз прямують до регіону, сукупно перебувають понад 7 000 моряків та 2 000 морських піхотинців. До складу сил увійшли авіаносець USS Theodore Roosevelt, а також USS Makin Island разом із двома іншими та меншими десантними кораблями.

Авіаносець USS Theodore Roosevelt уже прямує з Тихого океану у регіон Близького Сходу / Фото – U.S. Navy photo by Mass Communication Specialist 3rd Class Adina Phebus

З урахуванням сил, які вже дислокуються на місці та блокують Ормузьку протоку – зокрема авіаносців USS George HW Bush і USS George Washington, а також амфібійної групи USS Boxer – загальна чисельність американського контингенту сягне аномально високої позначки у понад 20 000 військовослужбовців та сотень літаків.

Останній подібний випадок, коли Пентагон одночасно розгорнув три авіаносці в цьому регіоні, фіксували у квітні, а до цього – лише під час масштабної кампанії 2003 року, коли американці хотіли повалити режим Саддама Хусейна в Іраку.

Основними цілями ударів можуть стати іранські ядерні та енергетичні об'єкти, а також склади з ракетами й безпілотниками. На думку окремих американських чиновників, чергова масштабна атака здатна остаточно зруйнувати економіку Ірану. Вашингтон вважає, що це змусить Тегеран погодитися на дипломатичні поступки після майже восьми місяців безперервного протистояння.

Водночас окремі чиновники у Вашингтоні вказують, що нафтопереробні заводи та паливна інфраструктура навряд чи потраплять під удар. Усе через те, що Дональд Трамп намагається будь-якою ціною уникнути чергового стрибка вартості пального, особливо дизелю.

Для ударів по ядерних об'єктах Ірану, що знаходяться глибоко у горах, американські військові можуть використати 9-тонну фугасну бомбу GBU-43/B, відому також як MOAB. За інформацією джерел газети The New York Times, Трамп хоче завдати ударів саме цими бомбами тому що американському президенту подобається їхня назва, адже у військових колах її називають Mother of All Bombs (Матір усіх бомб – 24 Канал).

Проте можливості Пентагону обмежені. Звіт генерального інспектора Міністерства оборони США у вересні вказував на стратегічні дефіцити боєприпасів, а командування в Індо-Тихоокеанському регіоні та Європі скаржиться, що ресурси надто зосереджені на цій операції. До того ж, підкріплення у вигляді авіаносця USS Theodore Roosevelt й інших кораблів прибуде в регіон Близького Сходу лише на початку листопада. Тому швидше за все американці проведуть швидку операцію, можливо навіть уже після виборів, а потім знову будуть змушувати Тегеран сісти за стіл переговорів.

Звичайно, Трамп може змінювати свою думку декілька разів на день, але за інформацією NBC News доказом підготовки США до нових ударів по Ірану є термінова евакуація американських дипломатів та членів їхніх родин із арабських країн на Близькому Сході.

Те саме, до речі, роблять і росіяни. У ЗМІ шириться інформація про евакуацію росіян з Бушерської АЕС, а також дипломатів. При цьому сама Росія все спростовує, але їй ніхто не вірить.

Тегеран заздалегідь попереджає, що другий раунд війни буде жорсткішим за перший, а наслідки можуть поширитися далеко за межі кордонів Ірану. На тлі виснаження ППО буквально у всіх в регіоні після першого етапу ці погрози не видаються пустими. Також це може бути відповіддю на питання, чому Пентагон вже місяць зволікає з наданням ракет до Patriot Україні. Втім, іранці обіцяють не лише ракетні атаки.

За інформацією Reuters, на випадо