Пікосупутник Donetsk-UA і 171 фанат космосу. Як релокований виш створює власну наукову орбіту
Чотири рази українські команди ставали глобальними переможцями NASA Space Apps Challenge — у 2016, 2020, 2023 та 2024 роках (в окремих номінаціях міжнародного фіналу). Крім того вони не раз потрапляли до переліку глобальних фіналістів і коротких списків найкращих проєктів. Наприклад, у 2024 році перемогла київська команда NVS-knot, яка запропонувала проєкт використання супутникових і гідрологічних даних для оцінювання вологості ґрунту та ризиків для посівів.
Цього року протягом двох діб учасники обирали один напрям з широкого спектру: від вивчення планети Земля до планів щодо майбутніх експедицій на Місяць і Марс. Саме таку концепцію підтримує тематика хакатону 2026 — The Next Explorer. Учасники мали можливість, наприклад, розробити програму для моніторингу здоров'я космонавтів, створити додаток для відстеження змін на поверхні Землі, інтерактивну гру про космічні експедиції. Над проєктами працюють сотні аналітиків, програмістів, дизайнерів, інженерів, розробників, біологів і навіть письменників із музикантами та художниками.
А в Дрогобичі родзинка події — пікосупутники. Все почалось з того, що ДонНТУ у 2024 році перебрався до цього міста з Луцька (у 2014–2022 він працював ще у Покровську). А Денис Шиленко зацікавився постаттю Юрія Дрогобича (Котермака) – українського вченого епохи Відродження, ректора Болонського університету медицини й вільних мистецтв. У зоні наукових інтересів Дрогобича, крім медицини, була й астрономія. «У Дрогобичі є легенда, що Юрій Котермак був наставником Миколая Коперника і, можливо, був дотичний до його відкриттів, — розповідає Шиленко. — То я подумав, що університет може занести більше космосу у Дрогобич».
Такі космічні плани крутилися в голові нещодавно призначеного виконувача обов’язків ректора. А тут — хакатон НАСА. Чудова можливість розворушити місто і виявити спільноту зацікавлених у космосі. «Роман Малькевич, учасник команди-переможця NASA Space Apps Challenge 2020 року і організатор майданчика проведення хакатону у Києві, написав, що шукає команди, які хочуть розвивати тему хакатону в Україні, я відповів, що ми готові», — розповідає Денис Шиленко.
У жовтні почали формувати команди для участі у змаганні. Шиленко розраховував десь на 50 звернень, а у дрогобицькому новому осередку зареєструвався 171 учасник. Це 42 команди із різних куточків України: Луцька, Миколаєва, Чернігова, Києва, Львова, Дніпра, Павлограда і навіть Польщі (усього з 14 міст). Понад вісімдесят людей брали участь офлайн на майданчику університету, решта долучилися дистанційно. Три команди локація ДонНТУ, згідно правил, може номінувати на глобальний етап конкурсу. Крім студентів (один лиш ДонНТУ дав дві команди) участь брали команди з семи шкіл Дрогобича. І учні однієї з гімназій навіть завоювали призове місце. А перемогла команда Shadowline, яка торік працювала на хакатоні на локації у Києві і теж здобула першість.
Теми обрали різноманітні. Є команди, які працювали над використанням мапи пожеж, щоб можна було прогнозувати пожежі в Україні і світі загалом, аби запобігати їм. Інші намагалися перетворити дані супутників на музику чи створити гру, яка б зацікавлювала космосом і космічною інженерією. Одна з команд зголосилася на виклик ДонНТУ: створення пікосупутника, який запустять на низьку орбіту. Це супутнички завбільшки 10х5х5 см і вагою від 100 грамів до кілограма, але — повноцінні космічні апарати для наукових досліджень, тестування технологій та освітніх проєктів.
Власне, пікосупутників має бути кілька, бо від одного мало користі. Створити їх на базі такого хакатону вирішили за опенсорс-проєктом — відкритою ліцензією. Це значить, що всі інструкції є у відкритому доступі на GitHub (це один із найбільших у світі хмарних вебсервісів для спільної розробки програмного забезпечення, така собі соцмережа для розробників) і будь-хто може з ними працювати. На нинішньому хакатоні на це зголосилися студенти ДонНТУ та політехніки з Чернігова.
Працювали над моделлю FOSSASat-2. «Ці супутники кілька років тому придумав шістнадцятирічний іспанський підліток і за цей час стартап розрісся до повноцінної компанії, яка надає послуги супутникового зв’язку, — каже Денис Шиленко. — Мені здалося, це буде красива історія, коли донецька політехніка запустить власні супутники на низьку орбіту».
Невеличкі станції можна розташувати, скажімо, у горах. Вони відстежуватимуть якісь явища, а дані передаватимуть супутникам, коли ті пролітатимуть над ними. А супутники передадуть їх далі на наземну станцію, наприклад, в університеті. Поки що команда досліджує саму можливість зв’язку за цією технологією й думає, як його можна буде застосувати. Потім проєкт може перетворитися у щось більше за зразком іспанського стартапу, впевнений керівник університету.
Головна проблема навіть переможців глобального хакатону — знайти інвесторів, які повірять у проєкт і вкладуть гроші. ДонНТУ це вже вдалося: є мережа партнерів, які ще до змагань анонсували підтримку проєктів. «Маємо намір не завершити все фіналом хакатону, а виявити цікаві проєкти з потенціалом, — говорить Шиленко. — Є компанія, вже готова фінансувати складання і навіть запуск супутників».
Найприємніший момент — підібрати назви пікосупутникам. «Мені б хотілося, щоб один із них звався “Донецьк”, це моє особисте, — ділиться Шиленко, уродженець Донецька. — Щоб це слово більше вживалося в позитивному контексті. Щоб його було більше в ментальній мапі України». Які імена отримають пікосупутники, вирішиться на окремому конкурсі. Але попередньо – один таки буде зватися Donetsk-UA.
Глобальних номінантів і фіналістів NASA Space Apps Challenge оголосять у грудні, а глобальних переможців — у січні 2027-го. В ДонНТУ на хакатон і без того великі надії: що він стане імпульсом для появи нових досліджень серед учнів і студентів, зацікавить нових людей космічними технологіями. Тим, наприклад, як із використанням масивів даних від супутників дистанційного зондування Землі можна покращувати якісь процеси у своїй громаді.
Завдяки цьому імпульсу вже з’явилися три астрономічні гуртки і на їхній базі — гуртки ракетомоделювання у трьох ліцеях Дрогобича, Трускавця і Борислава. Для чотирьох шкіл ДонНТУ оплатив річну підписку на журнал Universe Space Tech. Що це все має сенс, вже доводить участь аж семи шкіл Дрогобича у хакатоні.
Виш також замовив великий телескоп, який працюватиме у відкритому режимі — в першу чергу для учнів та студентів, але й інших охочих пускатимуть спостерігати за зоряним небом. Купівлю обладнання профінансувало Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ. А додатково університет добився ще й грошей від Global Landscapes Forum, найбільшої у світі платформи з питань сталого землекористування та зміни клімату, — на облаштування відкритого освітнього простору в центрі Дрогобича поряд з пам’ятником Юрієві Котермаку.
Сам хакатон і космічний вектор розвитку для міста мають насамперед ціннісне значення, впевнений Денис Шиленко. «Юрій Дрогобич — важлива для міста постать, мені захотілося ніби оживити його внесок в науку», — каже він. Університет приніс у невеличкий Дрогобич подію світового значення і позначив його на мапі поряд із Києвом і Дніпром, Торонто, Токіо, Сіднеєм і ще близько 500 інших осередків. На цій космічній хвилі в Дрогобичі за ініціативи ДонНТУ провели локальний квест: учасники шукали на різних локаціях роздрукованих на 3D-принтерах і захованих космонавтиків.
«Коли працював над візією університету, шляхом його розвитку, мені на думку спала така метафора: університет формує нове гравітаційне поле. Він перемістився і став центром тяжіння, навколо якого формується партнерське коло», — каже Денис Шиленко.
Ідею підтримує вже низка спонсорів. Серед них і айті-компанія, і відомий український виробник електроінструментів і будівельного обладнання, і український офіс міжнародної компанії з виробництва мікроелектроніки, і навіть великий банк.
Із банком вийшла цікава історія. З ним підписали меморандум про співпрацю, а потім в.о. ректора дізнався, що керівник ІТ-напрямку банку — фанат астрономії, читає лекції молоді і дітям. І саме він, Андрій Бєгунов, свого часу приніс в Україну хакатон NASA Space Apps Challenge.
«Думаю, прийшло розуміння, що бізнесу треба вкладатися в освіту, а не чекати, що з університету вийде готовий працівник, — міркує Денис Шиленко. — Що і самих студентів вже не так багато. Тому треба вирощувати, виховувати людей з інженерними мізками».
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 листопада 2026