Зеленський заявив про виведення з ладу понад 55% нафтопереробних потужностей росії
Глава держави зазначив, що це «цілком справедлива наша відповідь на відмову рф від деескалації та на їхні удари по нашій енергетиці»Українські далекобійні удари по об'єктах на території росії вже призвели до зупинки понад 55% її нафтопереробних потужностей. За словами президента Володимира Зеленського, такі атаки є відповіддю на російські обстріли української енергетичної інфраструктури та відмову москви від деескалації.Про це глава держави повідомив у вечірньому відеозверненні після доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого.Президент зазначив, що українські далекобійні удари по російських об'єктах практично щодня дають результати. За його словами, загалом завдяки цим атакам уже вдалося зупинити понад 55% нафтопереробних спроможностей росії. Зеленський назвав це справедливою відповіддю на відмову російської сторони від деескалації та систематичні удари по українській енергетиці.Найскладніша ситуація з електропостачанням – на Дніпропетровщині та ЗапоріжжіОкрему увагу президент приділив ситуації в Дніпропетровській та Запорізькій областях, де після російських обстрілів виникли значні проблеми з енергопостачанням. За його словами, в регіонах тривають відновлювальні роботи, а частині споживачів уже почали повертати електроенергію.«Багато відключень було, і триває відновлення. Частково електрику вже повертають, але попереду ще значна робота. Я хочу подякувати кожній ремонтній бригаді, всім нашим енергетикам, кожному, хто допомагає. Постійно нові повітряні тривоги та нові удари. Це значно ускладнює відновлення. Але всі необхідні сили задіяні, обладнання є, і повинен бути результат», – наголосив Зеленський.Президент пояснив, що російські війська застосовують тактику зосереджених ударів по окремих регіонах. Протягом кількох діб вони атакують енергетичні мережі, підстанції та інші об'єкти критичної інфраструктури на визначеній території. За наведеними ним даними, від початку вересня найбільше ударів і влучань зафіксували на Дніпропетровщині – 131. У Київській області цей показник становить 125, а на Житомирщині та Сумщині – понад 100 у кожному регіоні. Саме в цих областях, за словами глави держави, найбільше роботи для енергетиків, комунальних служб і підрозділів ДСНС. Зеленський наголосив, що першочерговим завданням залишається відновлення електропостачання та повернення до передбачуваних графіків відключень.Президент також повідомив про домовленості з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн щодо посилення енергетичної підтримки України. За його словами, протягом тижня Єврокомісія ухвалила рішення про додаткову допомогу містам і громадам, які найбільше постраждали від російських атак. Йдеться про постачання генераторів, іншого необхідного обладнання та фінансову підтримку для підвищення стійкості енергосистеми.«Додаткові генератори, інше обладнання, фінанси, безумовно, щоб підтримати стійкість. Хочу подякувати за це», – зазначив Зеленський.Цього тижня заплановане чергове засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». За словами Зеленського, одним із головних пріоритетів для Києва залишається посилення протиповітряної оборони, насамперед забезпечення ракетами для систем Patriot і NASAMS. Президент наголосив, що загроза російських балістичних ударів залишається високою. Крім того, українська розвідка має інформацію про підготовку нових атак.«Це буде сильний сигнал – сигнал росії, що Україна без підтримки не залишиться. Наші пріоритети – ППО, і партнерам треба зосередитись на ракетах для Patriot, для NASAMS: російська балістична загроза залишається дуже серйозною, і є інформація від розвідки про підготовку нових ударів», – заявив глава держави.Окремим напрямом співпраці з партнерами стане збільшення виробництва безпілотників. Зеленський зазначив, що Україна має необхідний потенціал для нарощування виробництва дронів, а їхнє застосування на фронті вже демонструє ефективність. За словами президента, протягом жовтня російські війська втратили понад 50 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими. Він висловив очікування, що в листопаді втрати російської армії також залишатимуться високими. Глава держави подякував українським військовим за утримання оборонних позицій та закликав міжнародних партнерів продовжувати підтримку України.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що унаслідок чергової російської атаки на Одеську область пошкоджено складські приміщення для зберігання зерна, будівлю автомобільного центру та інші об'єкти цивільної інфраструктури. На місцях влучань спалахнули пожежі.Mon, 16 Nov 2026 08:15:00 +020020312280Новиниhttps://mind.ua/news/20312280-zelenskij-zayaviv-pro-vivedennya-z-ladu-ponad-55-naftopererobnih-potuzhnostej-rosiyihttps://mind.ua/news/20312280-zelenskij-zayaviv-pro-vivedennya-z-ladu-ponad-55-naftopererobnih-potuzhnostej-rosiyi#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти УкраїниГендиректор компанії «ТАС Агро»: «Порівнювати сьогоднішню кризу з блокуванням портів у 2022-му – некоректно»Олег Заплетнюк – про динаміку попиту на агропродукцію, оптимізацію бюджетів і перспективи «реанімації» галузі після відкриття морського експортуАграрний ринок України функціонує в умовах безпрецедентного зниження експортного потенціалу, зумовленого атаками на глибоководні чорноморські порти. Альтернативні маршрути не стали панацеєю. Тож на обрії – вимушена зміна структури посівів на користь більш маржинальних культур і розвиток внутрішньої переробки, жорстка економія та переформатування логістичних ланцюгів. І все це – на тлі критичного виснаження фінансових резервів галузі.Як за таких умов вижити агропідприємцю та кому це дається складніше – великому, середньому чи малому бізнесу? Mind у межах проєкту «Незламний аграрний» поспілкувався з генеральним директором «ТАС Агро» Олегом Заплетнюком. Говорили серед іншого про скорочення витрат на добрива, насіння та ЗЗР, перспективи весняної посівної-2027, можливості кредитуватися під «парасолькою» групи «ТАС» і релевантність підтримки аграріїв з боку держави.Про експортну кризу– До блокування морського експорту «ТАС Агро» активно розвивала власний трейдинг зернових та олійних культур. Наскільки скоротилися ваші експортні постачання в липні – жовтні 2026 року проти того самого періоду 2025-го? Який обсяг продукції від запланованого не вдалося вивезти та яких саме культур? І чи доводиться переглядати контракти із зовнішніми покупцями?– Криза дуже вплинула на експортні постачання. Цьогоріч компанія «ТАС Агро» фактично не експортувала пшеницю, хоча в цей же період минулого року експорт відбувався доволі активно. У вересні – жовтні 2026-го ми експортували лише 10 тис. тонн ріпаку на західний кордон у вигляді сировини. Хоча загалом ріпаку зібрано близько 46 тис. тонн.Ріпак – саме та культура, яка генерувала ліквідність: вона першою збиралась, була привабливою в ціні, і продавали ми її завжди першою. Частину потоків сьогодні переорієнтовано на толінгову систему.Зараз вирішуємо питання експорту соняшнику: це може бути як продукція, так і толінгова модель (давальницька переробка) експорту олії та продуктів переробки.Якщо говорити про сою, то її було продано за форвардними контрактами всередині країни.Нам не вдалося експортувати 120 тис. тонн пшениці (продано лише 4000 тонн). З поточною логістикою, навіть якщо везти на потенційні ринки – наприклад, у Францію, куди ми постачаємо продовольчу пшеницю, – усе одно логістика коштуватиме $80–100 за тонну (при собівартості пшениці – $146/т). А продавати нижче собівартості не бачу сенсу.Уже поїхала до покупців перша партія кукурудзи – 10 тис. тонн, але врожай ще збирається. Проте ми маємо законтрактовану кукурудзу на зиму – 50% усього обсягу вже продано на західний кордон. Але постачання триватимуть у грудні – лютому й навіть можливо зачеплять березень – квітень 2027 року з огляду на те, що зараз відбувається на західному кордоні. Якщо не буде змін на краще, то кукурудза їхатиме довго.Якщо підсумувати: від нашого попереднього плану експортні постачання всіх культур впали більш ніж на 60% проти 2025 року. За цих умов ми переорієнтовували модель: вирішували, які культури продаємо першочергово, що залишаємо й що пакуємо. Станом на сьогодні 40% виконання нашого плану експортних постачань покривають ріпак і соя.Щодо перегляду умов співпраці із зовнішніми покупцями, то тут була зворотна ситуація. Більшість укладених форвардних контрактів передбачали постачання через порти Великої Одеси. Тому або партнери самі дефолтили їх, або нам вдавалося домовитись про реструктуризацію логістики: ми залишали контракт на рівні фіксованої ціни, але переорієнтовували логістику на Дунай чи західний кордон.– І як змінилася вартість логістики на тонну продукції порівняно з традиційними морськими перевезеннями через чорноморські порти?– Зараз вона змінилася колосально: $80–100/т залежно від культури. Навіть у дунайських портах така вартість. А ще потрібно довезти туди товар. Але й на Дунаї не все так чудово, як здається: черга у 70 суден, низький рівень води. А атаки в нейтральних водах чи водах Румунії та Болгарії одразу генерують підвищення ставок на фрахт, страхування тощо.Дунай раніше був ключовим альтернативним шляхом для пшениці й кукурудзи, але логістика зараз там дуже складна й дорога.Якщо говорити мовою цифр, то за жовтень 2025 року Одеса експортувала 3,5 млн тонн, західний кордон (залізниця + автотранспорт) – 273 тис. тонн, а Дунай – лише 60 тис. тонн. Станом на жовтень 2026 року, за даними УКАБ, Одеса експортувала тільки 158 тис. тонн, Дунай – 842 тис. тонн, а західний кордон – 1,1 млн тонн.Як бачимо, в Україні кардинально змінився формат експорту: він доволі розподілений. Але все ж більша ставка робиться на західний напрямок, бо кордон можна перетнути і залізницею, і автотранспортом. Автотранспорт переважно використовують агрокомпанії, які зосереджуються на заході країни (Львівська область, Волинь, Рівненщина), і вони можуть знайти покупця навіть на кордоні – під невеликі партії товару.Щодо «ТАС Агро», то в нас найближчий до кордону – Західний кластер (Вінницька область), але автологістика виходить укра
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 листопада 2026